ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Навчально-методичний комплекс

для студентів ІІІ курсу історичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Розробник і викладач:

Городня Наталія Данилівна, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, доктор історичних наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн

Протокол № 1 від 14 вересня 2016 року

Схвалено науково - методичною комісією історичного факультету

© КНУ імені Тараса Шевченка, 2016 рік

© Історичний факультет

© Городня Н.Д.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Нова історія країн Європи та США» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр напряму 6.020302 Історія.

Ця дисципліна – нормативна

Викладається у ІІ семестрі ІІІ курсув обсязі – 144 год (4 кредити ECTS[1])зокрема: лекції – 34 год., семінарські заняття –34 год., самостійна робота – 76 год.

У курсі передбачено два змістовні модулі.

Змістовний модуль 1. Основні тенденції розвитку країн Західної Європи і США. Провідні європейські держави в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

Змістовний модуль 2. США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Міжнародні відносини (1870-1914 рр.). Перша світова війна

Завершується дисципліна – іспитом.

Предметом дисципліни є історія провідних держав Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. (1870 – 1918 рр.), основні тенденції їхнього соціального, політичного, економічного і культурного розвитку.

Метою викладаннядисципліниє розкриття змісту суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у провідних державах Західної Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., їхньої ролі у світовому історичному процесі цього періоду.

Завдання дисципліни полягає у формуванні системного уявлення студентів про визначальні суспільні, політичні, економічні й культурні процеси у провідних державах Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., спільне і особливе у їхньому розвитку, вузлові моменти міжнародних відносин цього періоду; вироблення у студентів навичок аналізувати, узагальнювати й оцінювати історичні факти, працювати з джереами і науковою літературою, здійснювати самостійні дослідження в межах дисципліни, чітко і аргументовано викладати свої думки усно і письмово.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–особливості другого періоду нової історії, порівняно з попереднім і наступним періодами всесвітньої історії

–зміст суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у провідних державах Західної Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., основні тенденції їхнього розвитку

–визначальні події їхньої історії цього періоду

–характеристику їхньої зовнішньої політики

–оцінки впливу цих держав на тогочасні міжнародні відносини, їхню роль у світовому історичному процесі цього періоду

– зміст міжнародних конфліктів цього періоду

– основні джерела і наукову літературу з навчальної дисципліни

вміти:

- аналізувати сутність подій, явищ і процесів внутрішнього життя провідних країн Західної Європи і США, а також міжнародних відносин і міжнародних конфліктів періоду, що вивчається

- самостійно поглиблювати свої знання у рамках дисципліни шляхом опрацювання рекомендованої і пошуку нової інформації;

- здійснювати критичний аналіз історичних джерел і наукової літератури, робити власні аргументовані висновки

- оцінювати роль суб’єктивних чинників в подіях і процесах останньої третині ХІХ – початку ХХ ст.

- використовувати набуті навички і знання в науково-аналітичній і викладацькій роботі, для пояснення новітньої історії держав Європи, США та всесвітньої історії в цілому.

Оцінювання здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

До змістового модулю 1 (ЗМ1) входять теми 1-9, до змістовного модулю 2 (ЗМ2) – теми 10-16. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів.

Обов’язковим для іспиту є отримання студентами мінімум 20 балів за поточну роботу (семінарські заняття, модульний контроль, контрольна робота у формі академічного есе).

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, контрольні роботи) і підсумковий контроль (письмово-усний іспит).

Оцінювання роботи на семінарських заняттях здійснюється за 5-ти бальною шкалою (від 0 до 5 балів). Контрольні роботи продовж модулю оцінюються від 0 до 5 балів (усього до 10 балів продовж семестру). Контрольна робота у формі академічного есе оцінюється від 0 до 10 балів.

Загальна сума балів – 100 балів (із них - поточний модульний контроль 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів). Для допуску до заліку необхідно набрати мінімум 40 балів.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: