Постановка додаткової (ремонтної) деталі

Цей спосіб полягає в обточуванні пошкодженої частини вала або розточуванні отвору зв'язаної деталі та подальшому запресовуванню в отвір тонкої втулки. Потім зовнішню або внутрішню поверхню втулки обробляють під нормальний розмір (рис. 1.40).

Рис. 1.40 – Схема відновлення нормальних розмірів вала і отвору способом постановки додаткової (ремонтної) деталі

Даний спосіб застосовують в тих випадках, коли деталь має значні пошкодження, громіздка або нетехнологічна в ремонті. Якщо в отвір деталі, цільну втулку встановити не можна, то ставлять напіввтулки, які потім укріплюють зваркою, гвинтами, клеєм або фіксують будь-яким іншим способом. Спосіб постановки додаткових (ремонтних) деталей не вимагає нагрівання відновлюваної деталі і, отже, не викликає її викривлення і порушення термообробки, зберігає принцип взаємозамінності деталей. Проте, застосування цього способу часто обмежується конструкцією деталі, її міцністю. Різновидом описаного способу являється заміна пошкодженої частини деталі: наприклад, різьбовий або шліцьовий кінець вала зрізають і замість нього приварюють новий, який потім обробляють згідно робочому кресленню.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: