Перша світова війна на польських землях та відновлення незалежності

Перша світова війна розділила держави, які ліквідували Польщу: Росія воювала з Німеччиною і Австро-Угорщиною. Ця ситуація відкрила доленосні можливості для поляків, але створила і нові труднощі. По-перше, поляки повинні були воювати в протиборчих арміях; по-друге, Польща стала ареною битв воюючих держав; по-третє, загострилися розбіжності між польськими політичними групами. Консервативні національні демократи на чолі з Романом Дмовським (1864-1939) вважали Німеччину головним ворогом і бажали перемоги Антанти. Їх метою стало об'єднання всіх польських земель під російським контролем і отримання статусу автономії. Радикальні елементи, керовані Польською соціалістичною партією, навпаки, розглядали поразку Росії як найважливішу умову досягнення незалежності Польщі. Вони вважали, що поляки повинні створити власні збройні сили. За кілька років до початку Першої світової війни Юзеф Пілсудський (1867-1935), радикальний лідер цієї групи, приступив до військового навчання польської молоді в Галичині. Під час війни він сформував польські легіони і воював на боці Австро-Угорщини.

14 серпня 1914 Микола I в офіційній декларації обіцяв після війни об'єднати три частини Польщі в автономну державу в межах Російської імперії. Однак восени 1915 велика частина російської Польщі була окупована Німеччиною і Австро-Угорщиною, а 5 листопада 1916 монархи двох держав оголосили маніфест про створення самостійного Польського Королівства в російській частині Польщі. 30 березня 1917 року, після Лютневої революції в Росії, Тимчасовий уряд князя Львова визнав право Польщі на самовизначення. 22 липня 1917 Пілсудський, який воював на боці Центральних держав, був інтернований, а його легіони розформовані за відмову принести присягу вірності імператорам Австро-Угорщини і Німеччини. У Франції за підтримки держав Антанти в серпні 1917 був створений Польський національний комітет (ПНК) і польська армія. 8 січня 1918 президент США Вільсон зажадав створення незалежної Польської держави з виходом до Балтійського моря. У червні 1918 Польща була офіційно визнана країною, воюючою на боці Антанти. 6 жовтня, в період розпаду і краху Центральних держав, Регентська рада Польщі (створена німецькою та австро-угорською владою у вересні 1917 р.) оголосила про створення незалежної польської держави, а 14 листопада передала Пілсудському всю повноту влади в країні. В січні1919 був призначений прем’єр-міністр, відбулися вибори до сейму. Нову конституцію прийнято 17 березня 1921 року.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: