Сумка плетена подарункова

Сумка має овальну форму, плетений кузов з ажурним ьордюром верхнього борту і дві круглі напівжорстко закріп- іісііі ручки (рис. 153).

Виготовлення виробу починається із дна, для чого до- ішрають три прути для поздовжніх стояків діаметром 6 і и вдовжки 160 мм і шість для поперечних діаметром 6 й іавдовжки 90 мм. Плетуть дно густим, простим прутом діа­метром 4 мм.

Стояки (46 шт.) здвоєні діаметром 3 мм закріплюють двома рядами вірьовочки з двох прутів. Далі плетіння продовжують па шаблоні. Плетуть 185 мм висоти стінки лозовою стрічкою і ус і им плетінням простим способом, потім проплітають ряд вірьовочки з двох чи трьох прутів, якою прикріплюють стояки, падають кузову потрібної жорсткості. Ця вірьовочка є дореч­ним декоративним елементом на одноманітному фоні бічної С1ІНКИ. Потім плетуть ще чотири ряди лозовою стрічкою, а і а ні заплітають ажурний бордюр із кінців стояків. Бордюр виконують так: беруть будь-який (здвоєний) стояк, загинають його зліва направо всередину, обгинають зсередини два сусід­ніх справа стояки (другий і третій) й між третім та четвертим виводять назовні. Так загинають усі стояки до змикання овального контуру. Усі верхні кінці здвоєних стояків виводять

Рис. 153. Сумка плетена подарункова:

Прут ручки; 2 — лозова стрічка для кріп­лення ручок; 3 — попе­речний стояк дна; 4 — поздовжній стояк дна; 5 — прут для плетіння дна; 6 — лозова стрічка для плетіння стінок; 7 — прут для плетіння вірьо­вочки; 8— прут бічного стояка

назовні і вниз. Із цих кінців плетуть просту накладну косу (рис. 153). Кінці виводять назовні й обрізають.

Дві круглі ручки мають діаметр 155 мм, кінці їх з'єднують на "вус". Діаметр прута ручки 8—9, довжина — 560 мм. Прикріплюють ручку лозовою стрічкою з внутрішнього боку

І'УМКИ.

Сумку покривають пентафталевим лаком або нітро- наком.

Стінки кузова можна плести з рогозу, обгорток качанів кукурудзи, соломи хлібних злаків тощо.

Виготовлення плетених меблів

сортимент плетених меблів. Із лозової палки і тонкого прута виготовляють різноманітні меблі: плетені крісла для відпочинку, робочі, дитячі й спеціального при­значення крісла-гойдалки, обідні й журнальні столи, стільці, банкетки, табуретки, полиці для книг (етажерки), дитячі ліжка, вішалки, дивани, кушетки, тапчани тощо.

Види меблів. За призначенням плетені меблі поділяють на вироби для житлових приміщень, дачні, для обладнання сана­торіїв і будинків відпочинку, пансіонатів, ресторанні, для кафе й дитячі. Часто такий поділ умовний, оскільки багато виробів задовольняють універсальні вимоги. Плетені меблі легкі й міцні, зручні й красиві, вишукані й можуть експлуату­ватися як у приміщенні, так і на відкритому повітрі. Цим і пояснюється підвищений інтерес до плетених меблів.

Типи плетених меблів. Трудність розмежування типів меб­лів із вербового прута полягає у різноманітності конструктив­них рішень виробів і форм застосовуваного матеріалу. Так, чисто лозовий виріб може складатися у різних поєднаннях з товстих прутів (меблевих палок), середніх — для ажурного набору сидінь, спинок, кришок, виконання бічних оформ­лень, дрібних — для суцільного плетіння кришок столів, спинок і сидінь та інших елементів, а також пластин, стрічок з лозових прутів тощо. Тому важко чітко поділити вироби на паличні, або меблі, виготовлені з дрібного прута.

При плетінні меблів разом з лозопрутом застосовують різні конструкційні матеріали — метал, дерево, полімери, склово­локно та ін. Цю групу меблів також називають плетеною і поділяють на декілька груп.

Таким чином, розглядаючи плетені меблі з урахуванням застосовуваних матеріалів (лозопрут, дерево, метал) і характе­ру використання, їх можна поділити на дві групи: із лозопрута і комбіновані.

До першої групи входять паличні меблі з набірним, ажур­ним, густим та змішаним плетінням, а також обплетені лозо­вою стрічкою.

Друга включає комбіновані паличні меблі із застосуванням фанери, деревно-стружкової плити, штучної шкіри, стрічки й поліхлорвінілової трубки та ін., каркасів з деревини, метало- каркасів і м'яких елементів.

Особливості виготовлення плетених меблів. Плетені меблі порівняно з корпусними та столярними у цілому мають багато істотних відмінностей, які слід враховувати.

Технологічна підготовка виробництва значно спрощена. Виключається багато машиноємних операцій розкрою, меха­нічної обробки, клеїльно-фанерувальних та ін. Це дозволяє налагодити випуск високоякісних виробів поодиноким або дрібносерійним методом у домашніх умовах.

Вироби виготовляють тільки у складеному вигляді, що не шіьки знижує трудомісткість, але й підвищує якість. При цьому частину криволінійних деталей гнуть на шаблонах і сушать для закріплення наданої форми. При складанні пиробу такі деталі мають вологість 8—12%. Але значну части­ну складальних елементів установлюють вологішими, внаслі­док чого під час висихання виникають перекоси та інші дефекти. При виготовленні поодиноких виробів це не є вели­ким недоліком. У таких випадках застосовують тимчасову розтяжку.

Абсолютну більшість деталей при складанні прикріплю­ють цвяхами і рідко застосовують меблеві стяжки, шипові і а клейові з'єднання. Обмежено застосовують шурупи і фур­нітуру.

Характерною особливістю плетених меблів є збереження натуральної фактури глянцевої поверхні прута. Практику - (і'ься фарбування виробу або його елементів до лакування або декорування випалюванням.

Функціональні розміри запозичені від однойменних виро­бів корпусних меблів і визначаються діючими нормативними документами (ГОСТ, РСТ) для цих виробів.

Розміри дитячих крісел і диванів, крісел-гойдалок наведе­но у таблиці 2, столиків — 3, стільців — таблиці 4.

Висота підлокітників над сидінням (виміряна у середній частині глибини сидіння) повинна становити 110—180 мм, стріла прогину полозків у кріслах-гойдалках не менше 15 мм. Спинка у плані може бути прямою, угнутою, з радіусом кривизни не менше 600 мм.

Технічні вимоги. Наведені відомості становлять практичний інтерес для майстра і можуть полегшити його працю.

Відповідно до РСТ України 1574-80 дитячі крісла-гойдал- ки, крісла і дивани поділяють на шість груп (рис. 154а, 154б).

Рис. 154. Нормовані розміри плетених меблів: а — дитячі крісла, дивани; б — дитячі крісла-гойдалки; в — крісла-гойдалки для дорослих; г — журнальні столи; д — табуретки

Розміри крісел-гойдалок для дорослих наведено на рисун­ку \54в. Ширина сидіння у найширшій частині та відстань між підлокітниками повинні бути не меншими 480 мм, а стріла прогину полозків — 120 мм. Спинка у плані може бути прямою або угнутою з радіусом кривизни не менше 350 мм.

Розміри журнальних столів, мм, наведено на рисунку 154г, табуретів — на рисунку 154д.

Висота стола Н 400—500 Кришка стола:

довжина І 400—1200

ширина В 400—700

діаметр В 400—700

Висота табурета Н 170—360

Довжина і ширина сидіння Ь, не менше 220

Діаметр сидіння табурета В 220

Висота корзини під квіти рекомендується не більшою 900 мм.

Для кушеток нормується довжина 1860 мм, ширина — 700 і висота (без підголовника) — 350—500 мм. Випробовують у приміщенні при температурі повітря від 15 до 30 °С і відносній вологості від 55 до 70%.

Міцність плетених меблів перевіряють прикладанням вер­тикального статичного навантаження до робочої поверхні виробу. Для цього застосовують тарований вантаж, наприклад мішки з піском.

Центр тяжіння навантаження повинен проходити через геометричний центр виробу. Під навантаженням виріб витри­мують 24—48 год.

Після випробування виріб не повинен мати видимих меха­нічних пошкоджень і залишкових деформацій більше як 5 мм. Величину деформації визначають замірянням по висоті у точці прикладання навантаження до і після випробування.

Табурет

Табурет складається із каркаса і сидіння (рис. 155).

Каркас виконано з чотирьох ніжок, хрестоподібної про- ніжки та підлучок. Місця кріплення підлучок до ніжок обплітають струганою лозовою стрічкою. До сидіння від­носять власне сидіння з клеєної фанери, його кільце й об­кладку.

Для виготовлення табурета з лозопалок діаметром 22 мм вирізають чотири ніжки завдовжки 290 мм і дві заготовки для хрестовини проніжки завдовжки 300 мм.

Із палок діаметром 18 і завдовжки 1080 мм на шаблоні згинають кільце сидіння. Для підлучок добирають чотири

лозопалки діаметром 13 і завдовжки 480 мм, а для обкладки — одну малозбіжисту діаметром 10 і завдовжки 950 мм. Місця з'єднання обмотують лозовою стрічкою (4 м). Сидіння вирізають за попередньою розміткою з фанери завтовшки 5—6 мм. Його діаметр 285 мм.

Спочатку складають хрестовину проніжки, попередньо зробивши ножівкою і стамескою пази в обох заготовках. Скріплюють хрестовини цвяхами. Потім хрестовину прикріп­люють цвяхами до ніжок, попередньо розмітивши на них місця кріплення. Далі цвяхами прикріплюють кільце сидіння до ніжок. Закріплюють обтяжку проніжки цвяхами і став­лять підлучки або підстрілки. Лозовою стрічкою обмотують місця кріплення підлучок. Круглим прутом, на третину тоншим за елементи проніжки, обтягують проніжку, хрес­товину разом з ніжками, чим і закінчують виготовлення нижньої частини каркаса. Треба стежити, щоб не було пере­косів, а табурет чітко стояв на чотирьох ніжках. Від цього
залежить не тільки довговічність виробу, але й зручність користування ним.

На високоякісне складання каркаса треба звернути увагу ще й тому, що у подальшому ми досить часто будемо зустрі­чатися з подібними операціями — при складанні стільців, крісел, столів та інших виробів. Склавши каркас, прикріп­люють сидіння й обкладають його прутом чи пластиною по зовнішньому діаметру. Для обтягування проніжки, підлучки і підстрілки, а також обкладання сидіння прут попередньо зволожують. Після складання виріб осушують до 16—18% вологості, потім зачищають та лакують меблевими лаками, зберігаючи натуральний колір прута.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: