Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Застосування полімерних матеріалів




 

Полімерні матеріали в машинобудуванні і, зокрема, в локомотивобудуванні, широко використовують як конструкційні. Вони дозволяють понизити масу, скоротити трудомісткість і витрати на виготовлення машин, поліпшити хімічну стійкість, підвищити антифрикційні, фрикційні, діелектричні, звукопоглинальні, вібростійкі властивості і зносостійкість в умовах поганого мастила і запорошеного повітря. Разом з перевагами пластмаси володіють і недоліками: низькою теплостійкістю (60-200°С), малою теплопровідністю (в 500-600 разів нижче, ніж у металів), низькою твердістю (НВ 6-60); залежністю фізико-механічних властивостей від температури; відносно швидким старінням з погіршенням комплексу властивостей на 20-30%. Проте позитивні показники, а також невелика вартість виготовлення, створили передумови для широкого впровадження цих матеріалів, при виготовленні і ремонті деталей машин. Полімерами можна нарощувати поверхні для створення натягу або підвищення зносостійкості сполучень, закладати тріщини і пробоїни, склеювати деталі, вирівнювати поверхні, герметизувати з'єднання, закладати раковини і пори в будь-яких деталях. Клейові розчини і пластмаси, у ряді випадків, успішно замінюють зварювання, паяння, електрохімічні покриття, а іноді вони являються єдино можливим засобом усунення дефектів.

Уживані в ремонті пластмаси ділять на дві групи. До першої відносяться термореактивні (реактопласти), тобто пластмаси, які при нагріванні переходять в неплавкий і нерозчинний стан. Застосовують їх у вигляді різних композицій (в рідкому або пастоподібному стані) для нарощування, склеювання, герметизації, закладення тріщин і пробоїн. Композиції складають переважно на основі різних смол. Другу групу складають термопластичні пластмаси (термопласти), які при нагріванні переходять в пластичний стан, а при охолоджуванні — знову в твердий. Використовують їх для нарощування і виготовлення різних деталей. До них відносяться поліаміди П68, АК-7, капрон тощо.

Клейові матеріали. При ремонті застосовують рідкі і пастоподібні клейові матеріали. До рідких відносяться: клеї типу БФ, до складу яких входять спиртні розчини термореактивних смол. Клей БФ-2 використовують для склеювання і нарощування металевих деталей, що працюють при температурі 60-80°С і вище, а БФ-4 —, а в тих випадках, коли потрібна велика еластичність і висока вібростійкість. Клеєм БФ-6 склеюють метали з пластмасами і тканинами.

Клей (еластомер) ГЕН-150(В)— продукт композиції смоли ВДУ з каучуком СКН-40— найбільш поширений в практиці ремонту локомотивів. Застосовують його для нарощування, склеювання, герметизації, просочення прокладок тощо. Найдоцільнішою являється товщина нарощуваного шару не більше 0,20 мм. Для забезпечення доброї адгезії, поверхню, на яку наносять плівку, очищають і обезжирюють бензином і протирають ацетоном. Потім, на поверхню вручну, пензликом, зануренням, напиленням або відцентровим способом наносять шар клею завтовшки 0,005-0,1 мм. Другий шар наносять через 15-20 хв., а при сушці в печі (при температурі 60-65°С) — через 3-5 хв.

Клей ВС-10Т є розчином синтетичних смол в органічних розчинниках. Застосовують його для нарощування і склеювання різних металів і неметалічних матеріалів в будь-якому поєднанні, наприклад фрикційних накладок. Режим затвердіння при температурі 170-190°С триває протягом 60-90 хв.

Пастоподібні клейові матеріали мають дуже різноманітну рецептуру. Найбільше розповсюдження отримали матеріали на основі епоксидних смол ЕД-6 і ЕД-5 (меншої в'язкості). Перед використовуванням, смолу розігрівають до температури 60-80°С, потім на 100 г смоли додають 15 г пластифікатора (дибутилфталата), потім наповнювач (чавунний порошок, окисел заліза, графіт, алюмінієву пудру тощо) в необхідній кількості. Все перемішують. Не раніше ніж за 20 хв. до нанесення мастики додають задверджувач (поліетилен-поліамін) в кількості 10 г. Мастику наносять на уражене місце (оброблену тріщину, уражену корозією ділянку деталі), підігріте до температури 70-80°С, металевою лопаткою. Затвердіння шару відбувається за 24-48 год. При закладенні великих і глибоких тріщин і пробоїн, шар нанесеної мастики армують пошарово склотканиною.

При ремонті деталей потрібно дотримуватися заходів безпеки, в залежності від вибраного способу усунення дефекту. При виготовленні деталей з полімерних матеріалів і застосуванні клеїв, розчинників і інших хімічних матеріалів передбачаються загальні і місцеві витяжні пристрої. Слід уникати попадання цих матеріалів на відкриті ділянки шкіри працівників. Необхідно стежити за порядком і чистотою робочих місць, інструментів, спецодягу і користуватися тільки чистими обтиральними матеріалами. Забороняється їсти і куріння, безпосередньо, на робочих місцях.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных