Неінвазивні методи для оцінки коронарної анатомії

Комп’ютерна томографія (КТ). Технічні характеристики сучасних мультидетекторних КТ-систем цілком достатні для отримання якісних зображень КА у більшості пацієнтів. Метод дослідження пов’язаний з певним радіаційним навантаженням на організм хворого, тому рекомендовані спеціальні вимірювання, щоб виключити зайве/високе опромінення при його використанні для візуалізації КА. КТ-візуалізація КА може виконуватись без введення контрасту (визначення індексу кальцифікації) чи після внутрішньовенного введення йодоконтрастного препарату (КТ-коронарографія).

Індекс кальцифікації (Calcium scoring). Мультидетекторна КТ дозволяє виявити коронарну кальцифікацію у зонах підвищеного відкладення кальцію без введення контрасту, враховуючи коефіцієнт рентгенівського поглинання і площу кальцинатів. Узгоджена позиція експертів передбачає, що ділянка зі щільністю більше 130 одиниць Нounsfield (Нu) визначається як кальциноз КА. Зони кальцифікації, як правило, оцінюються за індексом Agatston (визначається як добуток площі кальцинованого ураження на фактор щільності).

За виключенням пацієнтів з нирковою недостатністю, у яких часто знаходять кальцифікацію серединного шару (медії) судин, коронарний кальцій співвідноситься виключно з коронарним атеросклерозом. Кількісні показники кальцинозу приблизно відповідають кількісним параметрам атеросклеротичного ураження КА, проте кореляція з величиною звуження просвіту судини (стенозом) недостатня. Навіть у випадку вираженої кальцифікації звуження просвіту артерії може не бути, а нульовий кальцієвий індекс не виключає наявності стенозу КА у пацієнтів з симптомами (таблиця 16), особливо, у осіб молодого віку і за наявності ГКС.

КТ-коронарографія. Після внутрішньовенного введення контрастного препарату, за допомогою КТ можливо візуалізувати просвіт КА. Для отримання коректних результатів необхідно використовувати адекватну технологію дослідження (як мінімум, КТ 64-зрізи) і ретельно добирати та готувати пацієнтів. Відповідно до експертного консенсусу, КТ-коронарографія може проводитись тільки у хворих зі збереженою дихальною функцією, без вираженого ожиріння, з відповідними показниками розподілу кальцифікації та індексом Agatston < 400, з синусовим ритмом і ЧСС – оптимально – 60 і менше ударів за хвилину. За необхідності для корекції ЧСС можливе застосування короткодіючих β-блокаторів чи інших препаратів, які зменшують ЧСС. Оскільки специфічність КТ-коронарографії зменшується при зростанні кальцифікації КА, видається доцільним не проводити дослідження, якщо індекс Agatston перевищує 400. На індивідуальному рівні визначення кальцифікації окремих сегментів КА має більше значення для діагностики, ніж звичайний підрахунок коронарного кальцію (Calcium scoring). Результативність КТ-коронарографії дещо покращується при виконанні дослідження на низькій ЧСС і при використанні сучасних КТ-систем. У випадках, коли кальцієвий індекс не підлягає підрахунку, а кальцифікація тільки ускладнює КТ-сканування, доцільно утриматись від кількісної оцінки стенозів на ділянках значної кальцифікації. Результати таких тестів вважають недіагностичними (рис. 2).

Таблиця 16. Використання КТ-коронарографії для діагностики стабільної ІХС

У пацієнтів з підозрою на ІХС мультицентрові дослідження з використанням КТ – 64-зрізи демонстрували високу чутливість – до 95-99% – і специфічність – 64-83% (таблиця 12), а також негативну передбачувальну цінність – 97-99% – щодо ідентифікації хворих з наявністю хоча б однієї стенозованої артерії за даними інвазивної КГ. Мета-аналізи менших досліджень підтверджують високу чутливість (98-99%) і негативну передбачувальну цінність (99-100%) КТ у поєднанні з дещо нижчою специфічністю (82-89%) і позитивною передбачувальною цінністю (91-93%). Результати мультицентрового дослідження, в якому брали участь пацієнти з підтвердженим діагнозом ІХС після перенесеного ІМ та черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ), засвідчили дещо нижчі показники чутливості (85%) і специфічності (90%). Виражена кальцифікація КА має суттєвий негативний вплив на точність методу обстеження. КТ-коронарографія має обмеження у хворих зі стентами, оскільки їх металева основа провокує появу артефактів, які погіршують візуалізацію. Оцінка результатів КТ після аорто-коронарного шунтування (АКШ) також вимагає певної обережності, бо після шунтування значно ускладнюється візуалізація нативних артерій, що часто призводить до хибно-позитивних результатів.

Хоча на теперішній час проспективні рандомізовані дослідження щодо КТ- коронарографії у стабільних пацієнтів з болями у грудях не проводились, дані відповідних реєстрів підтверджують сприятливий прогноз у випадках, коли дослідження демонстрували відсутність обструктивних уражень КА. Показання для КТ- коронарографії представлені на рис. 2.

Діагностична цінність КТ-коронарографії вища у осіб з середнім-низьким рівнем претестової імовірності захворювання. Метод може бути корисним для виключення стенозів КА у таких хворих за умови якісної візуалізації і можливості забезпечення низької дози радіаційного опромінення (відповідні технічні характеристики апаратури і професійні навички персоналу). За таких передумов, КТ-коронарографія доцільна у пацієнтів, у яких результати стрес-тестів не відповідають клінічним проявам захворювання (особливо, коли позитивний стрес-тест спостерігається при відсутності клініки обструктивного ураження КА) – таблиця 16.

Враховуючи частоту хибно-позитивних стрес-тестів у деяких популяціях хворих, наприклад, з гіпертрофією ЛШ, КТ-коронарографія у них може розглядатись у якості методу діагностики першої лінії. Проте метод не виключає можливості функціональних причин ІХС (вазоспазм) у таких пацієнтів. КТ-коронарографія не вивчалась як скринінговий метод і тому не рекомендується її застосування з цією метою у асимптомних хворих. Удосконалення методу КТ-коронарогорафії за допомогою КТ-ФРК потребує подальшого вивчення.

Магнітно-резонансна коронарна ангіографія. Метод дозволяє неінвазивним шляхом візуалізувати КА без радіаційного опромінення хворих. Результати невеликого багатоцентрового дослідження показали, що чутливість, специфічність, позитивна та негативна передбачувальна цінність МРТ-коронарографії складають 88, 72, 71, 88% відповідно. Тривалий час, необхідний для отримання зображення, невисока просторова резолюція та залежність від професіоналізму дослідника залишаються серед основних обмежень щодо використання методу. До його переваг відносять можливості оцінки як анатомії, так і функції серця. Проте, на теперішній час МРТ-коронарографію здебільшого, розцінюють як метод для наукових досліджень і не рекомендують для використання у рутинній діагностичній практиці.

Коментар робочої групи: використання сучасних неінвазивних методик з візуалізацією міокарда в Україні доступне на етапі високоспеціалізованої допомоги, що обмежує їх широке застосування для діагностики ІХС і оцінки прогнозу.

7.6 Інвазивна коронарографія (ІКГ)

Неінвазивні методи на прийнятному рівні визначають вірогідність обструктивної коронарної хвороби. Тому потреба у проведенні ІКГ виключно з діагностичною метою у пацієнтів з підозрою на ІХС виникає рідко. Подібна ситуація стосується хворих, які не можуть пройти стрес-тестування з використанням візуалізаційних методів або за наявності типової стенокардії і зниженої ФВ ЛШ < 45% (рис. 1), а також – у осіб особливих професій, наприклад, авіаційних пілотів, що регулюється відповідним законодавством. ІКГ показана після проведення неінвазивної стратифікації ризику для вибору методу реваскуляризації. У пацієнтів з високою претестовою імовірністю і тяжкими симптомами захворювання чи у разі сукупності клінічних показників, які свідчать про високий ризик ускладнень, раннє проведення ІКГ без попередніх неінвазивних тестів є хорошою стратегією для визначення уражень КА, що потребують реваскуляризації (рис. 1). По можливості, рекомендується визначення ФРК. Методики виконання ІКГ постійно удосконалюються заради зменшення ускладнень і швидкого відновлення фізичної активності хворих. Це стосується ІКГ з доступом через а.radialis. Сумарна частота основних ускладнень при феморальному доступі (найчастіше – кровотечі, що вимагають гемотрансфузій) складає 0,5-2%. Сумарний показник КВ ускладнень (смертність, ІМ чи інсульт) – 0,1-0,2%.

ІКГ не показана пацієнтам зі стенокардією, які не потребують або відмовляються від інвазивних процедур і реваскуляризації, а також у випадках, коли не очікується, що реваскуляризація покращить функціональний статус чи якість життя.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: