ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Пренатальний період розвитку дитиниМодуль 1. ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ЯК СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА.
Тема. Формування і розвиток особистості дитини в процесі соціалізації. Мета. Розкрити особливості психічного розвитку дитини у різні вікові періоди, а саме: пренатальний період розвитку дитини План
1. Пренатальний період розвитку дитини 2. Народження як новий якісний етап життя 3. Період новонародженості 4. Немовля 5. Ранній вік 6. Дошкільний вік 7. Молодший школяр 8. Підліток 9. Психологічні причини ускладнень розвитку особистості дитини
Література:
1. Роджерс К. О групповой психотерапии. – М., 1993. 2. Яценко Т. С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению с учащимися. – К., 1993. 3. Яценко Т.С. Динамика личностных изменений субъэета при групповом обучении общению. – Грозный, 1985. 4. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції. – К., Либідь, 1996
Пренатальний період розвитку дитини Багато вчених вважають, що формування психіки людини починається задовго до її народження. Дитина в утробі матері не тільки розвивається фізіологічно, психічно, але й накопичує інформацію із зовнішнього світу. Більш того, сучасні дослідження дозволяють припустити, що набутий дитиною пренатальний досвід впливає на післяпологовий період розвитку. Тому дуже важливо знати, якими мають бути умови повноцінного фізіологічного і психічного розвитку дитини, тим більше що в цей перший період життя людський організм зазнає найбільше всіляких ушкоджень. Останнім часом науковці відзначають певне ослаблення органічних передумов психічного розвитку дітей. Ідеться про зростання кількості дітей з ушкодженою чи ослабленою нервовою системою. Так, за даними академіка Л.О.Бадаляна (1990 р.), у 30% новонароджених дітей спостерігаються різні ураження нервової системи (внаслідок ускладнень вагітності, пологових травм та інших факторів), у 40% - мінімальні порушення. Академік І.А.Аршавський наводить дані світової статистики (1990 p.), які свідчать, що кількість дітей, що народилися з різним ступенем фізіологічної незрілості, наближається до 90%. Аршавський вважав, що фізіологічно незрілими діти народжуються через неправильний перебіг вагітності, що не дає можливості реалізувати спадкоємну програму і заважає повноцінному формуванню майбутньої дитини [11]. Фізіологічна зрілість, згідно з Аршавським, - це відповідність фізіологічних функцій організму його календарному віку. Від фізіологічно зрілих немовлят незрілі відрізняються не ступенем доношеності чи недоношеності і не вагою тіла при народженні, а особливостями своєї фізіології, зміненої несприятливим перебігом вагітності. А функціональна зрілість немовляти - це органічна передумова психічного розвитку людини. Очевидно, що, навіть з огляду на великі компенсаторні можливості дитячого віку і тимчасовий характер значної кількості порушень, необхідно визнати, що період раннього онтогенезу психіки значної частини дітей проходить в ускладнених умовах. Що ж потрібно знати про розвиток дитини до народження, щоб забезпечити її повноцінне формування й розвиток?
Фізіологічний розвиток. Одним із найскладніших у віковій фізіології людини є питання про причини й механізми, які зумовлюють ріст і розвиток організму в процесі його онтогенезу. Існує досить багато онтогенетичних теорій, пов'язаних з іменами відомих учених (М.Рубнер, Г.Сельє, Ц.Майнот, А.Нагорний, Р.Катлер і ряд інших). На їхню думку, уже в зародку визначена певна величина енергетичного потенціалу, який організм спроможний затратити в процесі свого розвитку. Сам же розвиток уявляється як поступове згасання процесів відновлення організму [9]. І.Аршавський у ході багаторічних досліджень розробив теорію індивідуального розвитку, яка дістала назву «енергетичне правило рухової активності». Відповідно до цієї теорії особливості енергетики на рівні цілісного організму і його клітинних елементів знаходяться в прямій залежності від характеру функціонування скелетних м'язів у різні вікові періоди. Рухова активність, за Аршавським, є основою процесів відновлення організму. Особливість процесів відбудови, вважає Арніавський, полягає не просто у відновленні вихідного стану, а в обов'язковому надлишковому відновленні. Іншими словами, мова йде не про поступову витрату спадково визначеного енергетичного фонду, а про безупинне його збагачення. Завдяки руховій активності (починаючи ще з періоду до народження) людина ніби сама «заводить годинник свого життя», забезпечуючи собі тим самим фізіологічно повноцінний індивідуальний розвиток [10, 11]. Розвиваючись, зародок сам формує середовище свого існування, створює плаценту (дитяче місце), через яку одержує з організму матері всі необхідні йому речовини. Але, оскільки розміри плаценти невеликі, періодично створюється дефіцит живильних речовин і кисню, особливо при фізичному навантаженні матері. Щоб перебороти цей дефіцит, плід повинен рухатися, ударяючись тільцем об стінки плаценти, що сприяє припливу крові. У результаті руху рефлекторно активізуються скелетні м'язи, кров біжить швидше, а разом з нею надходять у більшій кількості їжа й кисень. Тут скелетно-м'язовій системі належить провідна роль. Усі інші системи - дихальна, травна, ендокринна, серцево-судинна - розвиваються корелятивно. Отже, організм розвивається повноцінно. Зусилля плоду компенсуються з надлишком, тому що отримані внаслідок руху живильні речовини йдуть не тільки на забезпечення самих зусиль, але й на фізіологічний ріст організму. Принцип надлишкової окупності рухів - необхідна умова життя, без якого немислимий ніякий розвиток. Повторювані цикли - це рух не по колу, а по спіралі: з кожним витком утворюються нові енергетичні рівні. Дослідники підрахували, що через 1,5-2 години після їжі плід робить 3-4 порухи в годину, а якщо мати не їла 10 годин, то 50-90 ворушінь. За надлишку їжі й малорухомого способу життя матері дитина слабо ворушиться, а отже, і слабо розвивається, і, як правило, з'являється на світ фізіологічно незрілою [11]. Цікаві матеріали отримали японські дослідники, які звернули увагу на новонароджених дітей жінок-нирців - збирачів перлів. Жінки не припиняли своєї роботи до самих пологів, їхні майбутні діти протягом усього маминого робочого дня недоотримували кисень (професійні нирці затримують подих до 4 хвилин). Виходить, дитині доводилося інтенсивно рухатися, щоб збільшити приплив крові, бідної на кисень. При цьому діти з'являлися на світ міцнішими й фізично розвинутішими, ніж у звичайних жінок. Подібне явище в лабораторії Аршавського досягалося спеціальними дослідами над тваринами. Використовували як їжу, так і кисень. Результати одержали однозначні: їх надлишок гальмує розвиток, а нестача (у межах припустимого) стимулює. Психічний розвиток. Сьогодні серйозно постає питання про можливість впливу на формування психіки дитини в період її внутрішньоутробного розвитку. Медики, які займаються психічним розвитком дітей, довели, що існує взаємозв'язок між ставленням матері до своєї майбутньої дитини і психічним розвитком дитини. У США, наприклад, поширеною є думка, що виникнення і тим більше посилення деяких психічних розладів у дітей зумовлені (більшою чи меншою мірою) негативним чи байдужим ставленням матері до своєї майбутньої дитини. Те саме стосується й більш легких, часом малопомітних відхилень. Зокрема, невротичні матері народжують невротичних дітей, і, живучи з такими батьками, діти стають ще більш невротични ми - це зачароване коло може бути нескінченним. Бажана ж дитина, за численними спостереженнями, краще розвивається до народження і з'являється на світ міцнішою. Такий висновок зроблено на основі багаторічних спостережень. Так, у середині 60-х років XX століття іспанський лікар Ієронімо де Морагаса, зацікавившись залежністю між ставленням матері до ще не народженої дитини та її розвитком, ретельно вивчив три групи матерів. У першій групі були матері, у яких попередні вагітності закінчилися невдало, і тому вони відчували страх, що й ця буде неуспішною. У другій - матері, що вже заздалегідь негативно ставилися до майбутньої дитини, головним чином через те, що зачаття сталося всупереч їхньому бажанню. Третю групу складали жінки, для яких майбутня дитина була бажаною, улюбленою, а ставлення до результату вагітності - рівне і спокійне. Діти цих матерів народилися здоровими, успішно розвивалися. Діти матерів із перших двох груп багато в чому схожі - вони були крикливі, погано спали і їли. У ранньому віці більшість із них мали невротичні відхилення [24]. Подібне дослідження проводили й американські фахівці і теж одержали аналогічні результати. Звичайно, не можна вважати неадекватне ставлення матерів до своїх майбутніх дітей єдиною причиною неблагополучного розвитку дитячої психіки. Тут має значення комплекс причин, але не враховувати фактор батьківської любові неможливо. Учені довели, що під час внутрішньоутробного періоду в людського зародка починають працювати слух і вестибулярний апарат. Дитя не тільки чує стукіт материнського серця, але й розрізняє, радісно воно стукає чи тріпотить від страху і болю, чує мамин голос, приглушені зовнішні звуки, шуми й музику. Дитина також знає, які емоції переживає мама. Адже емоції сприяють появі в крові особливих біохімічних речовин, що, проникаючи через плацентарний бар'єр, впливають на дитину, виводячи її з нейтрального стану. Тому стає зрозумілим, яке велике значення має психічний стан жінки під час вагітності. Адже зазнавши стресу, організм матері виробляє токсини, що передаються через кров плоду. Наскільки це небезпечно для дитини, показує експеримент, проведений у лабораторії вікової фізіології і патології під керівництвом Аршавського. У кролиці викликали експериментальний невроз. Якщо це робили на початку вагітності, то кроленята народжувалися з серйозними каліцтвами, насамперед із дефектами кінцівок і мозку. Несприятливий вплив у більш пізні періоди вагітності, коли формування органів плоду в основному завершене, вело до народження фізіологічно незрілих, ослаблених кроленят [11]. На початку 80-х років увагу багатьох учених привернула монографія американського дослідника Томаса Берні «Приховане життя дитини до народження». Учений поставив за мету проаналізувати й узагальнити численні факти й дані про вплив психологічного стану жінки під час вагітності на розвиток майбутньої дитини. Т.Берні підкреслює, що матері, які люблять дитину і мають із нею гарний емоційний контакт, народжують більш упевнених у собі і більш активних дітей. Серйозну небезпеку для дитини становить не короткочасна реакція матері на якусь конкретну подію, а тривалий емоційний стан нещастя, тривожності або невпевненості в любові до дитини. Тоді дитина може постраждати дуже сильно. Берні вважає, що прихильність до ненародженої дитини - найкращий спосіб охорони її психічного здоров'я, бо створює в неї відчуття потрібності й захищеності. А це дає дитині можливість будувати своє життя за принципом «пошукової активності», а не обирати пасивно-оборонну поведінку [136], Вплив ставлення матері до дитини, яку вона виношує, не обмежується періодом внутрішньоутробного розвитку. Це ставлення великою мірою визначає майбутні взаємини матері й дитини. Усе, що відбудеться надалі, накладатиметься на пережите в цей період [156]. Експериментальних досліджень проведено поки що не так багато, щоб можна було робити категоричні висновки. Проте вони змушують задуматися над джерелами гармонічного або аномального розвитку людини. Психологів хвилюють питання, пов'язані з проявом у дітей уже в ранньому віці емоційної нестабільності, надмірної уразливості, дратівливості, які потім при відсутності спеціальної психологічної допомоги можуть переходити в стійкі психічні відхилення. Отже, спостереження і спеціальні дослідження вітчизняних (лабораторія дітей раннього віку Центру «Дошкільне дитинство» ім. О.В.Запорожця, лабораторія вікової фізіології і патології академіка І.А.Аршавського) та зарубіжних учених дово-дять, що життя дитини до народження має особливу значущість, цей період розвитку дитини не можна упустити» тим більше завдати їй шкоди.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|