Збирання і перевірка

Збирання привідного вала. Виміряють посадочні місця вала під кулькові і роликові підшипники для визначення величини натягу, який повинен бути не менше 0,02 мм. Внутрішню обойму роликопідшипника нагрівають в масляній ванні до 60—90° С, насаджують на вал і стопорять кільцем. Після охолодження перевіряють зазор між внутрішньою обоймою підшипника і кільцем, який повинен бути не більше 0,25 мм.

Визначають натяг у сполученні великої шестерні з валом перед напресовкою (повинен бути 0,12-0,20 мм). Шестерню нагрівають в електропечі до 140°С з витримкою 1,5-2 години і напресовують на вал до упора у внутрішню обойму роликопідшипника.

Малу шестерню нагрівають в електропечі до 100°С з витримкою 1,5-2 години і насаджують на маточину великої шестерні до упора так, щоб її бурт знаходився з зовнішньої сторони.

У стакан встановлюють шарикопідшипник і нагрівають в масляній ванні до 60-90°С, надівають на нього прокладку і насаджують на вал до упора шарикопідшипника в маточину шестерні. У стакан вставляють проставку, а на вал встановлюють дистанційне кільце.

Внутрішню обойму роликопідшипника нагрівають у масляній ванні до 60-90°С і насаджують на вал до упора в дистанційне кільце. Після охолодження внутрішньої обойми в стакан вставляють зовнішню обойму до упора в проставку.

На вал надівають відбивне кільце. Поверхні фланця і вала, що сполучаються, обезжирюють розчинником і протирають технічною серветкою. Перевіряють прилягання конусних поверхонь фарбою. Плями повинні бути рівномірно розподілені по конусних поверхнях з утворенням суцільних кільцевих поясів і займати не менше 75% поверхні сполучення.

Посадочну поверхню фланця і вала обезжирюють розчинником і протирають технічною серветкою. Фланець насаджують на вал і, вимірявши відстань між торцем фланця і відбивним кільцем, визначають осьовий натяг, який повинен бути в межах 7-10 мм. Потім фланець знімають з вала.

Установлюють кришку в стакан, прикручують трьома технологічними болтами і визначають товщину прокладок. При цьому, натяг між кришкою та зовнішньою обоймою роликопідшипника повинен бути не менше 0,05 мм.

Поверхні вала і фланця, що сполучаються, обезжирюють розчинником і протирають технічною серветкою. Фланець нагрівають в електропечі до 200 ±10°С з витримкою протягом 1,5-2 години. На кришку встановлюють натискну шайбу. Нагрітий фланець насаджують на вал до упора у відбивне кільце і підтискають у міру охолодження. Після охолодження фланця, від кришки відводять натискну шайбу і заправляють сальникове набивання. Заздалегідь її просочують у суміші масла з графітом при 80-90°С протягом 30 хв. Остаточно затягують і шплінтують болти натискної шайби при загальному збиранні гідропередачі, після перевірки бічного зазору шестерень.

На торці вала та фланця наносять крейцмейселем риски спареності глибиною 0,5 мм, а зібраний привідний вал передають на загальне збирання гідропередачі.

Збирання роздавального вала. Перевіряють по фарбі прилягання конусних поверхонь вала та фланців, так само як це було описано для привідного вала. Після перевірки поверхні вала і фланця, що сполучаються, обезжирюють, протирають технічною серветкою, фланець насаджують на вал і визначають осьовий натяг вимірюванням за допомогою штангенглибиноміра відстані між торцем фланця і торцем внутрішньої обойми підшипника за мінусом товщини відбивного кільця. Осьовий натяг повинен бути в межах 15,5-18,5 мм.

Вал повертають на 180°, аналогічно перевіряють прилягання конусних поверхонь, що сполучаються, і осьовий натяг другого фланця, які повинні задовольняти тим же вимогам. Після перевірки фланці таврують відносно посадочних місць.

Зубчате колесо насаджують на вал, суміщають отвори під болти, в які вставляють діаметрально протилежно два технологічні болти і затягують.

Перевіряють зазор по привалочних площинах між шестернею і маточиною вала за допомогою щупа. Зазор не допускається. Вал, у зборі з зубчатим колесом, передають для свердлення, зенкування та розгортання отворів під болти. Болти підбирають так, щоб забезпечити натяг 0,02-0,25 мм, і за допомогою молотка з мідною вставкою встановлюють в розгорнені отвори. Прилягання головок болтів повинне бути щільним. Допускається зазор не більше 0,1 мм.

Вал повертають на 180°, тобто встановлюють посадочним місцем під мале зубчате колесо вгору, і насаджують мале зубчате колесо в тому ж порядку з виконанням тих же вимог, як і при насадці великого колеса.

Роздавальний вал у зборі з зубчатими колесами встановлюють у кантувач і закріплюють. Підбирають два роликопідшипники і шарикопідшипник із забезпеченням натягу по внутрішньому діаметру обойми не менше 0,02 мм.

Шарикопідшипник встановлюють у стакан, нагрівають разом у масляній ванні до 90°С і насаджують на вал до упора в бурт вала. Перед насадженням, на стакан підшипника, надівають ущільнюючу прокладку. У міру охолодження, підшипник допресовують за допомогою оправки і молотка. Після охолодження, в стакан встановлюють змащувальне і дистанційне кільця.

Внутрішню обойму роликопідшипника нагрівають в масляній ванні до 90°С, насаджують на вал до упора в дистанційне кільце і у міру охолодження допресовують за допомогою оправки і молотка. У стакан підшипника встановлюють зовнішню обойму до щільного упора в змащувальне кільце. На вал надівають відбивне кільце.

На стакан підшипника встановлюють кришку і кріплять до нього трьома технологічними болтами з гайками. Після підтискання кришки, болти відпускають і знову підтискають, але з меншим зусиллям. Після цього, вимірюють натяг між стаканом підшипника та кришкою. Натяг повинен бути в межах 0,1-0,5 мм. При необхідності, дозволяється підрізати торець кришки для забезпечення цього натягу.

Фланець установлюють на вал і суміщають постановні риски. Потім напресовують його на конусну частину вала до упора. Крайнє положення на упорі фіксується осьовим навантаженням протягом 20 хвилин.

Після напресовки фланця на вал, у кришку заправляють сальникове набивання і підтискають її натискною шайбою. Перевіряють зазор між кришкою і торцем натискної шайби (повинен бути в межах 2,5-3,5 мм), а також відстань від тильної сторони фланця до зовнішнього торця натискної шайби (повинен бути не більше 34 мм). Напресовка другого фланця роздавального вала та постановка ущільнень виконуються аналогічно.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні несправності привідного та роздавального валів, причини їх виникнення.

2. Опишіть технологію дефектоскопії привідного та роздавального валів гідропередачі.

3. Опишіть технологію ремонту привідного та роздавального валів гідропередачі.

4. Опишіть технологію збирання приводного вала гідропередачі.

5. Опишіть технологію збирання роздавального вала гідропередачі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: