Ремонт автозчепного пристрою

При поточних ПР-2, ПР-3 і капітальних ремонтах автозчеп розбирають, очищають металевою щіткою, всі деталі ретельно оглядають і виміряють. Щоб уникнути нещасних випадків фрикційний апарат розбирають тільки під пресом і не допускають згвинчення гайки зі стяжного болта з деталями, що заклинили. Такий апарат до розбирання обстукують.

Зношування і розміри деталей до і після відновлення автозчепу визначають спеціальними шаблонами. Зношені деталі відновлюють до креслярських розмірів, а непридатні, що виходять за межі допустимих, замінюють новими. Корпус автозчепу, що має погнутий хвостовик або розширений зів, виправляють у гарячому стані при температурі 800-850°С гідравлічним пресом. Такий ремонт допускають тільки за відсутності тріщин у зоні місць, що виправляються. Тріщини глибиною не більше 6 мм виводять плавними вирубками без заварювання. При наплавленні на зношену поверхню по контурах, що зачіпляють, стежать за тим, щоб наплавлення не доходило на 15 мм до тих місць, що закруглюють, тобто до місць з найбільшими напругами. При обробці перехід від наплавленого шару до ливарної поверхні роблять плавним завдовжки не менше 15 мм для безперешкодного ковзання одного автозчепу по іншому при зчепленні і розчепленні.

Перемичку хвостовика автозчепу можна наплавляти при її товщині не менше 35 мм. Наплавлену перемичку обробляють тільки в отворі, щоб вийшла гладка циліндрова поверхня, яка не стирає поверхню клина. Несправності усередині головки автозчепу у вигляді зношування шпильки для підвіски замкоутримувача і неправильне положення полички для верхнього плеча запобіжника усувають зварюванням, після чого обробляють.

Замок ремонтують при вигині, зношуванні понад розміри робочої частини, що допускаються, неправильному розташуванні овального отвору та шпильки для навішування запобіжника, зламі сигнального відростка, невідповідності встановленим розмірам діаметра шпильки. Вигин замка перевіряють шаблоном, що має вікно, відповідне поперечному профілю замка. Погнутий замок, який не проходить через вікно шаблона, виправляють у гарячому стані. Зношений замок, що проходить через виріз (вікно) непрохідного шаблона, ремонтують наплавленням з подальшою обробкою на верстаті.

Відбитий сигнальний відросток приварюють до замка з попереднім обробленням під шов і зачисткою після приварювання. Відбиту, неправильно розташовану або, що має малий діаметр шпильку замка висвердлюють і замість неї ставлять нову. Вигин запобіжника перевіряють і виправляють в гарячому стані. Зношені поверхні собачки, замкоутримувача, підйомника і його вала виправляють електронаплавленням з подальшою обробкою. Широке розповсюдження отримало наплавлення зносостійким металом. Це дозволило істотно збільшити міжремонтний період роботи деталі і, отже, скоротити витрати на утримання пристрою. Наплавлення зносостійким металом здійснюють на напівавтоматичній установці УНА-2. На цій установці тягові і ударні поверхні контуру, що зачіпляє наплавляють порошковим дротом ПП-ТН350, ПП-ТН500.

Установка УНА-2 (рис. 5.35) складається з наступних агрегатів: шліфувального верстата 1 для зачистки наплавлених поверхонь, агрегату 22, що відсмоктує пил, стенда 14 для закріплення корпусу автозчепу при виконанні робіт і апаратного ящика 15 для розміщення електроустаткування. Для виконання наплавлювальних робіт використовується трансформатор ГСД-1000-4.

Рис. 5.35 – Установка УНА-2 для наплавлення корпусу автозчепу:

1 – шліфувальний верстат; 2 – великий шліфувальний круг; 3, 18 – рукоятки для переміщення рухомої частини верстата; 4 – каретка; 5 – рукоятка перемикання обертання малого або великого кругів; 6 - корпус автозчепу; 7 – затиск; 8, 17 – гвинти кріплення корпусу автозчепу;

9 – малий шліфувальний круг; 10 – гвинт підйому і опускання автозчепу; 11 – ящик для відходів; 12 – електродвигун; 13 – редуктор; 14 – стенд для закріплення автозчепу;

15 – апаратний ящик; 16 – обойма; 19 – збірник пилу; 20 – направляючі переміщення;

21 – трубопровід; 22 – агрегат, що відсмоктує пил

Шліфувальний верстат складається з основи, на якій розташовані направляючі 20 для переміщення в подовжньому напрямі каретки 4. На каретці знаходиться привід великого 2 і малого 9 шліфувальних кругів. Обертання від двигуна до приводу відповідного круга передається через зубчату муфту, для перемикання якої служить рукоятка 5. Каретка 4 може повертатися навкруги вертикальної осі на кут близько 200 градусів, для того, щоб поставити в робоче положення малий або великий шліфувальний круг верстата. На захисних кожухах малого і великого кругів є рукоятки 3 і 18 для переміщення рухомої частини верстата щодо його основи при обробці автозчепу.

Пиловловлюючий агрегат ЗІЛ-900, що поставляється в комплекті установлення, призначений для очищення повітря від зваженого абразивного пилу, що утворюється в процесі зачистки наплавлених поверхонь. Агрегат очищає повітря в приміщенні відповідно до вимог санітарних норм, причому під час роботи агрегату не міняється температурний режим у цеху, оскільки очищене повітря знов поступає в приміщення. Збірник пилу 19 закріплений на вертикальній стінці основи шліфувального верстата і з’єднаний трубопроводом 21 з агрегатом.

Обойма 16 стенда дозволяє фіксувати корпус автозчепу в будь-якому положенні, необхідному для наплавлення й обробки, завдяки наявності затиску 7. Крім того, на диску обойми закріплений швелер, що запобігає перекошуванню автозчепу та заземлює торець його хвостовика, що виключає підпали металу деталі в точках дотику з обоймою. Корпус 6 на обоймі закріплюється гвинтами 8 і 17. У нижній частині стенду розташований металевий ящик 11 для відходів, а у верхній частині — електродвигун 12 і редуктор 13, з’єднаний з гвинтом 10, призначеним для підйому і опускання автозчепу.

В апаратному ящику розміщене електричне обладнання установлення УНА-2, а на передній стінці — амперметр і вольтметр (які фіксують параметри зварювального струму), а також кнопки управління електродвигуна шліфувального верстата, повітроочисного і зварювального агрегатів.

Корпус автозчепу, встановлений на стенд, закріплюють у гнізді поворотної обойми і повертають так, щоб поверхня, що наплавляється, розташовувалася горизонтально на висоті, зручній для виконання зварювальних робіт.

Наплавлені поверхні деталей автозчепного пристрою повинні бути приведені до встановлених правилами ремонту розмірів і мати необхідну чистоту поверхні, що досягається механічною обробкою на верстатах (стругальному, токарному, фрезерному) і спеціальних пристосуваннях.

Поверхні невеликого розміру обробляють на обдирно-шліфувальних верстатах (стаціонарних наждачних точилах). Шліфувальні круги використовують також для зачистки поверхонь, наплавлених на установці УНА-2, які при правильному дотриманні технології виходять рівними, не вимагають обробки. Тягову й ударну поверхню малого зуба зачищають довкруги діаметром 300 мм, а тягову поверхню великого зуба й ударну стінку зіву — діаметром 100 мм.

Корпус автозчепу встановлюють на стенді на необхідній висоті, надійно закріплюють, до оброблюваної поверхні підводять відповідний шліфувальний круг і, переміщаючи його за рукоятку 3 або 18, зачищають. Під час роботи обов'язково включають агрегат, що відсмоктує пил. Шліфувальні круги не повинні обертатися, коли їх переміщають за допомогою повороту каретки навкруги вертикальної осі.

Для стиснення поглинаючих апаратів при їх розбиранні і збиранні застосовують пневматичні або гідравлічні преси. Пневматичний прес (рис. 5.36) складається з рами 8, закріпленої на бетонній основі за допомогою болтів 9.

Повітряний гальмівний циліндр 1 шарнірно пов'язаний з довгим плечем важеля 2, в короткому плечі якого зроблені прорізи для розміщення виступів знімного натискного кільця 3. Встановлюється поглинаючий апарат під прес за допомогою спеціального візка, причому її основа 4 спирається на напівосі коліс 5 через гумові прокладки 6. Відстань між основою і підлогою приміщення складає 5-7 мм. При натисненні на апарат прокладки частково стискаються, і навантаження передається безпосередньо від основи візка на підлогу приміщення. Таким чином, напівосі і ролики захищаються від пошкоджень і забезпечується стійкість апарата. На основі візка є циліндровий виступ 7, призначений для фіксації стяжного болта поглинаючого апарата при відгвинчуванні гайки. Перед розбиранням апарата, з кінця стяжного болта видаляється наклеп, а підготовлений таким чином апарат встановлюється на візок (положення І), при цьому виступ 7 повинен увійти до отвору для головки болта. Потім на клини апарата укладається кільце 3, і апарат разом з візком встановлюється на прес так, щоб виступи кільця знаходилися в прорізах короткого плеча важеля 2 (положення ІІ). Проріз закривається постановкою запобіжних стрижнів 10. Післяцього в циліндр подається повітря, апарат стискається, звільняючи гайку стяжного болта для її відгвинчування. Апарат збирають в зворотному порядку.

Рис. 5.36 – Пневматичний прес для стиснення поглинаючих апаратів:

1 – повітряний гальмівний циліндр; 2 – важіль; 3 – натискне кільце; 4 – візок; 5 – колесо; 6 – гумова прокладка; 7 – циліндровий виступ; 8 – рама стенду; 9 – болти; 10 – запобіжні стрижні

При зношуванні деталей фрикційного (поглинаючого) апарата зменшуються його пружні властивості; для їх відновлення зношені деталі замінюють новими, або тими, що були в роботі, але з більш повними розмірами.

Тягові хомути з вушками для одного підтримуючого болта, що мають тріщини, в будь-якій частині, ремонту не підлягають. Хомут, що має вушко без запобіжного козирка, виправляють приварюванням козирка. Тріщини в з’єднувальних планках головної частини і в ребрах задньої опорної частини хомута після вирубки заварюють, якщо вирубка не виходить на тягові смуги і тріщини не заходять в хвостову опорну частину. Клин тягового хомута з тріщинами або зношений більш ніж на 6 мм замінюють новим.

Поглинаючий апарат збирають на візку преса (рис. 5.36), куди корпус апарату, із заздалегідь вставленим стяжним болтом, встановлюють у вертикальне положення. Фрикційні клини не можна встановлювати в кути корпусу, в яких утворилися виступи через нерівномірний зношування. Перед постановкою гайки стяжного болта перевіряють розмір виходу конуса а (рис. 5.37) апаратів Ш-1-Т, Ш-1-ТМ, який повинен бути не менше 80 мм, а також зазор б між натискним конусом і шайбою за допомогою постановки конуса спочатку безпосередньо на натискну шайбу, а потім на фрикційні клини з виміром в обох випадках відстані (в декількох місцях) від кромки корпусу до зовнішньої площини конуса. Різниця цих відстаней і буде зазором, який встановлений не менше 4 мм.

Регулювати висоту пружин постановкою під них підкладок не допускається. Щоб нагвинчувати гайку стяжного болта, апарат стискають під пресом.

Рис. 5.37 – Перевірка і збирання поглинаючого апарата

Зібраний апарат перевіряють шаблоном 83р (рис. 5.38), який повинен проходити через апарат із зазором по довжині не більше 7 мм. Після цього кінець стяжного болта розклепують для запобігання згвинчування гайки.

Рис. 5.38 – Шаблон 83р для перевірки габариту поглинаючого апарата

Щоб полегшити постановку поглинаючого апарата в призначену для нього кишеню рами окрім постійного затягування пружин проводиться додаткова тимчасова. Для цього, між гайкою стяжного болта і дном натискного конуса (рис. 5.39) ставлять металеву підкладку завтовшки 10-15 мм, апарат стає коротшим і його можна легко поставити разом з тяговим хомутом і передньою упорною плитою в кишеню хребтової балки. При першому стисненні апарата в експлуатації (він розташований горизонтально) тимчасова прокладка випадає з-під гайки болта, апарат повністю розправиться.

Рис. 5.39 – Постановка тимчасової прокладки при збиранні поглинаючого апарата

Відремонтовані та перевірені вузли і деталі клеймлять. Клеймо, що позначає умовний номер, привласнений контрольному пункту автозчепів (відділенню по ремонту автозчепів), і дата повного огляду ставляться у встановленому місці на добре зачищеній поверхні цифрами висотою не менше 6 мм і глибиною 0,25 мм.

Розчіпний привід оглядають на місці та знімають при пошкодженні. Розчіпний важіль повинен вільно входити плоскою частиною в паз кронштейна і мати обмежувач подовжнього переміщення. Після установлення розчіпного приводу на місці регулюють довжину ланцюга. Якщо при розчепленому положенні важіль лягає на горизонтальну поличку, а нижня скошена частина торця замка не виступає назовні з вікна і зіву, то довжина ланцюга нормальна. Довжину ланцюга регулюють при подовжньо-осьовому положенні автозчепу, нормальній відстані від упора її голови до розетки (70-90 мм), коли важіль не має викривлень і довжина його короткого плеча має розмір 190+10 мм.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні несправності автозчепу, причини їх виникнення.

2. Які роботи виконують при огляді автозчепного пристрою під час технічного обслуговування локомотивів.

3. Які роботи виконують при зовнішньому огляді автозчепного пристрою.

4. Опишіть послідовність ремонту автозчепного пристрою.

5. Як виконується збирання і регулювання поглинаючого апарата.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: