Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Методи, використовувані на емпіричному і теоретичному рівнях досліджень.




Абстрагування носить у розумовій діяльності універсальний характер, тому що кожен крок думки зв'язаний з цим процесом чи з використанням его результату. Сутність цього методу складається в уявному відволіканні від несуттєвих властивостей, зв'язків, відносин, предметів і в одночасному виділенні, фіксуванні однієї чи декількох цікавлячих дослідника сторін цих предметів.

Розрізняють процес абстрагування і результат абстрагування, називаний абстракцією. Звичайно під результатом абстрагування розуміється знання про деякі сторони об'єктів. Процес абстрагування — це сукупність операцій, що ведуть до одержання такого результату (абстракції). Прикладами абстракції можуть служити незліченні поняття, якими оперує людина не тільки в науці, але й у повсякденному житті: дерево, будинок, дорога, рідина і т.п.

Процес абстрагування в системі логічного мислення тісно зв'язаний з іншими методами дослідження — з аналізом і синтезом.

Аналіз є методом наукового дослідження шляхом розкладання предмета на складові частини. Синтез являє собою з'єднання отриманих при аналізі частин у щось ціле. Методи аналізу і синтезу в науковій творчості органічно зв'язані між собою і можуть приймати різні форми в залежності від властивостей досліджуваного об'єкта і мети дослідження. У залежності від ступеня пізнання об'єкта, від глибини проникнення в його сутність застосовується аналіз і синтез різного роду.

Прямий (емпіричний) аналіз і синтез застосовуються на стадії поверхневого ознайомлення з об'єктом. При цьому здійснюються виділення окремих частин об'єкта, виявлення його властивостей, найпростіші виміри, фіксація безпосередньо даного лежачого на поверхні загального. Цей вид аналізу і синтезу дає можливість пізнати явище, але для проникнення в його сутність він недостатній.

Зворотний (елементарний-теоретичний) аналіз і синтез широко використовуються як могутнє знаряддя досягнення моментів сутності досліджуваного явища. Тут операції аналізу і синтезу здійснюються не механічно. Вони базуються на деяких теоретичних розуміннях, у якості яких можуть виступати припущення про причинно-наслідковий зв'язок різних явищ, про дію якої-небудь закономірності.

Найбільш глибоко проникнути в сутність об'єкта дозволяє структурно-генетичний аналіз і синтез. При цьому йдуть далі припущення про деякий причинно-наслідковий зв'язок. Цей тип аналізу і синтезу вимагає вичленовування в складному явищі таких елементів, таких ланок, що представляють саме центральне, саме головне в них, їхню "клітинку", що робить вирішальний вплив на всі інші сторони сутності об'єкта.

Індукція та дедукція. Дедуктивною звуть таку розумову конструкцію, в якій висновок щодо якогось елементу множини робиться на підставі знання загальних властивостєй всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.

Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підстіві знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому. Дедукція і індукція – взаємопротилежні методи пізнання.

Моделювання – метод, який грунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об'єкт пізнання з заданою адекватністю і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі – це такі аналоги, подібність яких до орігіналу суттєва, а розбіжність – несуттєва. Моделі поділяють на два види: матеріальні і ідеальні. Матеріальні моделі втілюються у певному матеріалі – дереві, металі, склі і ін. Ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, рисунок, схема, математичні формули, комп'ютерна програма та ін.

Метод моделювання має таку структуру: а) постановка завдання; б) створення або вибір моделі; в) дослідження моделі; г) перенесення знань з моделі на оригінал.

 

4.3 Загальні питання організації виконання магістерської роботи

 

Організація виконання кваліфікаційної роботи магістрів покладається на випускаючу кафедру і наукових керівників магістрантів. Керівники випускних робіт магістрів призначаються наказом ректора з числа професорів і доцентів випускаючої кафедри.

Затвердження тем випускних робіт магістрів і призначення наукових керівників проводиться наказом по університету протягом першого місяця 9-го семестру. В окремих випадках можливі зміни тем робіт магістрів відповідно до представлення наукового керівника, що підтверджується рішенням кафедри. Зміна теми може відбуватися не пізніше, ніж за 3 місяці до захисту роботи в ДЕК.

Виконання магістерської роботи виробляється студентом у 1-3 семестрах на основі індивідуального плану наукової роботи магістра, форма якого приведена в додатку А. Зазначений індивідуальний план складається з двох частин: план навчального процесу і план наукової роботи студента. План навчального процесу включає перелік навчальних дисциплін, що магістрант вивчає по семестрах із указівкою форм контролю знань. План наукової праці містить набір пунктів, зв'язаних з виконанням кваліфікаційної роботи магістра з указівкою форм звітності і розподілених по семестрах.

Індивідуальний навчальний план магістерської підготовки складається в 2-х екземплярах протягом жовтня місяця 1-го семестра. Він підписується студентом, науковим керівником і затверджується завідувачем випускаючої кафедри. Один екземпляр індивідуального плану зберігається в студента, а другий – у його наукового керівника.

Основними етапами виконання магістерської роботи є наступні:

- проведення наукового пошуку по затвердженій темі (1 семестр), звіт, доклад та презентація теми на НДРС (тема, мета, задачі роботи, обзор методів, моделей, алгоритмів та пакетів прикладних программ, математична постановка задачі та опис методів якими будуть вирішуватися задачі;

- виконання теоретичних досліджень (2 семестр);

- виконання експериментальних досліджень (3 семестр);

- аналіз і узагальнення отриманих результатів (3 семестр);

- оформлення пояснювальної записки і графічного матеріалу (3 семестр).

В обов'язки наукового керівника кваліфікаційної роботи магістра входить:

- видача студенту завдання на проведення наукового пошуку по темі роботи;

- рекомендація студенту науково-технічної літератури і нормативно-довідкових джерел по темі роботи;

- визначення найбільш перспективних напрямків рішення поставлених задач, а також виявлення помилок у прийнятих студентом рішеннях;

- проведення консультацій і контроль за станом виконання магістерської роботи;

- перевірка пояснювальної записки і графічної частини з метою виключення помилок і порушень вимог стандартів;

- попереднє заслуховування результатів роботи (протягом жовтня) і складання відгуку про кваліфікаційну роботу магістра.

На заключному етапі виконання магістерської роботи в 3-му семестрі призначаються консультанти з числа викладачів випускаючої кафедри по наступним питаннях:

- використання математичних методів і моделей;

- розробка інформаційного забезпечення;

- розробка програмного забезпечення.

Крім цього, для забезпечення якісного оформлення магістерських робіт у відповідності вимогами стандартів і інших нормативних документів, що випускає кафедрою призначаються нормоконтролери.

Контроль за виконанням магістерської роботи студентом здійснює науковий керівник за матеріалами, що представляються магістрантом відповідно до індивідуального плану. Контроль наукового керівника і консультантів не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень, дотримання стандартів і термінів виконання індивідуального плану.

На засіданнях кафедри 1 раз у семестр заслуховуються повідомлення наукових керівників магістрантів про хід виконання ними індивідуальних планів робіт.

 

4.4 Проведення наукового пошуку по темі роботи

 

Науковий пошук по темі магістерської роботи проводиться магістрантом протягом 1-го навчального семестру.

Метою проведення наукового пошуку по темі магістерської роботи є:

- одержання магістрантом представлення про сучасний стан, тенденції розвитку наукових і практичних розробок по темі магістерської роботи;

- виявлення недоліків, невирішених питань у наявних розробках;

- формулювання мети і задач власних досліджень.

Попередньо магістрант визначає коло питань, по яких він буде проводити збір і аналіз матеріалів, погоджує зі своїм науковим керівником завдання на проведення наукового пошуку.

При проведенні наукового пошуку магістранту необхідно:

1. По літературі (книги, наукові статті), у Internet, зібрати і вивчити матеріали з питань, зв'язаних з темою своєї магістерської роботи;

2. При зборі інформації звертати увагу на матеріали, у яких відбиті наступні питання:

- принципи побудови, структури комп'ютерних систем (підсистем) відповідного типу;

- застосовувані методи математичного моделювання, методи оптимізації в таких системах;

- використовувані технічні, програмні засоби, СУБД, бази знань для побудови зазначених систем;

- розробки ведучих фірм (західних і в т.ч. у країнах СНД) у даній області.

3. За результатами пошуку скласти список літератури, включаючи іноземні джерела, Internet-посилання не менш чим з 60 пунктів.

4. Провести аналіз зібраних матеріалів і визначити:

- характеристики, достоїнства і недоліки існуючих комп'ютерних систем, використовуваних математичних методів, програмних і технічних засобів, зв'язаних з темою магістерською роботою;

- проблеми, невирішені питання по цьому напрямку;

- можливі шляхи, методи і засоби удосконалювання існуючих систем чи створення принципово нових, більш ефективних систем.

5. На основі результатів аналізу вибрати напрямок власних досліджень і визначити структуру магістерської роботи, для чого необхідно:

- сформулювати мету і задачі дослідження;

- вибрати методи проведення досліджень;

- визначити очікувані наукові результати і ступінь їхньої новизни;

- визначити орієнтовний зміст магістерської роботи з розділів і пунктів.

Звіт про проведення даного етапу виконання магістерської роботи виробляється у формі доповіді на семінарі по НДРС та звіту наприкінці 1-го семестру відповідно до графіка. Для доповіді магістрант готує звіт про результати наукового пошуку в роздрукованому виді і демонстраційний графічний матеріал. Не менш чим за 3 дні до доповіді магістрант передає своєму науковому керівнику звіт і обговорює з ним отримані результати. За підсумками обговорення доповіді на семінарі по НДРС можливе внесення змін у тему і зміст магістерської роботи.

 

4.5 Виконання наукових досліджень у магістерській роботі

 

Наукові дослідження (теоретичні й експериментальні) виконуються студентами в 2 і 3 семестрах при розробці окремих питань магістерської роботи.

Теоретичні дослідження проводяться при вивченні властивостей об'єктів управління і діагностики, побудові їхніх математичних моделей, обґрунтуванні прийнятих передумов, доказі ефективності використовуваних методів і алгоритмів оптимізації, діагностики обраних об'єктів, стійкості проектованих систем і т.п. Виконанню теоретичних досліджень повинні передувати чітка постановка задачі, обґрунтування прийнятих допущень, обраного напрямку і методики дослідження. Особливу увагу варто приділити областям застосування отриманих результатів.

Розрахункові роботи виконуються для обґрунтування і визначення кількісних оцінок і характеристик прийнятих рішень. Проведені розрахунки повинні бути зв'язані з основними питаннями випускної роботи, мати чітко сформульовану мету, задачі і логічну послідовність, що випливає з прийнятої методики розрахунку. На підставі отриманих розрахункових даних повинні бути сформульовані висновки і рекомендації з розроблювального питання.

У тих випадках, коли теоретичні дослідження і розрахунки виконуються по відомих методиках, у тексті повинні бути зроблені точні посилання на відповідні джерела і приведений докладний виклад суті цих методик.

У випадку використання оригінальних методик, розроблених автором роботи, у пояснювальній записці повинне бути приведене їхнє доказове обґрунтування.

Експериментальні дослідження в роботі виконуються з метою перевірки результатів теоретичних досліджень, оцінки ефективності і характеристик прийнятих рішень, визначення характеристик об'єкта, перевірки розроблених алгоритмів і ін.

У роботі варто сформулювати мету експериментальних досліджень, обґрунтувати методику, програму проведення експериментів і необхідну апаратуру.

При виконанні експериментальних досліджень варто широко використовувати методологію імітаційного моделювання за допомогою ЕОМ, положення теорії планування експерименту й обробки експериментальних даних.

 

 

5 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ І ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных