Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Гостре ураження гідатид органів мошонки




Гостре ураження гідатид (ГУГ) органів мошонки спостерігають у дітей усіх вікових груп. Частіше хворіють діти віком від 4 до 15 років. Гідатиди (підвіски) органів мошонки є дериватами первинних статевих проток – вольфових та мюллерових. Розрізняють 5 видів гідатид. У всіх випадках має місце порушення кровообігу як результат завороту гідатиди навколо ніжки. Далі виникає тромбоз судин, інфікування та некроз гідатиди. Залежно від ступеня венозного стазу під час операції можна виявити або різко збільшену, інколи в декілька разів, темно-багряну, або незначно збільшену блідо-рожеву гідатиду, завернену навколо тонкої ніжки. У подальшому, за відсутності або пізнього лікування, до запального процесу залучається яєчко. Рідко спостерігається кістозне переродження гідатид з можливою малігнізацією останніх.

Клінічна картиназалежить від стадії захворювання. На перший план на фоні скарг хворого на біль у ділянці мошонки виступають місцеві ознаки. Виражені гіперемія, набряк, болючість шкіри та асиметрія мошонки за рахунок збільшення останньої на боці

ураження. Ступінь їх вираженості залежить від терміну захворювання. Під час пальпації мошонки часто біля верхнього полюса яєчка можна пропальпувати, якщо

відсутній набряк, і побачити уражену гідатиду у вигляді темно-синього, багряного або червоного вузлика. У подальшому, у зв'язку з розвитком гострої водянки яєчка, останнє з придатком не диференціюється. Спостерігається ослаблення кремастерного рефлексу на боці ураження.

ДіагностикаГУГ, як правило, базується на даних анамнезу, клінічної картини, місцевих симптомів, рідко використовуються допоміжні методи діагностики: діафаноскопія, діагностична пункція оболонок яєчка.

Диференційну діагностикупроводять з травмою та алергійним набряком мошонки, перекрутом яєчка, з гострим неспецифічним епідидимітом, гострим паротидним орхітом. Дуже рідко доводиться диференціювати з защемленою пахвинно-мошонковою грижею та гнійно-запальними захворюваннями мошонки.

ЛікуванняГУГ тільки оперативне, оскільки консервативне загрожує розвитком атрофії яєчка на боці ураження. Під час операції видаляють уражену гідатиду. Розріз шкіри за ходом шкірних складок мошонки завдовжки до 2 см. Пошарово розрізають тканини мошонки. Під час розсікання серозної порожнини яєчка після видалення світлого з геморагічним відтінком випоту знаходять уражену гідатиду, яку видаляють шляхом лігування її ніжки електрокоагулятором або лігатурою. Якщо виявляють неускладнені гідатиди, їх також видаляють. Якщо є нашарування фібрину, останній знімають. Позитивний ефект дає інтраопераційна блокада сім'яного канатика 5-10 мл 0,25 % розчину новокаїну. У післяопераційний період проводять адекватне знеболювання, протизапальну десенсибілізувальну терапію. У разі значних змін у яєчку проводять, за можливості, сеанси гіпербаричної оксигенації (ГБО).

Ускладнення у післяопераційний період виникають рідко, до них відносять: гематоцеле, запальний процес у ділянці мошонки, рани.

Наслідки хірургічного лікування позитивні і на подальший розвиток яєчка не впливають.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных