Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Роль логістики в організації міжнародних перевезень




Питання впровадження транспортної логістики в міжнародну діяльність підприємств мають свою специфіку і потребують особливого підходу до вирішення..

Особливість правового регулювання доставки товарів у міжнародній торгівлі полягає в тому, що основні питання вирішуються в міжнародних угодах і конвенціях, що містять уніфіковані норми, які однаково визначають умови транспортування та інші умови, що пов'язані з транспортуванням товарів.

Регулювання міжнародних перевезень здійснюють міжнародні організації. Розглянемо перелік міжнародних організацій, що регулюють кожен вид перевезень, а саме автомобільні, морські, річкові, залізничні та повітряні перевезення.

Міжнародне регулювання автомобільних перевезень. Є близько 40 міжнародних організацій, що займаються питаннями організації автомобільних перевезень. До найбільш відомих відносять:

1. Комітет із внутрішнього транспорту (КВТ) Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН. У діяльності КВТ відображені питання, без вирішення яких неможливо було б організувати міжнародний автомобільний рух і перевезення вантажів. На підставі нормативних документів, що розроблені КВТ, укладена велика кількість двосторонніх угод про міжнародне автомобільне сполучення та перевезення вантажів.

2. Міжнародний союз автомобільного траспорту (МСАТ). Створений в 1948 році за ініціативою європейських автомобільних і автотранспортних асоціацій. Налічує більш ніж 150 асоціацій і союзів із 45 країн.

До основних найважливіших конвенцій, які розроблені даними організаціями, належать:

– "Конвенція про оподаткування дорожніх транспортних засобів, що використовуються для міжнародних перевезень вантажів" – 1950 p.;

– "Конвенція про договір дорожнього перевезення вантажів"–1956р.;

– Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів – 1957 p.;

– Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу – 1973 p.;

– Європейська угода про міжнародні автомагістралі – 1975 p.;

– "Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки Міжнародного дорожнього перевезення (МДП)" (Конвенція TIR) – 1975 р.

Міжнародне регулювання морських перевезень. Основними угодами у сфері міжнародних морських перевезень, що носять комерційно-організаційний характер є:

– "Міжнародна конвенція з морського права" – Брюссель, 1922 p.;

– "Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент" (Гаагські правила);

– "Конвенція ООН про морське перевезення вантажів" – 1978 р.

Міжнародне регулювання річкових перевезень. Важливою угодою у сфері організації та здійснення міжнародних річкових перевезень є "Конвенція про режим судноплавства на Дунаї". На підставі цієї Конвенції створена Дунайська комісія як орган міжнародного співробітництва.

Комерційно-правове регулювання перевезень вантажів по Дунаю здійснюється на підставі трьох Братиславських угод:

– Угоди про загальні умови перевезення вантажів;

– Угоди про єдині тарифи;

– Угоди про буксировку в наданні допомоги при аваріях і агенту ванні.

Міжнародне регулювання у сфері залізничного транспорту. Найстарішою організацією у сфері міжнародних залізничних перевезень є Міжнародний союз залізничних шляхів, який був створений у 1922 р. Мета його створення – покращення умов будівництва і функціонування залізничного транспорту в міжнародному і внутрішньому сполученні країн-учасниць.

До основних конвенцій, які регламентують комерційно-організаційні питання здійснення міжнародних залізничних перевезень, належать:

– "Міжнародна конвенція про перевезення вантажів залізницею" – Берн, 1890 р. Її нова редакція: "Конвенція про міжнародні перевезення залізницею" – 1980 p.;

– Угода про міжнародне вантажне сполучення.

Міжнародне регулювання повітряних перевезень. У 1945 р. була створена Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА). Це міжнародна міжурядова організація, яка об'єднує 127 авіакомпаній із 86 держав. Названа організація займається переважно комерційними питаннями діяльності авіапідприємств і розробкою рекомендацій щодо рівня, побудови і правил застосування тарифів, затверджує єдині правила авіаперевезень і т. ін. Міжнародна організація цивільної авіації була створена згідно з Чиказькою конвенцією 1947 p., яка регламентує використання повітряного простору в транспортних цілях.

Важливе значення в організації міжнародних перевезень має вибір та дотримання умов постачання, до яких належать:

– місце, в яке мають постачатися матеріальні цінності;

– термін постачання;

– спосіб поставки;

– розподіл ризику;

– страхування ризику.

Тлумачення цих базисних умов поставки вантажів у міжнародній практиці здійснюється згідно з міжнародними стандартними умовами поставки "Інкотермс-2000". В "Інкотермс-2000" представлені 13 базисних умов поставки, кодові назви яких узгоджені з Європейською комісією ООН. У табл. 15.1*150 представлені всі базисні умови, класифіковані за чотирма категоріями з урахуванням відмінностей в обсягах зобов'язань контрагентів із доставки товару.

У першу групу входить Е-умова (EXW) – "Франко-завод". Ця умова передбачає мінімальний ризик для продавця. Згідно з нею продавець тільки відвантажує товар покупцеві на своєму підприємстві або складі й не несе відповідальності за його транспортування. Усі витрати та ризики, пов'язані з доставкою до місця призначення, несе покупець.

Другу групу становлять F-умови: FCA ("Франко-перевізник"), FAS ("Франко уздовж борту судна") і FOB ("Франко-борт"). Обов'язки продавця за цими умовами полягають у поставці товару перевізнику, вказаному покупцем.

До третьої групи С входять умови: CFR ("Вартість і фрахт"), CIF ("Вартість, страхування і фрахт"), СРТ ("Перевезення оплачене до"), СІР ("Перевезення та страхування оплачені до"). Вони вимагають, щоб продавець уклав договір перевезення товару, але без ризику для нього втрати або пошкодження товару.

Групу D складають умови: DAF ("Поставлено на кордон"), DES ("Поставлено франко-судно"), DEQ ("Поставлено франко-причал"), DDU ("Поставлено, мито не сплачене") DDP ("Поставлено, мито сплачене"). За цими умовами продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з поставкою товару в країну покупця.

Деякі з умов Інкотермс визначають вид транспорту, який може застосовуватися для виконання контракту. Інші умови передбачають декілька видів транспорту, а ряд інших – будь-які види.

Застосування базисних умов постачань Інкотермс у міжнародних перевезеннях дає змогу уникати суперечностей між учасниками міжнародних каналів товароруху та регулювати процес встановлення цін на продукцію, що реалізується.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных