ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
І. Сутність соціального передбачення1. Спочатку короткий екскурс в історію. Передбачення - єдина з формуванням випереджуючого відображення дійсності. Вони притаманні людству зі стародавніх часів і до тепер. Спочатку воно мало донауковий характер, є і зараз у вигляді ясновидіння, осяяння (озарение), віщування (прорицание), пророцтво (пророчество). Саме ці форми експлуатують астрологи, екстрасенси, шарлатани та ін. Вони спираються як на наукові дані, так і на довільні здогади (домыслы). Елементи науки про майбутні «ерутурологі» виникли ще в стародавньому Римі, коли Фалес провістив (предсказал) сонячне затьмарення 585 р. до н.е. У повному обсязі наукові основи передбачення виявили себе лише в 20 ст. На початку 70-х років 20 ст. провідну роль почав відігравати у ерутурологі римський клуб, що розгорнув „Глобальне моделювання" перспектив розвитку людства. 2. В сучасній літературі наукове передбачення звичайно поділяють на природно-наукове (перспективи розвитку природи) та (перспективи розвитку особистості та суспільства): ми ведемо мову про останнє. 3. Соціальне передбачення має декілька форм конкретизації: а) передчуття (провіщення - предвосхищение) - очікування імовірнісних подій, притаманне людям (а також тваринам); б) передбачення (складне провіщення) - притаманне лише людям – вид інтелектуальної діяльності, розмірковування про майбутнє на основі власного досвіду (уявлення про майбутнє власної долі); в) наукове передбачення - логічний висновок із закономірностей розвитку природи чи соціальних явищ. Його вища форма (квазіпередбачення) – охоплює сукупність майбутніх змін у рамках всього суспільства. Отже, соціальне передбачення - форма випереджаючого відображення реальності. Воно спрямоване на визначення суспільних явищ, що відносяться до майбутнього або до невідомих у даний момент, але таких, що піддаються виявленню і використанню в теорії та практиці управління. 4. Тут ми зустрічаємося з невизначеністю, тобто з неповним уявленням про Вони мають 2 види: 1-й- наслідок неповного знання тенденцій та закономірностей, за яким відбувається розвиток того чи іншого процесу; 2-й -наслідок інших причин, у т.ч. випадковості. Все, що ми сказали відноситься до обмежень, котрі накладаються на вірогідність (достоверность) і ефективність передбачення. В той же час, наше знання про незнання сприяє якісному обгрунтуванню управлінських рішень, що приймаються. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|