Тема 7. Африканське звичайне право. 4 страница

2. Система стримувань і противаг, як основна проблема сучасного конституціоналізму - це конституційно визначені взаємозв'язки повноважень між державними органами. Необхідно зазначити, що в різних країнах конституційний статус окремих гілок влади та співвідношення повноважень між ними різні. Це насамперед залежить від розстановки політичних сил в країні та соціально-політичних потреб суспільства на конкретному історичному етапі.

Питання, що виносяться на обговорення

1..Розкриття понять кочуючі, чисті, внетипові правові системи та проблеми співвідношення з змішаними правовими системами.

2. Основні три теорії стосовно природи скандинавського права.

3. Правові системи держав Латинської Америки: особливості еволюції на сучасному етапі.

Література

1, 2, 3, 11, 23, 26, 40, 42, 44, 47, 56

Тема 9. Пострадянські правові системи. Місце правової системи України на правовій карті світу.

Коментар

При підготовці до семінарського заняття студенти мають звернути увагу на наступні аспекти теми:

1 З’ясувати сутність громадянського суспільства.

2. Визначити роль органів місцевого самоврядування як громадського інституту.

3. Ознайомитися з особливостями законодавчої, виконавчої та судової гілками влади в різних державах.

Питання, що виносяться на обговорення

1. Соціалістичне право: чи є майбутнє в історії?

2. Роль та вплив римського права і візантійської духовно-культурної традиції на процес розвитку українського права.

3. Правова система України та європейський правовий простір.

Література

1, 2, 14, 24, 35, 46, 70

Рекомендована література

Базова

1.Бехруз Х. Введение в сравнительное правоведение: Учеб.пособие. – Одесса, 2002.

2.Давид Р., Жоффре-Спиноза К. Основные правовые системы современности. – М., 1998.

3. Дамирли М.А. Сравнительное правоведение: Ч.1. Статус, предмет и система/ М.А. Дамирли. – Одесса: Фенікс, 2013. – 174 с.

4.Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Учеб.-практ. пособие. – М., 2002.

5.Саидов А.Х. Введение в сравнительное правоведение.– М.,1988.

6.Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности):Учебник //Под ред. В.А.Туманова. – М., 2000.

7.Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения.– М.,1996.

8.Цвайгерт К., Кётц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. – Т.1. – Основы. – М.,2000.

9. Допоміжна

10. Bogdan M. Comparative law. – Kluwer, 1994.

11. Gutteridge H.C. Comparative law: Introduction to the comparative method of legal study and research. – L.: Cambridge, 1971.

12. Hall J. Comparative law and social theory. Baton Rouge: Louisiana state university press, 1963.

13. Ансель М. Методологические проблемы сравнительного права // Очерки сравнительного права / Отв. ред. В.А. Туманов. – М., 1981. – С. 72-78.

14. Багадій М. Поняття та елементи правової системи // Право України. – 2004. – №12. – С. 32-36.

15. Бехруз Х. Основы цивилизационного подхода в сравнительном правоведении. – О.: Фенікс, 2007.

16. Бехруз Х. Типология правовых систем современности (критерии классификации правовых систем) // Актуальные проблемы государства и права: Зб. наук. праць. – Вип. 12. – Одесса, 2002.

17. Бигич Е.Л. Сравнительное правоведение: природа и современные взгляды // Ежегодник сравнительного правоведения. – 2001. – С. 66-72.

1. Бигич О.Л. Порівняльне правознавство як самостійна наукова дисципліна // Правова держава. – Вип. 12. – 2001. – С. 594-600.

19. Боруцка-Арцтова М. Методологические проблемы сравнительных исследований в правовых и иных общественных науках // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 127-141.

20. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. – К.: Вища школа, 1981.

21. Ведерникова О.Н. Современные уголовно-правовые системы: типы, модели, характеристика // Государство и право. – 2004. – №1. – С. 68-76.

22. Вопросы применения сравнительного метода в исследованиях истории государства и права / Под ред. Хамза Г., Каллаи И. – Будапешт, 1977.

23. Врублевски Е. Методологические проблемы сравнительного анализа правовых систем // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 142-155.

24. Врублевски Е. Проблема несравнимости в правовой компаративистике // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 156-171.

25. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – К.: Вища школа, 1980.

26. Гаврилов В.В. Предпосылки взаимодействия международной и национальной правовых систем // Право и политика. – 2004. – № 9. – С. 76-82.

27. Гаврилов В.В. Развитие концепции правовой системы в зарубежной правовой доктрине второй половины XX- начала XXI века // Московский журнал международного права. – 2004. – № 4. – С. 19-35.

28. Гармонізація права і розвиток демократії у перехідний період // Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – 2000. – Т.1, Вип. 1. – С. 1-4.

29. Давид Р. Сравнительное право // Очерки сравнительного права / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1981. – С. 19-36.

30. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1999.

31. Дамирли М.А. Право и История: эпистемологические проблемы (Опыт комплексного исследования проблем предмета и структуры историко-правового познания). – СПб., 2002.

32. Дамирли М.А. Система науки гражданского права и проблемы ее компаративистской составляющей (критический анализ) // Часопис цивілістики. – 2006. – Вип. 3. – С. 21-30.

33. Дамирли М.А. Сравнительное правоведение: Ч.1. Статус, предмет и система/ М.А. Дамирли. – Одесса: Фенікс, 2013. – 174 с.

34. Дамирли М.А. Теоретико-методологические проблемы сравнительного правоведения: попытка актуализации и некоторые размышления // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2006. – Вып. 3. – С. 47-53.

35. Дамирли М.А. Теоретико-методологические проблемы сравнительного правоведения: попытка актуализации и некоторые размышления //Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2006. – Вып. 3. – С. 47-53.

36. Дамірлі М.А. Порівняльне правознавство і порівняльне релігієзнавство: питання співвідношення і взаємодії // Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії. – О.: «Фенікс». – 2006. – С. 72-75.

37. Джебрин Дж. Дж. Имплементация норм международного права во внутригосударственном законодательстве (на примере арабских стран): Автореф. к.ю.н. – К., 1984.

38. Диас-Мелиан де Ханиш М.В. Основы и природа правовой интеграции // Правоведение. – 2001. - № 6. – С. 173-178.

39. Европейское право. Учебник для вузов / Под общ. Ред. Л. М. Энтина. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.

40. Егоров А.В. Правовая доктрина как объект сравнительного права // Право и политика. – 2004. – № 9. – С. 10-15.

41. Егоров А.В. Сравнительно-правовой метод и установление содержания иностранного права //Журнал российского права. – 2005. ­– № 8. – С. 109-114.

42. Зайчук О. Середовище права та формування правових систем сучасності // Право України. – 2003. – №12. – С. 37-40.

43. Зивс С.Л. О методе сравнительного исследования в науке о государстве и праве // Советское государство и право. – 1964. – № 3. – С. 23-35.

44. Иванов В.В. Сравнительно-исторический метод. Соотношение истории и современности как методологическая проблема. – М.: «Наука», 1973.

45. Иванов Г.И. Социальная сущность теорий конвергенции. – М.: Политиздат, 1975.

46. Имбер Ж. Исторический метод в сравнительном правоведении // Проблемы сравнительного правоведения. – М., 1981. – С. 72-80.

47. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – М.: Юридическая литература, 1965.

48. Каленски П. Методы социологического исследования в сравнительном правоведении // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 236-246.

49. Калинин С.А. О методологии изложения эволюции сущности права // Право и политика. – 2003. – № 11. – С. 4-12.

50. Кашкин С.Ю. Введение в право Европейского Союза. Учебное пособие / Под. ред. С.Ю. Кашкина. – М.: Изд-во Эксмо, 2005.

51. Ковалевский М. Сравнительная история религий как предмет преподавания // Вестник Европы. – 1909. – № 8. – С. 843-851.

52. Ковалевский М.М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права. – М.: Типография Ф.Б. Миллера, 1880.

53. Козлов В.А. Проблемы сравнительного правоведения // Правовдение. – 1976. – № 5. – С. 17-24.

54. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведениею – М.: Международные отношения, 2001.

55. Краснянский В.Э. Элементы сравнительно-юридического метода // Правоведение. – 1970. – № 3. – С. 25-31.

56. Кресін О.В. Порівняльне правознавство: Вітчизняні та зарубіжні спеціалізовані центри дослідження і викладання: Довідник / За ред. В.Н. Денисова. – К., 2005.

57. Кривцова І.С. Прогнозування еволюції правових систем в контексті синергетики: деякі теоретико-методологічні проблеми // Південноукраїнський правовий часопис. – 2007. – № 2. – С. 86-89.

58. Крывцова И.С. Развитие методологии сравнительного правоведения под воздействием идей синергетической парадигмы // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку (Сбірн. наук. стат.) / За ред. Ю.С. Шемшученка, О.В. Кресіна. – К., 2006. – С.160-166.

59. Крывцова И.С. Эвристическая ценность идей синергетики в сравнительно-правовом познании // Міжнародний науковий журнал «Порівняльно-правові дослідження». – 2007. – № 1-2. – С. 71-75.

60. Кухарчук Г.В. Некоторые теоретико-методологические вопросы исследования понятия правовой системы // Правоведение. – 1998. – № 2. – С. 46-50.

61. Лисенко О.М. До питання про природу порівняльного правознавства // Держава і право. – Вип. 7. – К., 2000. – С. 18-23.

62. Лукич Р. Методология права/ Под ред. Д.А. Керимова. – М.: Прогресс, 1981.

63. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права.– М.: Междунар. отношения, 2002.

64. Малько А.В. Сравнительное правоведение / А.В. Малько, А.Ю. Саломатин. – М.: Норма, 2008.

65. Мартиненко П.Ф. Порівняльне правознавство: онтологічний статус // Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. – 1991. – Вип. 3. – С. 106-116.

66. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения. – М.: ООО «Городец-издат», 2002.

67. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения. – М.: ООО «Городец-издат», 2002.

68. Марченко М.Н. Объект и предмет сравнительного права // Вестник Московского государственного университета: Серия 11: Право. – 1999. – № 2. – С. 43-54.

69. Масленников М.М. Методологическое значение сравнения в научном познании. – Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1968.

70. Махненко А.Х. О методе сравнительного правоведения в исследовании и преподавании государства и права зарубежных стан // Известия вузов. Серия: Правоведение. – 1967. – № 1. – С. 95-103.

71. Методологические проблемы общественных наук: Сборник научных трудов / Под ред. Козюбры Н.И. – К.: Наукова думка, 1985.

72. Методологические проблемы юридической науки. – К.: Наукова думка, 1990.

73. Мицкевич Л.А. Синергетические основы метода правового сравнения // Ежегодник сравнительного правоведения, 2001. – М.: Норма, 2002. – С. 58-65.

74. Нерсесянц В.С. Сравнительное правоведение в системе юриспруденции // Государство и право. – 2001. – № 6. – С. 5-15.

75. Новиков В.Д. Обсуждение проблем сравнительного правоведения // Ученные записки Всесоюзного научно-исследовательского института советского законодательства. – М., 1971. – Вып. 24. – С. 196-213.

76. Осакве К. Размышление над природой сравнительного правоведения: наука или метод? // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перпективи розвитку. – 2006. – С. 16-21.

77. Осакве К. Размышление о природе сравнительного правоведения: некоторые теоретические вопросы // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2006. – Вып. 3. – С. 54-71.

78. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учеб.-практ. пособие. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002.

79. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учеб.-практ. пособие. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002.

80. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная части: Учеб.-практ. пособие. – 2-ое изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2002.

81. Очерки сравнительного права / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1981.

82. Петери З. Задачи и методы сравнительного правоведения // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 76-90.

83. Попеску С. Цели и методы сравнения в праве // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 203-210.

84. Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми методології / Кресін О.В. (керівник авт. кол.) та ін. – К., 2006.

85. Проблемы методологии и методики правоведения. – М.: «Мысль», 1974.

86. Рейнстайн М. Предмет и задачи сравнительного правоведения // Очерки сравнительного права / Отв. ред В.А. Туманов. – М., 1981. – С. 87-103.

87. Сабо И. Теоретические проблемы сравнительного правоведения / Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 54-75.

88. Саидов А.Х. О сравнимости современных разнотиповых правовых систем // Советское государство и право. – 1984. - № 1. – С. 126-130.

89. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). – Учебник / Под редакторши В.А. Туманова. – М., 2000.

90. Сорокин В.В К понятию правовой системы // Известия высших учебных заведений: Правоведение. – 2003. – № 2. – C. 4-14.

91. Сравнительное конституционное право: Учебное пособие / Отв. ред. В.Е. Чиркин. – М.: Международные отношения, 2002.

92. Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978.

93. Сталев Ж. Сравнительный метод в социалистической правовой науке // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 15-53.

94. Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структуры. – М., 1980.

95. Тилле А.А. Социалистическое сравнительное правоведение. – М.: Юридическая литература, 1975.

96. Тилле А.А. Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических дисциплинах. – М.: «Высшая школа», 1978.

97. Тилле А.А. Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических дисциплинах. – М.: «Высшая школа», 1978.

98. Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика. Философские, теоретические и методологические проблемы. – К., 2005.

99. Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика: философские, теоре­ти­ческие и методологические проблемы. – К., 2005.

100. Тихомиров Ю. О теории сравнительного правоведения // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перпективи розвитку: Зб. наук. статей. – К., 2006. – С. 50-62.

101. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М., 1996.

102. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М., 1996.

103. Тихомиров Ю.А. Проблемы сравнительного законоведения // Государство и право. – 1993. – № 8. – С. 43-51.

104. Цвайгерт К. Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. – М.: Международные отношения, 1998. – Т. 1.: Основы.

105. Цвайгерт К. Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. – М.: Международные отношения, 1998. – Т. 1.: Основы.

106. Черноков А.Э. Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие. – Спб.: ИВЭСЭП, Знание, 2004.

107. Чиркин В.Е. Сравнительное правоведение и сравнительное государствоведение: взаимосвязи, общее, особенное // Ежегодник сравнительного правоведения, 2001. – М.: Норма, 2002. – С. 31- 37.

108. Шаповал В.В. Сравнительное конституционное право. – К.: ИД «Княгиня Ольга», 2007.

109. Эминеску И. К вопросу о сравнимости различных правовых систем // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В.А. Туманов. – М.: Прогресс, 1978. – С. 172-202.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Розподіл балів, які отримують студенти на семінарському занятті

відмінно (5) - знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент вміє застосовувати знання творчо; вміє самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

добре (4) - студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень.

задовільно (3) - студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними знаннями.

незадовільно з можливістю повторного складання (2) - відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення.

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства

________ Анцупова Т.О.

(підпис) (прізвище та ініціали)

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ

ТА ІНДИВІДУАЬНОЇ РОБОТИ

ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

(назва навчальної дисципліни)

Галузь _____________________0302 Міжнародні відносини

(шифр і назва напряму підготовки)

Спеціальність(напрям підготовки) ____ 082 «Міжнародне право» _________

(шифр і назва спеціальності)

Назва освітньої програми

Факультет ____ Інститут національного та міжнародного права ___________

(назва факультету)

Ступінь вищої освіти(освітньо-кваліфікаційний рівень)_____ бакалавр ______

Автори:

к.ю.н., доцент Запорожчено А.О.

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства,

Протокол № 1 від: «28» серпня 2016 р.

Одеса

2016 рік

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

До самостійної роботи студентів щодо вивчення дисципліни «Порівняльне право» включаються:

1. Обов’язкове знайомство з науковою літературою відповідно зазначених у програмі тем;

2. Внесення до конспекту розгорнутого плану відповіді на встановлені питання до кожного семінарського заняття, згідно робочої програми дисципліни.

3.Обов’язкове конспектування матеріалів до тем, винесених на самостійний розгляд студентів, згідно тематичного плану дисципліни;

4. Консультації з викладачем протягом семестру.

5. Пошукова робота з Інтернет ресурсами.

6. Підготовка до міжсеместрового контролю.

7. Підготовка до заліку та іспиту.

Виконуючи самостійну роботу, студент знайомиться з рекомендованою в робочій програмі курсу літературою, яку він бере в бібліотеці чи в Інтернет ресурсах.. Прочитані матеріали студент акумулює у власному конспекті у вигляді коментарів та нотаток до кожного пункту плану семінарського заняття та до окремих тем, винесених в робочій програмі на самостійне ознайомлення.

Конспект із виконаним завданням подається викладачу на перевірку під час проведення відповідного семінарського заняття, або в інший, визначений викладачем час.

Загальний підсумок самостійної роботи з вивчення курсу студент показує під час складення іспиту.

КОМЕНТАР

Тема 1. Наукознавчі та теоретичні аспекти порівняльного правознавства.

Коментар

При виконанні самостійної роботи студенти мають звернути увагу на наступні аспекти теми:

1. Студентам пропонується розкрити зміст значень понять «система права» та «правова система», «правова сімя».

2. Слід розкрити особливості порівняльного правознавства

3. Слід визначити наукознавчи аспекти порівняльного правознавства, як комплексної науки, що має складну дисциплінарну структуру та визначити її місце в системі юридичних наук.

4. Порівняльне правознавство є розгалуженою системою знань про правові системи, що включає: 1) загальнотеоретичний блок; 2) історико-правовий блок; 3) галузевий блок; 4) порівняльне міжнародне право. Порівняльне конституційне права відноситься до галузевого блоку.

Література

1, 2, 3, 20, 46, 59, 60

До теми 2. Класифікація правових систем сучасності.. Системні правові утворення та міжсистемні правові зв’язки та відношення.

Коментар

При виконанні самостійної роботи студенти мають звернути увагу на наступні аспекти теми:

розуміння сутності, змісту, сучасного стану розвинутості компаративістики, перспектив її подальшого розвитку майже неможливе без пізнання, усвідомлення та з’ясування історії виникнення та розвитку як певної юридичної науки, тобто її основних закономірностей та тенденцій. Історичний розвиток порівняльного правознавства доцільно розглядати 10 через відповідну періодизацію. Слід звернути увагу, що виникнення юридичної компаративістики як юридичної науки дослідники відносять до кінця XIX - початку XX століття, що обумовлюється суспільними та науковими процесами даного періоду часу.

Література

1, 2, 3, 20, 46, 59, 60

Тема 3. Романо-германська (континентальна) правова сім’я.

Коментар

При виконанні самостійної роботи студенти мають звернути увагу на наступні аспекти теми:

1. Визначити періодизацію розвитку конституцій врізних державах, з ціллю визначення її основних властивостей.

2. Визначити відміності використання терміну "конституція" у матеріальному і формальному значеннях.

Література

3, 17, 18, 23, 27, 28, 42, 46, 59

Тема 4. Англо-американська правова сім’я.

Коментар

При виконанні самостійної роботи студенти мають звернути увагу на наступні аспекти теми:

1. З’ясувати зміст і співвідношення понять «права людини», «свободи» та «гарантії» людини». 2. Визначити зміст типології праворозуміння як процесу та результату діяльності суб’єкта пізнання права.

Показати множинність підходів до типології праворозуміння. Запропонувати власні критерії такої типології.

3. Визначити характеристики основних сучасних концепцій праворозуміння: аксіологічної (природно-правової); соціологічної; нормативістської (позитивістської), які відображаються на формуванніосновних прав людини

Література

11, 18, 19, 20, 25, 40, 47, 60

Тема 5. Змішані правові системи.

Коментар

При виконанні самостійної роботи студенти мають звернути увагу на наступні аспекти теми:

1.Поняття держави не визначене в правових нормах, але в юридичній науці застосовується таке визначення держави: держава - це суверенна, політико-територіальна організація публічної влади певних соціальних груп населення в соціально неоднорідному суспільстві, яка має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво суспільством.

2. Система стримувань і противаг, як основна проблема сучасного конституціоналізму - це конституційно визначені взаємозв'язки повноважень між державними органами. Необхідно зазначити, що в різних країнах конституційний статус окремих гілок влади та співвідношення повноважень між ними різні. Це насамперед залежить від розстановки політичних сил в країні та соціально-політичних потреб суспільства на конкретному історичному етапі.

Література

1, 2, 3, 11, 23, 26, 40, 42, 44, 47, 56

Тема 6. Далекосхідна правова сім’я.

Коментар

При виконанні самостійної роботи студенти мають звернути увагу на наступні аспекти теми: древньокитайське право як історична основа далекосхідного права, особливості праворозуміння в країнах Далекого Сходу.

Література

1, 2, 14, 24, 35, 44,54, 98,106

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: