Категорії соціології.

„Категорія”( грец. – обвинувачення, ознака) – родове поняття, означає розряд, групу предметів, явищ тощо; універсальні форми мислення, які відображають загальні властивості і відношення об’єктивної дійсності і пізнання. У категоріях соціології втілюються якісна конкретність і цілісність, суттєві риси і характеристики вузлові моменти, стан зрілості, а також можливості розвитку та вдосконалення досліджуваного об”єкта.

Найчастіше виділяють три групи категорій:

1. Загальнонаукові категорії у соціологічній інтерпретації (структура, система, „суспільство”, „соціальна система, соціальний розвиток тощо).

2. Безпосередньо соціологічні категорії (соціальний статус, стратифікація, соціальний інститут, соціальна мобільність тощо).

3. Категорії дисциплін, суміжних з соціологією (особистість, сім”я, соціологія політики, економічна соціологія тощо).

Існує ще один тип класифікацій соціологічних категорій.

1. Категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру з виокремленням її основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як „соціальна спільність, соціалізація, особистість, соціальна група, соціальна верства, соціальна стратифікація, соціальний контроль, соціальна поведінка та ін.

2. Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни – причини характер, етапи тощо. Ці категорії вказують, як змінюється соціальний об”єкт, якими є особливості його розвитку. Серед таких категорій – соціальний розвиток, соціальний протест, соціальна трансформація, соціальний рух, соціальна мобільність та ін.

М.Юрій пропонує виділяти такі три типи соціологічниї понять:

- загальнофілософські;

- загальносоціологічні;

- операціональні (іноді їх називають конкретно соціологічними– у виді перемінних: думки людей з приводу кого небідь, рівень доходу визначених соціальних груп тощо.

Кожен науковий напрям може по-своєму визначати один і той самий об”єкт аналізу, виділяти в ньому різні предметні області. У цьому полягає специфіка наукового пізнання, Розмаїтість понятійного апарату може бути і в межах однієї науки, але в різних її школах і концепціях. Наприклад, у філософії нараховується більше 60 визначень особистості і 400 визначень культури. Подібні робіжності особливо помітні на рівні таких наук, як психологія і соціологія.

Отже, будь-яке поняття є тією чи іншою мірою ідеалізованим об”єктом, деякою теоретичною моделлю явища чи процесу і не відображає всієї різноманітності більш приватних характеристик. За допомогою окремих понять відображаються фрагменти соціальної реальності, досліджуваної різними науками, в тому числі і соціологією. Ці поняття можуть вироблятись як на теоретичному (абстрактному) рівні, так і на емпіричному, через узагальнення соціологічних данних.

Як показує досвід наукового пізнання, необхідно використовувати обидва види аналізу (і теоретичний, і емпіричний), у тому числі з метою перевірки „роботи” понятійного апарата, для збільшення ступеня тотожності ідеалізованого об”єкта з реальною практикою.

У соціології понятійний апарат відіграє двояку роль:

1 – він відбиває стан наукових уявлень, наукових знань про об”єкт аналізу;

2 – служить підставою розробки системи перемінних у соціологічних інтерн”ю, анкетах, спостереженнях.

Чим точніше поняття відбиває соціальну реальність, тим більше шансів, що система перемінних (показників) охопить основну частину характеристик предмета аналізу, а результати дослідження будуть репрезентативними (представницькими) стосовно досліджуваної проблеми.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: