ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Стратегічні орієнтири вирішення проблеми навчання, розвитку і соціалізації дітей зАутизмом
Стратегічною лінією концепції є консолідація проблем дошкільної і шкільної освіти дітей з аутизмом та сімейного їх виховання на основі уявлень: ■ про наближення спеціальної освіти і виховання до вимог сучасної цивілізації з метою повнішого задоволення освітніх і соціокультурних потреб дітей з аутизмом на протязі всього життя; ■ про унікальність кожної аутичної дитини, що диктує неможливість точного передбачення конкретних результатів педагогічної діяльності, особливо на переломних етапах її дезонтогенетичного розвитку; ■ про культуру, засновану на стосунках гідності, де провідною є цінність особистості людини, незалежно від того, чи може ця людина приносити користь, чи може брати участь у суспільно-корисній праці; ■ про важливість врахування в педагогічній діяльності і в сім’ї суперечливості між потребами і вимогами суспільства („треба”) та потребами і можливостями аутичної дитини („хочу” і „можу”); ■ про закономірності особистісного зростання у виховно-освітніх взаємодіях дітей і дорослих; ■ про мозкову організацію когнітивних процесів і емоцій; ■ про загальні закономірності спотвореного розвитку; ■ про соціалізацію (її складові і фази становлення) як процес і результат взаємодії особистості і суспільства; ■ про сімейне виховання як одного з механізмів розвитку, навчання і соціалізації дитини та про становлення сім’ї в якості психічної спільності. Така консолідація дозволить надати проблемі освіти, розвитку і соціалізації аутичної дитини комплексну форму, а в її вирішенні (в теоретичному і практичному аспектах) певною мірою можуть бути усунені вузько відомчі традиції розв’язання аналогічних проблем стосовно інших категорій дітей з ОПФР. При цьому першочергове значення для розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом на етапі визначення стратегічних орієнтирів мають такі загальні завдання: 1) вивчення природи дитинства аутичної особи як соціокультурного феномена (а не просто явища); 2) аналіз закономірностей, механізмів і умов присвоєння аутистом здобутків освіти і культури як процесу, здійснення якого можливе на основі поняття про детермінацію і самодетермінацію психічного розвитку; 3) визначення культуроутворюючих засад проектування корекційно-розвивального і превентивного навчання даної категорії дітей; 4) виявлення джерел особистісного зростання аутиста і значущих для нього дорослих в умовах сімейного виховання; 5) організація навчального процесу і особливого педагогічного середовища; 6) координація співпраці спеціалістів і родини аутичної дитини; 7) уточнення системи психолого-медико-педагогічного супроводу аутичної дитини; 8) визначення організаційно-економічних аспектів розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом. Базуючись на викладеному, нами намічені пріоритетні напрями розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом, викладені в наступному розділі.
Розділ 5 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|