Хірургічне лікування

Питання про вибір консервативного або хірургічного методу лікування, так само як і самих методів консервативного лікування, є дотепер предметом суперечок вітчизняних і закордонних авторів. На рівні сучасних знань ці методи не повинні бути альтернативою один одному.

Надзвичайно важливі наступні положення:

• хворих на неспецифічний аортоартеріїт доцільно оперувати після стихання гострої й підгострої стадії запалення;

• методом вибору в перед- і післяопераційний противозапальної терапії є пульс-терапія циклофосфаном і мітив-преднізолоном;

• операцію переважно треба виконувати через 3-4 міс. після завершення ефективної пульстерапії.

Перші успішні операції на гілках дуги аорти були виконані на початку 50-х років. Проте більшість судинних центрів навіть сьогодні мають у своєму розпорядженні досвід лише одиничних втручань на галузях дуги аорти при НАА.

Оперативне лікування на брахіоцефальних галузях дуги аорти показане при:

• минущих порушеннях мозкового кровообігу при наявності гемодинамічно значущих поразках;

• гемодинамічно значущих стенозах або оклюзіях загальних сонних артерій;

• хребетно-підключичному синдромі обкрадування при клінічних проявах;

• субкомпенсованої і декомпенсованой ішемії верхньої кінцівки.

Питання про втручання при асимптомному плині захворювання дотепер остаточно не вирішений. На відміну від атеросклерозу при неспецифічному аортоартеріїті відсутній механізм емболизації із бляшки, що розпадається.

Оперативне втручання показане хворим із множинними поразками дуги аорти, при оклюзіях і гемодинамично значущих стенозах загальних сонних артерій навіть при асимптомному плині захворювання.

До сього дня більшість клініцистів воліють менш травматичні екстраторакальні втручання. Для виконання екстраторакальних втручань потрібно придатна, тобто інтактна, ділянка донорської артерії, якою може бути загальна сонна артерія при сонно-підключичному шунтуванні або підключична артерія при підключично-сонному протезуванні. На жаль, це не завжди можливо при множинному характері поразки, що нерідко просто не дозволяє виконати більш просте втручання.

Аортобікаротидні операції супроводжуються найбільшим числом ускладнень, насамперед виникненням геморрагичного інсульту, обумовленого невідповідністю припливу й відтоку крові й підвищенням АТ, що спостерігається в перші години й добу після оперативного втручання.

Застосування балонної ангіопластики у хворих НАА - сумнівно.

Виконання одномоментних операцій на екстракраніальних і ниркових артеріях не виправдано, тому що тяжкість стану хворих, травматичність одномоментних реконструкцій різко підвищують ризик розвитку интра- і післяопераційних ускладнень. Доцільні етапні реконструкції.

Черговість корекції того або іншого артеріального басейну вирішується з урахуванням гіпотензивної проби, що дозволяє оцінити толерантність головного мозку до штучно створюваної помірної гіпотензії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: