Ст іл журнальніїй квадратний 4 страница

Вироби із бересту. Під час роботи з берестом використо­вують переважно один вид плетіння, подібний до полотняно­го у ткацтві, коли нитки основи чергуються через одну з нитками утоку. При такому чергуванні берестяних стрічок виходить клітчастий візерунок, подібний до рисунка шахової дошки. Залежно від розміщення клітинок візерунок буває прямим і похилим, а плетіння відповідно може бути у пряму

Рис. 225. Плетіння із бересту:

а — загальний вигляд виробу з квадратами; б — елементи плетіння квадратами; в — загальний вигляд виробу із ромбовидним плетінням

чи похилу, косу клітинку. У першому випадку ряди квадратів- клітинок горизонтальні й вертикальні, у другому — розміщені під кутом 45 °С (рис. 225).

Плетіння квадратами простіше, тому починати навчатися плетінню треба з нього.

Крім плетіння з берестових стрічок, поширене виготовлення виробів із пластового бересту: козуби, заплечники для грибів, ягід та ін. Пластовий берест використовують також і для циліндричних виробів. Один із способів їх виготовлення наве­дено на рисунку 226, де внутрішня части­на — безшовна циліндрична (сколотень), а зовнішня — пластова, краї якої з'єд­нані у своєрідний замок. Дно виготов­ляють із деревини і вставляють у розпа­рений циліндр, який після висихання щільно обтискає дно. Кришку виготов­ляють із деревини і бересту. Зовнішній пластовий берест можна оздоблювати тисненням, різьбленням або розписом.

Берест застосовують для виготовлен­ня виробів у поєднанні з іншими вида­ми сировини та матеріалами: дереви­ною, лозопрутом, шкірою та ін.

Рис. 226. Виготов­лення циліндричних виробів із бересту: 1 — обшивка; 2 — сколотень; З — кришка

Зрозуміло, що таке коротке знайом­ство із берестом і виробами з нього не вичерпують великих можливостей цього матеріалу для виготовлення різнома­нітного асортименту товарів народного споживання, у тому числі й подарун­кових, які збагачують народні художні промисли.

Додатки

1. Продуктивність різних видів верби у розсаднику на 1 га

('грунт — луговий торф'янистий)

Бібліографічний список

1. Барадулин В.А. Сельскому учителю о народных про­мыслах. — M.: Просвещение, 1979. — 110 с.

2. Бескодарев A.A. Художественное плетение из ивового прута. — М.: Лесн. пром-сть, 1985. — 64 с.

3. Волков М.А., Стрежнев В.М. Промышленное использо­вание рогоза. — М.: Гизместпром, 1947. — 62 с.

4. Дубровский В.М., Логинов В.М. Плетение из ивового прута. — М.: Лесн. пром-сть, 1990. — 376 с.

5. Кобезсъкий М.Д. Лоза, її господарське значення і розве­дення. — К.; X.: Держвидав, 1936. — 220 с.

6. Козлов В.М. Плетение из ивового прута. — М.: Лег- промбытиздат, 1994. — 352 с.

7. Колесников Ю.А. Прогрессивная технология изготовле­ния мебели из лозы. — М.: Лесн. пром-сть, 1968 — 77 с.

8. Левченко Г. Кошикоплетіння. — X.; К.: Держвидав, 1929. - 70 с.

9. Маринаускас К. К. Изготовление плетеных изделий. — М.: Сельхозгиз, 1952. — 105 с.

10. Маринаускас К.К. Изготовление плетеных изделий. — М.: Россельхозиздат, 1986. — 124 с.

11.Машинко В. Плетіння із житньої соломи. — X.: Нарком- постач, 1933. — 22 с.

12. Машинко В. Соломоплетіння. — X.: Наркомпостач, 1932. - 20 с.

13.Мейнард Б. Плетение: Книга для учащихся; Пер. с англ. В.И.Синюкова. — M.: Просвещение, 1981. — 64 с.

14. Морозов И.Р. Определитель ив и их культура. — М.: Лесн. пром-сть, 1966. — 254 с.

15. Народні промисли Закарпаття. — Ужгород: Карпати, 1969. - 96 с.

16. Народні художні промисли У PCP: Довід. — К.: Наук, думка, 1986. - 90 с.

17. Никулин Ф.М., Бочаров B.C., Железное В.П. Плетеные изделия. — М.: Лесн. пром-сть, 1982. — 176 с.

18. Правдин Л.Ф. Ива, ее культура и использование. — М.: / АН СССР, 1952. - 166 с.

19. Стеченко А.Ф. Изготовление плетеных изделий. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Урожай, 1995. — 288 с.

20. Стеченко О.Ф. Плетиво із соломи та рогозу. — К.: Урожай, 1994. — 64 с.

21. Трапезников Ф.Ф. Плетение ивового прута и бересты. — М.: Нива России, 1992. - 192 с.

22. Чернишов Г.О. Меблі та інші вироби з лози. — К.; Л.: Держвидав, 1946. — 122 с.

23. Чернышев Г.А. Производство плетеных изделий. — М.: Госместпромиздат, 1961. — 108 с.

24. Чернышев Г.А. Чакан и его применение в производ­стве. - М.; Л.: Коиз, 1940. - 40 с.

25. Чесноков В.И. Плетеная мебель. — М.: Гизместпром, 1947. - 70 с.

26. Шкурт A.A. Белорусские художественные промыслы (изделия из соломки и лозы). — Минск: Наука и техника, 1985. - 158 с.

27. Яковлева К.Г. Чудо чудное, диво дивное. — М.: Мол. гвардия, 1984. — 110 с.

Словник термінів

озоплетіння як стародавнє ремесло зберегло до на­ших часів не тільки любов до верби-вербиченьки — одного із українських символів, не тільки розмаїття плетених виробів, а й свої терміни.

Нижче наводяться найбільш поширені в лозоплетінні тер­міни:

Ажурне плетіння — прозоре плетіння, здебільшого з пев­ним малюнком.

Булава — кулясте потовщення нижньої частини куща лози за рахунок щорічного зрізування прутів. Збільшення булави знижує продуктивність лозокультур.

Берест — зовнішня частина кори берези, яка легко ді­литься на тонкі смужки.

Вегетація — період розвитку рослини протягом календар­ного року.

Вірьовочка — спосіб плетіння у вигляді прутів, що пере­плітаються, символ лозоплетіння.

Впритул — спосіб з'єднання деталей при виготовленні лозових меблів та інших плетених виробів.

Глянцевий шар прутів — ущільнений поверхневий шар деревини під корою. Після обкоровування цей шар добре лакується. Лозову стрічку часто називають глянцем.

Жамка — пристосування для вирівнювання та згинання товстих прутів (лозопалок).

Загин — конструктивний та декоративний спосіб офор­млення верхньої стінки плетеного виробу для збільшення жорсткості стінки і привабливості виробу.

Замкнуте плетіння — плетіння по колу овалу, де останній прут плетіння рядка стикується з першим.

Збіжистість — потоншання прута від основи (комля) до вершини.

Каркас — зібраний, але не обплетений корпус виробу.

Комель — нижня потовщена частина прута (стовбура дерева).

Коса — вид загину, спосіб оформлення бортів плетених виробів.

Кромка — крайка, облямівка, крайня частина, наприклад, кришка стола.

Набір прутів — настил, спосіб виготовлення сидіння та спинки з одинарних чи парних прутів.

Окультурювання лозняків — омолодження, відновлення їх продуктивності через повне зрізування старих кущів.

Обгин, обхват — способи кріплення деталей у виробі за допомогою лозової пластини із лози.

Обкладання — облицювання, наприклад, кромки кришки стола пластиною із лози.

Обмотування — спосіб кріплення лозовою стрічкою, пру­тами тощо.

Пластина — половина розколотого навпіл прута.

Смуга плетіння — сукупність рядків однорідного плетіння.

Підлокітник — дугоподібні та іншої форми елементи крісел.

Підлучка — дугоподібні елементи із прута, що скріплюють кутові деталі каркаса.

Підстрілка — прут, що скріплює кутові елементи каркаса у формі ламаної лінії.

Проніжка — нижні горизонтальні елементи кріплення між ніжками.

Прут білий — обкорований.

Прут зелений — необкорований.

Утік — прут, яким заплітають стояки (основу).

Посадка "на пень" — зрізування булави, омолодження лоз­няків.

Ребро — стояк (основа) у корзинах на два обручі.

Рядок — умовна лінія, що утворюється виплетеним ма­теріалом.

Скрутень — скручений жмут соломи для спиралевидного плетіння.

Стояк — основа плетіння.

Царга — горизонтальні деталі, які підтримують у столах кришку.

Щемілка — пристосування для обкоровування прутів.

Зміст

ПЕРЕДМОВА.......................................................................................... З

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: