Тема 4. Правові системи та правові сім’ї як основні об’єкти порівняльного правознавства

1. Поняття та структура правової системи. Відмінність між поняттями «правова система» та «система права».

2. Класифікація основних правових систем сучасності. Визначення правової карти світу.

3. Поняття «правова сім’я». Сучасні правові сім’ї.

4. Вчення про правові сім’ї.

5. Місце правової системи України на правовій карті світу.

Методичні рекомендації:

Численність та різноманітність правових систем – це очевидність, що обумовлена різнорідністю людських суспільств, у межах яких існує і упорядковує життя право. Дослідження правової карти світу доводить, що правових систем існує стільки, скільки суверенних держав. Для позначення групи національних правових систем, що мають схожі юридичні ознаки, які дають підстави говорити про відносну єдність таких систем, порівняльне правознавство користується специфічною термінологією: «сім’я правових систем», «правові кола», «форма правових систем», «структурна спільність». Проте найбільшого поширення в сучасній компаративістиці набув термін «правова сім’я». У першому питанні студент має зупинитися на характеристиці цього терміну та з’ясувати співвідношення понять «правова система» та «система права».

Класифікація – це система розподілу будь-яких однорідних предметів або понять за класами, відділами на основі певних загальних ознак (критеріїв). У нашому випадку такими однорідними предметами виступають правові системи. Результатом класифікації правових систем є систематична одиниця – правова сім’я. У другому питанні студент має навести класифікації правових систем за різними ознаками. У третьому і четвертому питанні слід розкрити концепцію правових сімей Р. Давіда та концепцію «правового стилю» К. Цвайгерта.

У юридичній літературі немає єдності думок з приводу характеристики сучасних правових систем постсоціалістичних країн Східної Європи. В останньому питанні необхідно зупинитися на трьох основних концепціях щодо місця правової системи України серед правових систем світу.

Література:

1. Бехруз Х. Сравнительное правоведение. – О.: Фенікс; М.: ТрансЛит, 2008. – 504 с.

2. Голяк Л.В., Мацко А.С., Тюріна О.В. Порівняльне правознавство. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.

3. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство / відп. редактор В.Н. Денисов. – К.: Юстиніан, 2003. – 184 с.

4. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти). – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.

5. Оборотов Ю. М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права). – Одесса: Юрид. Літ., 2002.-278с.

6. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.

7. Порівняльне правознавство / за ред. В.Д. Ткаченка. – Х.: Право, 2003. – 274 с.

8. Порівняльне правознавство: підручник / за заг. ред. О.В. Петришина. – Х.: Право, 2011. – 272 с.

9. Савчин М.В. Порівняльне правознавство: Загальна частина. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с.

10. Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира. – К.: Ін Юре, 2008. – 464 с.

Змістовий модуль ІІ.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ПРАВОВИХ СІМЕЙ ТА СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЗБЛИЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: