Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ТЕМАТИКА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ




 

Тематика випускних робіт магістрів повинна відповідати кваліфікаційним характеристикам магістрів і навчальних планів спеціальностей, по яких здійснюється випуск. Кваліфікаційна робота магістра повинна містити наукові і практичні розробки, зв'язані зі створенням і дослідженням комп'ютерних систем (підсистем) для рішення конкретних задач збору, накопичення й обробки інформації, управління різними об'єктами, медичної і технічної діагностики й ін.

При рішенні задач, поставлених у роботах магістрів, варто передбачати широке використання ПЕОМ, робочих станцій на базі локальних обчислювальних мереж, а також сучасних засобів розробки прикладного програмного забезпечення.

Тематика кваліфікаційних робіт магістрів повинна бути зв'язана з реальними задачами, що розроблюются в організаціях і на підприємствах (по місцеві проходження практики), чи з науковою тематикою випускаючої кафедри й університету в цілому. При виборі теми кваліфікаційної роботи магістра необхідно прагнути до того, щоб вона була спрямована на рішення актуальної задачі, що має наукову і практичну значимість.

Орієнтовна тематика кваліфікаційних робіт магістрів по двох спеціальностях, по яких ведеться підготовка магістрів на кафедрі АСУ приведена далі в п. 3.1 – 3.2.

 

3.1 Тематика робіт з спеціальності 8.080401 "Інформаційні

управляючі системи і технології" (ІУС)

 

1. Розробка комп'ютерних підсистем управління технологічними процесами з безперервним характером виробництва в різних галузях промисловості: металургійна, хімічна, енергетична й ін.

2. Розробка комп'ютерних підсистем управління виробництвом на підприємствах з дискретним і дискретно-безперервним характером виробництва в різних галузях промисловості: машинобудування, приладобудування, вугільна й ін.

3. Розробка комп'ютерних експертних систем для управління складними об'єктами в різних сферах людської діяльності: виробництво, логістика, економіка, екологія й ін.

4. Розробка комп'ютерних підсистем для управління постачанням і запасами на промислових підприємствах;

5. Розробка комп'ютерних підсистем для управління маркетинговою і збутовою діяльністю підприємств;

6. Розробка комп'ютерних інформаційних систем для банківської сфери;

7. Розробка комп'ютерних систем для збору й обробки статистичної інформації в різних областях: економіка, медицина, промисловість, сільське господарство й ін.;

8. Розробка комп'ютерних навчальних систем і систем для тестування знань, умінь;

9. Розробка комп'ютерних підсистем для контролю й аналізу стану навколишнього середовища;

10. Розробка комп'ютерних підсистем для аналізу і прогнозування фінансово-економічних показників роботи підприємств із використанням засобів штучного інтелекту;

11. Розробка комп'ютерних підсистем оптимального розкрою різних матеріалів (деревина, скло, метал і ін.) з використанням генетичних алгоритмів і інших методів;

12. Розробка систем підтримки прийняття рішень (СППР) у різних сферах керування (виробництво, економіка, фінанси й ін.) з використанням:

- сховищ даних;

- засобів аналітичної обробки даних;

- засобів штучного інтелекту.

13. Розробка моделей і програмних засобів для аналізу і визначення параметрів розподілених сховищ і баз даних;

14. Розробка моделей і програмних засобів для многокритеріальної оптимізації складних об'єктів у комп'ютерних інформаційних і керуючих системах;

15. Розробка моделей і програмних засобів для аналізу і визначення параметрів корпоративних інформаційних систем.

16. Дослідження можливостей застосування систем розпізнавання образів і генетичних алгоритмів для прийняття експлуатаційних рішень у керуванні комплексами підвищеної небезпеки (теплова і атомна енергетика та ін.).

17. Дослідження переваг і недоліків нейроподібних мереж для створення розпізнавачів в інтелектуальних системах прийняття рішень.

18. Дослідження принципів побудови інтерфейсів і інтелектуального середовища діалогового оновлення знань в системах дистанційного навчання.

 

3.2 Тематика робіт з спеціальності 8.091503 "Спеціалізовані

комп’ютерні системи" (КСД)

 

1. Розробка та дослідження спеціалізованих комп’ютерних систем для аналізу та діагностики захворювань кровеносної системи людини (серцевої діяльності, захворювань органів дихання, імунної системи и т.п.);

2. Дослідження та розробка спеціалізованих комп’ютерних систем для аналізу та експертизи нещасних випадків і професійних захворювань робітників промислових підприємств;

3. Розробка спеціалізованих комп’ютерних систем на базі нейронних мереж для діагностики онкологічних та інших захворювань;

4. Розробка спеціалізованих комп’ютерних систем на базі нейронних мереж для прогнозування наслідків алергічних реакцій (та інших захворювань);

5. Розробка спеціалізованих комп’ютерних експертних систем дослідження патологій внутрішніх органів людини (та інших захворювань) на основі оболонки CLIPS;

6. Розробка гібридних спеціалізованих комп’ютерних систем розпізнавання зображень та сигналів на базі нечітких нейронних мереж;

7. Розробка методів і алгоритмів дослідження текстур ультразвукових знімків органів людини;

8. Розробка експертних систем для діагностики внутрішнього дихання, побудованих на нечіткій логіці;

9. Розробка спеціалізованих комп’ютерних систем діагностики ракових клітин на основі аналізу зображень;

10. Розробка еволюційних алгоритмів генерування тестів для логічних схем;

11. Розробка генетичних алгоритмів побудови тестів для цифрових схем;

12. Розробка методів і алгоритмів обробки УЗД-ехограм печінки (та інших органів) для діагностики гепатиту (та інших захворювань);

13. Розробка методів і алгоритмів обробки ЕКГ для виявлення патологічних порушень роботи серця;

14. Розробка спеціалізованих комп’ютерних систем визначення життєздатності і рівня активності клітин;

15. Розробка спеціалізованих комп’ютерних систем прогнозування на базі нейронних мереж (генетичних алгоритмів, нечіткої логики і т.п.);

16. Розробка, апаратна реалізація і дослідження ефективності паралельних генетичних алгоритмів, генетичного програмування, експертних систем з нечіткою логікою і т.п. на основі мови VHDL.

17. Розробка спеціалізованих комп’ютерних систем телемедицини.

 

4 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

4.1 Загальна схема виконання наукового дослідження

 

Усяке наукове дослідження — від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці — здійснюється дуже індивідуально. Але все-таки можна визначити і деякі загальні методологічні підходи до його проведення, що прийнято називати вивченням у науковому смислі [6].

Весь хід наукового дослідження можна представити у виді наступної логічної схеми:

1. Обґрунтування актуальності обраної теми.

2. Постановка мети і конкретних задач дослідження.

3. Визначення об'єкта і предмета дослідження.

4. Вибір методу (методики) проведення дослідження.

5. Опис процесу дослідження.

6. Обговорення результатів дослідження.

7. Формулювання висновків і оцінка отриманих результатів.

Обґрунтування актуальності обраної теми — початковий етап будь-якого дослідження. У застосуванні до магістерської роботи поняття "актуальність" має одну особливість. Магістерська робота є кваліфікаційною роботою, і те, як її автор уміє вибрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з погляду своєчасності і соціальної значимості, характеризує його професійну підготовленість.

Висвітлення актуальності повинне бути не багатослівним. Починати її опис здалеку немає особою необхідності. Досить у межах однієї машинописної сторінки показати головне — суть проблемної ситуації, з чого і буде видна актуальність теми. Таким чином, формулювання проблемної ситуації — дуже важлива частина введення. Тому має сенс зупинитися на понятті "проблема" більш докладно.

Будь-яке наукове дослідження проводиться для того, щоб перебороти визначені труднощі в процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти чи виявити неповноту старих способів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найбільш виразній формі виявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли існуюче наукове знання виявляється недостатнім для рішення нових задач пізнання.

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже знайшло свою неспроможність, а нове знання ще не прийняло розвинений форми. Таким чином, проблема в науці — це суперечлива ситуація, що вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає в результаті відкриття нових фактів, що явно не укладаються в рамки колишніх теоретичних представлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити знову виявлені факти.

Правильна постановка і ясне формулювання нових проблем мають важливе значення. Вони якщо не цілком, те в дуже великому ступені визначають стратегію дослідження взагалі і напрямок наукового пошуку особливо. Не випадково прийнято вважати, що сформулювати наукову проблему — значить показати уміння відокремити головне від другорядного, з'ясувати те, що уже відомо і що поки невідомо науці про предмет дослідження.

Таким чином, якщо магістранту вдається показати, де проходить границя між знанням і незнанням про предмет дослідження, то йому буває неважко чітко й однозначно визначити наукову проблему, а отже, і сформулювати її суть.

Окремі магістерські дослідження ставлять метою розвиток положень, висунутих тією чи іншою науковою школою. Теми таких робіт можуть бути дуже вузькими, що аж ніяк не применшує їхньої актуальності. Ціль подібних робіт складається в рішенні приватних питань у рамках тієї чи іншої уже досить апробованої концепції. Таким чином, актуальність таких наукових праць у цілому варто оцінювати з погляду тієї концептуальної установки, якої дотримується магістрант, чи того наукового внеску, що він вносить у розробку загальної концепції.

Тим часом магістранти часто уникають брати вузькі теми. Це неправильно. Справа в тім, що роботи, присвячені широким темам, часто бувають поверхневими і мало самостійними. Вузька ж тема проробляється більш глубоко і детально. Спочатку здається, что вона настільки вузька, что і писати не про що. Але в міру ознайомлення з матеріалом це побоювання зникає, досліднику відкриваються такі сторони проблеми, про які він раніш і не підозрював.

Постановка мети і конкретних задач дослідження. Від доказу актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, що починається, а також указати на конкретні задачі, що має бути вирішувати відповідно до цієї мети. Це звичайно робиться у формі перерахування (вивчити.., описати.., установити.., з'ясувати.., вивести формулу і т.п.).

Формулювання цих задач необхідно робити як можна більш ретельно, оскільки опис их рішення повинний скласти зміст розділів магістерської роботи. Это важно також і тому, что заголовки таких розділів народжуються саме з формулювань задач дослідження, що починається.

Визначення об'єкта і предмета дослідження. Об'єкт — це процес, чи явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет — це те, що знаходиться в границях об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою как загальне і частка. В об'єкті виділяється та частина, що служить предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага магістранта, саме предмет дослідження визначає тему його роботи, що позначається на титульному листі як її заголовок.

Вибір методу (методики) проведення дослідження. Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, що служать інструментом у добуванні фактичного матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленої в такій роботі мети.

Опис процесу дослідження — основна частина магістерської роботи, у якій висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.

Обговорення результатів дослідження. Це дуже важливий етап наукового дослідження, що ведеться на наукових семінарах, конференціях де даються попередня оцінка теоретичної і практичної цінності роботи і колективне відкликання.

Формулювання висновків і оцінка отриманих результатів. Заключним етапом наукового дослідження є висновки, що містять те нове й істотне, що складає наукові і практичні результати проведеної магістерської роботи.

 

 

4.2 Використання методів наукового пізнання

 

Успішність виконання магістерської роботи найбільшою мірою залежить від уміння вибрати найбільш результативні методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягти поставленої в роботі мети [6].

У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні: 1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів; 2) теоретичний – досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії). Згідно з цими рівнями, загальні методи пізнання можна поділити на три групи, грані між якими визначені приблизно [7, 8]:

- методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимір, експеримент);

- методи теоретичного дослідження (формалізація, системний підхід, сходження від абстрактного до конкретного й ін.);

- методи, використовувані на емпіричному і на теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання й ін.).

Методи емпіричного дослідження.

Спостереження являє собою активний пізнавальний процес, що спирається на роботу органів почуттів людини і его предметну матеріальну діяльність. Це найбільш елементарний метод, що виступає, як правило, у якості одного з елементів у складі інших емпіричних методів.

Порівняння — один з найбільш розповсюджених методів пізнання. Недарма говориться, что "усі пізнається в порівнянні". Порівняння дозволяє установити подібність і розходження предметів і явищ дійсності. У результаті порівняння встановлюється те загальне, що властиве двом чи декільком об'єктам, а виявлення загального, повторюваного в явищах, як відомо, є ступінь на шляху до пізнання закономірностей і законів.

Вимір на відміну від порівняння є більш точним пізнавальним засобом. Вимір є процедура визначення чисельного значення деякої величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури в тім, що вона дає точні, кількісно визначені зведення про навколишню дійсність.

Експеримент - метод наукового дослідження, що припускає втручання в природні умови існування предметів чи явищ, відтворення визначених сторін предметів і явищ у спеціально створених умовах з метою вивчення їх без супутніх обставин, що ускладнюють процес.

Експериментальне вивчення об'єктів у порівнянні зі спостереженням має ряд переваг: 1) у процесі експерименту стає можливим вивчення того чи іншого явища в "чистому виді"; 2) експеримент дозволяє досліджувати властивості об'єктів дійсності в екстремальних умовах; 3) найважливішим достоїнством експерименту є його повторюваність.

Кожний експеримент може здійснюватися як безпосередньо з об'єктом, так і з "замінником" цього об'єкта в пізнанні — моделлю. Використання моделей дозволяє застосовувати експериментальний метод дослідження до таких об'єктів, безпосереднє оперування з якими навіть неможливо. Тому моделювання є особливим методом і широко поширено в науці.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных