Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Припинення діяльності політичних партій в Україні




Політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому законами України.

Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі[20].

У разі невиконання політичною партією вимог Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, не висування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії[21].

3. Загальна характеристика діяльності політичних партій:

фінансування та відповідальністьДержава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань.Політичні партії є неприбутковими організаціями.Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, обладнання, транспорт, інші засоби, набуття яких не забороняється законами України. Політичні партії можуть орендувати необхідне рухоме та нерухоме майно.Не допускається фінансування політичних партій:1) органами державної влади та органами місцевого самоврядування, крім випадків, зазначених законом; 2) державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також підприємствами, установами і організаціями, у майні яких є частки (паї, акції), що є державною чи комунальною власністю, або які належать нерезидентам;3) іноземними державами та їх громадянами, підприємствами, установами, організаціями;4) благодійними та релігійними об'єднаннями та організаціями;5) анонімними особами або під псевдонімом;6) політичними партіями, що не входять до виборчого блоку політичних партій.Інформація про надходження на рахунок політичної партії коштів, заборонених цим Законом, доводиться відповідною банківською установою до відома Міністерства юстиції України.Кошти, що надійшли політичним партіям з порушенням вимог, передбачених цим Законом, перераховуються політичними партіями до Державного бюджету України або стягуються в доход держави у судовому порядку.Повноваження власника щодо майна, в тому числі коштів, що є
власністю політичної партії, здійснюються відповідно до
законодавства України в порядку, передбаченому статутом політичної
партії.Політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати в
загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про
доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії. Не врегульовано законодавством України низку питань, пов'язаних з формуванням матеріально-фінансової бази партій (у тому числі порядок здійснення пожертвувань фізичними та юридичними особами на користь партії, розміри таких пожертвувань тощо), оподаткуванням надходжень на користь партій.

Згідно прийнятого закону №2123-а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання та протидії політичній корупції», фінансування партій із державного бюджету почне здійснюватись із 1 липня 2016 року. Гроші отримуватимуть всі політичні організації, які подолали 5% бар’єр на парламентських виборах.

Встановлюється, що партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів її виборчий список кандидатів у народні депутати у загальнодержавному виборчому окрузі отримав не менше 3% дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі. Кошти, виділені з держбюджету на фінансування статутної діяльності партій, перераховуються на зазначені рахунки політичних партій у розмірі 25% загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії на початку кожного кварталу.

Крім того, законом передбачена заборона на здійснення внесків в підтримку політичних партій, серед іншого, державними та комунальними підприємствами, установами і організаціями, а також юридичними особами, в яких не менше 10% статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать державі, органам місцевого самоврядування.

Ряд політиків та експертів заявляють, що запропоновані Верховною Радою зміни до закону, в кінцевому результаті повинні сприяти підвищенню фінансової прозорості діяльності політичних партій, тоді як державне фінансування виглядає радше одним із інструментів для досягнення цієї мети. Вже давно ні для кого не секрет, що більшість українських партій існують головним чином за рахунок фінансування з боку впливових «інвесторів», які в результаті вимагають від них конкретних політичних і економічних преференцій. Таким чином, звичайний виборець ніколи не дізнається з якою метою і ким, було профінансовано його вибір за краще майбутнє, оскільки рух коштів на підтримку партій ніде не фіксується. Зрозуміло, що в такій ситуації партійні діячі в першу чергу переймаються задоволенням інтересів своїх спонсорів, що в результаті сприяє перетворенню звичайної партії в структуру по відстоюванню різного роду інтересів «олігархів-фінансистів».

Таким чином, положення ухваленого закону покликані послабити зв’язок партій із їхніми тіньовими спонсорами. Констатується, що відтепер партії будуть зобов’язані декларувати всі свої доходи та витрати, що теоретично дозволятиме громадянам краще розуміти джерела їхнього фінансування і робити більш виважений вибір. Також, у випадку, якщо партія зберігатиме свою діяльність тіньового фінансування, учасникам цього процесу загрожуватиме адміністративна та кримінальна відповідальність.

За словами політолога Анатолія Луценко, питання фінансування політичних партій з держбюджету – це досить перевірена методика на Заході, і там це дійсно працює і є досить дієвим інструментом у боротьбі з корупцією (http://ukrreal.info/politika/item/58479-zakon-o-finansirovanii-partij-iz-gosbyudzheta-ne-smozhet-iskorenit-korruptsiyu-politolog).

І це дійсно так, спираючись на досвід європейських країн ми чітко бачимо, що майже у всіх розвинених державах передбачено державне фінансування політичних партій. Крім того, таку стратегію в Європі практикують ще з 50-60-х років минулого сторіччя. У таких країнах існує ціла низка критеріїв, за якими приймається рішення про державне фінансування партій: наприклад, найпоширенішим є критерій розподілу державних коштів з урахуванням кількості отриманих на виборах голосів, така практика застосовується в Бельгії, Словаччині, або у формі грантів чи винагород за подолання певного прохідного бар’єру (Швеція, Естонія). Також, на прикладі Греції, Франції та Німеччині ми бачимо. що в цих країнах фінансування статутної діяльності партій відбувається заздалегідь і не залежить від того, чи представлені вони у парламенті.

Ще у 2003 році, народний депутат України Олександр Мороз стверджував, що набагато важливіше зрозуміти, що державне фінансування різних видів діяльності політичних партій – одне з досягнень європейської демократії. «Воно вже запроваджене в багатьох країнах Європи, зокрема в Німеччині, Франції, Швеції, Австрії, Польщі, Росії, Греції, Чехії. Таке фінансування не тільки доцільне, воно необхідне. І перш за все, необхідне державі, людям. Тільки таким чином можна досягти відокремлення капіталу від політики. По-перше, політичні партії отримають незалежність у реалізації своєї діяльності, виконанні передвиборчих зобов’язань, відстоюванні своїх позицій. По-друге, поліпшується інформованість населення відносно альтернативних точок зору, поглядів та дій політичних партій, які користуються найбільшою підтримкою виборців, щодо всіх важливих соціально-політичних процесів в державі. По-третє, підвищується прозорість партійних фінансів та відповідальність самих партій перед виборцями»(http://parlament.org.ua/index.php?action=magazine&id=9&ar_id=128&iar_id=109&as=2).

В Україні ж, державне фінансування пропонують запровадити з 2017 року і лише для тих політичних партій, які подолають 3%-бар’єр на попередніх парламентських виборах. У пояснювальній записці до законопроекту чітко прописано, що державне фінансування політичних партій дозволить посилити рівень фінансової, організаційної та кадрової спроможності партій, дасть змогу диверсифікувати джерела фінансування партійної діяльності, зменшити рівень залежності партій від великих донорів, зменшити ризики корупції у політиці за рахунок зменшення залежності партій від приватних донорів, дасть можливість компенсувати скорочення кількості членів партій і, відповідно, надходжень від членських внесків, переорієнтувати діяльність партій з постійного пошуку джерел фінансування на внутрішньопартійний розвиток, створити умови для чесної та вільної політичної конкуренції, розвитку нових партій.

Ще на початку 2015 року, свою ініціативу з приводу державного фінансування партій однозначно проявив і Президент Петро Порошенко. Він сам закликав нардепів проголосувати за такі зміни. «Як би складно нам сьогодні не було, ці витрати я вважаю є пріоритетними. Партії повинні залежати лише від виборців, і державне фінансування – це умова такої незалежності. І я розраховую на підтримку парламенту в цьому питанні», – заявив Президент(http://www.liveinternet.ru/users/margo14/post363682120/. – 2015. – 04.06).

Однозначно, фінансування партій з Державного бюджету дуже допомогає у боротьбі з корупцією, і тут навіть не так гостро постає фінансове питання даної ситуації, а проблема загальної конструктивної та вмотивованої діяльності політичних партій покликаної працювати на благо української держави. Якби на початку 90-х років було прийнято закон про партії та передбачено партійне фінансування, можливо ми б сьогодні вже не бачили корумповані, олігархічні партії з їх одноденними проектами, а навпаки, за період свідомої незалежності України були б сформовані партії, які мали б уже свою історію і в яких є якась перспектива, а головне – у яких є майбутнє і минуле. «Тому фінансування партій з держбюджету дасть хоч якийсь шанс для ідеологічних партій зайняти певне місце, чесно і відкрито вийти до виборців і сказати, що вони працюють в рамках закону і, найголовніше, у них є ресурси для діяльності», зазначив політолог, громадський діяч В’ячеслав Дехтієвський (http://ukrreal.info/politika/item/58479-zakon-o-finansirovanii-partij-iz-gosbyudzheta-ne-smozhet-iskorenit-korruptsiyu-politolog).

Що стосується конкретно фінансової сторони питання, то згідно оприлюдненої інформації, кожен голос виборця надає політичній партії приблизно 10 грн. на рік і за дані кошти партія зобов’язана висвітлювати всі свої витрати та доходи, і головне, вона не матиме права отримувати суму вищу певного рівня від різного роду спонсорів та меценатів. У такому випадку, ті партії, які будуть залучати більше коштів з інших джерел фінансування, в законодавчому порядку мають бути позбавлені дотацій з боку держави.

На думку народного депутата від Блоку Петра Порошенка Сергія Лещенко, попри всі фінансові аспекти, українці заплатять невелику ціну за те, щоб олігархи не грабували бюджет через свої політичні партії. «У середньому виходить 80 копійок на місяць український громадянин буде виділяти на всі політичні партії в Україні.

Національне агентство з питань запобігання корупції зазначає, що відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції" політичними партіями, які набули право на щорічне державне фінансування статутної діяльності у 2016 році (на підтримку виборчих списків яких під час останніх позачергових виборів народних депутатів України 2014 року у єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі було подано не менше п’яти відсотків дійсних голосів виборців) є "Радикальна партія Олега Ляшка", "Самопоміч", "Блок Петра Порошенка", "Опозиційний блок", "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", "Народний фронт".

Проте відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні", щорічне державне фінансування статутної діяльності цих політичних партій, надається за умови подання ними до Національного агентства з питань запобігання корупції наступних документів:

звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за І та ІІ квартали 2016 року;

належним чином завіреної копії статуту з внесеними змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції ";

довідки установи банку України про відкриття окремого рахунку партії в національній валюті України.

На теперішній час зазначені умови виконали "Радикальна партія Олега Ляшка", "Самопоміч", "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт".

У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначають, що оскільки державне фінансування статутної діяльності політичних партій у 2016 році розпочнеться з ІІІ кварталу цього року, то, відповідно, політичні партії отримають кошти на фінансування своєї статутної діяльності лише за ІІІ та ІV квартали 2016 року, що складе 50% від щорічного обсягу.

Окремо у НАЗК нагадують, що відповідно до статті 17-3 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія має право відмовитись від державного фінансування статутної діяльності шляхом подання до Національного агентства з питань запобігання корупції відповідної заяви. До цього часу від жодної політичної партії, яка у 2016 році отримала право на щорічне державне фінансування статутної діяльності, заява про відмову від державного фінансування не надійшла.

Національне агентство з питань запобігання корупції протягом найближчого часу очікує від інших партій виконання всіх умов для отримання державного фінансування їх статутної діяльності, або ж відмови від такого фінансування. В іншому випадку, рішення про фінансування тих чи інших партій прийматиметься НАЗК відповідно до наявної поданої документальної бази.

Відповідно до законодавства за порушення встановленого порядку або строків подання звітів політичних партій, подання завідомо недостовірних відомостей у звітах політичних партій, порушення порядку надання або отримання внесків, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичних партій передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 212-21) передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення встановленого порядку або строків подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог

Водночас Кримінальний кодекс України (ч.1, ст. 159-1) встановлює відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных