Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Стратегічні орієнтири вирішення проблеми навчання, розвитку і соціалізації дітей з




Аутизмом

 

 

Стратегічною лінією концепції є консолідація проблем дошкільної і шкільної освіти дітей з аутизмом та сімейного їх виховання на основі уявлень:

■ про наближення спеціальної освіти і виховання до вимог сучасної цивілізації з метою повнішого задоволення освітніх і соціокультурних потреб дітей з аутизмом на протязі всього життя;

■ про унікальність кожної аутичної дитини, що диктує неможливість точного передбачення конкретних результатів педагогічної діяльності, особливо на переломних етапах її дезонтогенетичного розвитку;

■ про культуру, засновану на стосунках гідності, де провідною є цінність особистості людини, незалежно від того, чи може ця людина приносити користь, чи може брати участь у суспільно-корисній праці;

■ про важливість врахування в педагогічній діяльності і в сім’ї суперечливості між потребами і вимогами суспільства („треба”) та потребами і можливостями аутичної дитини („хочу” і „можу”);

■ про закономірності особистісного зростання у виховно-освітніх взаємодіях дітей і дорослих;

■ про мозкову організацію когнітивних процесів і емоцій;

■ про загальні закономірності спотвореного розвитку;

■ про соціалізацію (її складові і фази становлення) як процес і результат взаємодії особистості і суспільства;

■ про сімейне виховання як одного з механізмів розвитку, навчання і соціалізації дитини та про становлення сім’ї в якості психічної спільності.

Така консолідація дозволить надати проблемі освіти, розвитку і соціалізації аутичної дитини комплексну форму, а в її вирішенні (в теоретичному і практичному аспектах) певною мірою можуть бути усунені вузько відомчі традиції розв’язання аналогічних проблем стосовно інших категорій дітей з ОПФР.

При цьому першочергове значення для розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом на етапі визначення стратегічних орієнтирів мають такі загальні завдання:

1) вивчення природи дитинства аутичної особи як соціокультурного феномена (а не просто явища);

2) аналіз закономірностей, механізмів і умов присвоєння аутистом здобутків освіти і культури як процесу, здійснення якого можливе на основі поняття про детермінацію і самодетермінацію психічного розвитку;

3) визначення культуроутворюючих засад проектування корекційно-розвивального і превентивного навчання даної категорії дітей;

4) виявлення джерел особистісного зростання аутиста і значущих для нього дорослих в умовах сімейного виховання;

5) організація навчального процесу і особливого педагогічного середовища;

6) координація співпраці спеціалістів і родини аутичної дитини;

7) уточнення системи психолого-медико-педагогічного супроводу аутичної дитини;

8) визначення організаційно-економічних аспектів розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом.

Базуючись на викладеному, нами намічені пріоритетні напрями розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом, викладені в наступному розділі.

 


Розділ 5






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных