Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Особливості психічного розвитку дітей з аутизмом у залежності від ступеня тяжкості порушення




Особливості розвитку Група 1 Група 2 Група 3 Група 4
Спілкування Практично є відсутнім (відвертають погляд від співрозмовника). Обмежене, особливо в незвичних умовах (випадково зустрівши погляд когось, різко відвертаються, викрикують, закривають обличчя руками). При обмеженій потребі спостерігається виражене вибіркове спілкування переважно з дорослими (погляд спрямований „крізь людину”). Не виявляють ініціативи під час спілкування (здатні дивитися в обличчя співрозмовнику, але контакт має уривчастий характер, погляд часто спрямований у бік).

 


Продовження таблиці 1.1.

Афективної дезадаптації Самоагресія як прояв аутичного захисту. Неадекватні ма­рен­ня, страхи. Під час зміни оточуючого середовища, наприклад не вдома, афективні порушення підсилюються. Страхи, обумовлені підвищеною гіперчутливістю (страх сторонніх, малопомітних, зайвих шумів, запахів, яскравих блискучих предметів). Реакцією на невдачу може бути негативізм. Можлива агресія, яка найчастіше проявляється у вербальних формах. Афективні переживання проявляються в постійних вербальних монологах, в однотипних малюнках (дитина може постійно говорити про пожежі, крадіжки, вбивства). Підвищена зацікавленість до предметів також може бути проявом страху (наприклад, зацікавленість до горщика, електророзетки, сір­ників). Під час контакту з оточуючими помітна підвищена вразливість. Реакцією на невдачу є ізольованість від оточуючих. Спостерігаються страхи.
Психічної регуляції Переважно „польова” поведінка (не звертають уваги на предмети, рухаються у невизначеному напрямі, неуважно зачіпають речі, часто не дивлячись на них). Активність вибіркова, виявляють прихильність до постійності. Спостерігається «польова» поведінка, особливо в незвичних для дітей умовах. Поведінка більш цілеспрямована. Діти майже не зосереджені на відчуттях свого власного тіла або на окремих зовнішніх враженнях. В зв’язку з цим мало цілеспрямованих маніпуляцій з предметами. Поведінка загалом цілеспрямована. При напруженій ситуації можуть спостерігатися моторні стереотипії, переживання, зниження концентрації уваги.
Моторного розвитку Під час мимовільних рухів можуть спостерігатися високо-координовані, пластичні рухи, (приклад, ходіння по тоненькій дощечці, стрибки зі складним чергуванням ніг, точні рухи руки при спробі зловити предмет). Рухи мало координовані, але більш пластичні, порівняно з дітьми першої групи. Спостерігається напруження м’язового тонусу, недорозвинення тонкої моторики. Моторна незграбність, порушення м’язового тонусу, слабка координація рухів тулуба, рук, ніг, тяжка хода. Виражені порушення у розвитку моторних функцій не спостерігаються. Наявні труднощі в засвоєнні моторних навичок. В цілому рухи відрізняються уповільненістю, незграбністю (порівняно зі здоровими дітьми).

 


Продовження таблиці 1.1.

 

Когнітивних процесів Проявляються через активні форми аутостимуляції (розгойдування, стрибки, лазіння). Під час обстеження предметів використовують дотикові вестибуляторні і смакові відчуття. Проявляються через символічні ігри, які відрізняються вираженими стереотипами (наприклад, дитина може годинами гратися з мотузкою, палич­ками). Можливий високий рівень розвитку механічної пам’яті як в зоровій, так і в слуховій модальностях. Дуже чутливе сприймання (наприклад, дитина може помітити не­велику крапку, по­чу­ти слабкий звук). На ефективність сприймання суттєвий вплив чинить афективна установка. Сприймання вибіркове. Високий рівень розвитку пам’яті, особливо на афективно значущі події. Ефективність сприймання в значній мірі залежить від емоційного стану дитини. В незнайомій ситуації, а також в ситуації, яка потребує максимального спілкування, ефективність когнітивних процесів знижується.
Інтелектуального розвитку Різке зниження інтелекту. Можливі перцептивні узагальнення, засвоєння глобального читання в старшому віці. Можливі узагальнення предметів, але переважно за афективними ознаками. Найбільш успішне виконання невербальних завдань. Нерівномірний темп інтелектуальної діяльності. Збережені узагальнення, міркування за суттєвими ознаками, але мотивація відповідей утруднена. Обмеженість інтелектуальних інтересів (наприклад, одноманітні захоплення, стереотипні відтворення окремих вражень). Прояви окремих здібностей, як правило, пов’язані з невербальною сферою (музикою, конструюванням, малюванням). Нормальний рівень розвитку спілкування, суджень, висновків. У надзвичайних ситуаціях можливі стереотипії мисленнєвих операцій, афективне забарвлення.

 


Закінчення таблиці 1.1.

 

Мовленнєвого розвитку Мовленнєвий мутизм. Не відразу розуміють звернене мовлення, однак під час зміни інтонації, сили голосу (наприклад, пошепки) можуть виконати просту інструкцію. У старшому віці спостерігаються ехолалії. Можуть користуватися мовленням під час афективно значущих ситуацій. Набір мовленнєвих штампів жорстко пов’язаний із ситуацією. Ехолалії, телеграфний стиль мовлення. Не використовують звернене мовлення. Підвищена увага до афективної сторони мовлення, до віршованого мовлення. Виявляють здібності до словотворення. Високий розвиток словникового запасу при слабкому розвитку комунікативної сторони мовлення. В надзвичайній ситуації можливі мовленнєві штампи. В цілому рівень мовленнєвого розвитку в межах вікової норми. Під час мовленнєвого спілкування можливі агра­матизми.
Прогноз Потребують постійної опіки з боку дорослих в умовах спеціального закладу або сім’ї. Можливе навчання в домашніх умовах за індивідуальною програмою. Оволодіння елементарною лічбою, читанням. Потребують постійної опіки. Можливе оволодіння елементарними трудовими навичками. Можливе навчання в домашніх умовах або в корекційних класах за спеціальною програмою. Завдяки цілеспрямованої корекції можливе самостійне проживання під наглядом родичів або опікуна і оволодіння трудовими навичками. Прогноз сприятливий. Можливе навчання за масовою програмою в школі.

Розділ 2






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных