Люблінська унія та заснування Речі Посполитої: значення для історії польських земель

У 1569 році за Сигізмунда Августа створюється Люблінська унія, згідно з якою Польща створила з Великим князівством Литовським об’єднану федеративну державу «Річ Посполиту» — буквально «Республіку».

· Люблінська унія оформила перерозподіл українських земель між Польщею і Литвою. Волинь, Брацлавщина, Поділля, Київщина, відійшли до Польщі, а Білорусь з Берестейщиною залишились у складі Литви. Воєводства поділялися на повіти (староства).

· Унія передбачала спільний Сейм і Сенат, а договори з іноземними державами укладатимуться від імені Речі Посполитої. Пани обох держав діставали право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Короля обирали на спільному польсько-литовському сеймі та коронували в Кракові.

· Митні кордони ліквідовувалися, запроваджувалася єдина монетна система. За Литвою зберігалася лише обмежена автономія у вигляді власного права й суду, адміністрації, війська, скарбу й державної мови. Окремими залишались деякі ознаки держави (печатка, герб, мова, військо, закони).

· Унія також відкрила Польщі шлях до використання природних багатств, нарощування економіки та воєнної потужності. В новій державі головна роль в політичному та економічному житті належала Польщі.

· Зміни в законах, що сталися після Люблінської унії, закріплювалися Третім Литовським статутом 1588 року. Третій Литовський статут остаточно зробив селянство закріпаченим станом.

· Особливої гостроти після Люблінської унії набули проблеми віри та мови. Католицька церква прагнула збільшити кількість своїх прихильників

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: