ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Роль і місце недержавних організацій у соціальній сфері УкраїниТЕМА. Міжнародні, громадські та благодійні організації соціального Спрямування, що здійснюють корекційно-реабілітаційну діяльність План 1. Роль і місце недержавних організацій у соціальній сфері України. 2. Вітчизняні громадські та благодійні організації соціального 2.1. Громадські організації інвалідів. 2.2. Громадські організації, що об'єднують хімічно-залежних та ВІЛ-інфікованих громадян. Роль і місце недержавних організацій у соціальній сфері України Соціальна сфера та система соціального обслуговування в Україні останніми роками зазнає значних змін. Чи не найважливішою з них є створення багатьох недержавних організацій, підвищення їх активності та впливу в усіх сферах життя. Збільшення внеску недержавних організацій у соціальне обслуговування спричинене кризою тоталітарної держави і державної системи соціального захисту; зростанням недовіри громадян до існуючих державних інституцій та установ; неможливістю належного виконання державою взятих на себе зобов'язань і соціальних гарантій; прагненням людей реалізувати свої інтереси та задовольнити потреби; намаганням людей знайти тих, хто має аналогічні проблеми; появою кваліфікованих фахівців із соціальної роботи, котрі намагаються впровадити інноваційні моделі практики, що відрізняються від традиційно поширених у державних службах. Стримуючим чинником у розвитку недержавних соціальних служб є: - недостатня розвиненість громадянського суспільства, - сприйняття таких організацій населенням як посередника від імені держави, - недосконале правове регулювання діяльності недержавних організацій, зокрема відсутність підтримки з боку держави тих, хто надає вкрай дефіцитні соціальні послуги, не сформованість механізмів соціального замовлення. Громадська організація — об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів. Об'єднання громадян України можуть мати всеукраїнський, місцевий та міжнародний статус. До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на всю Україну, і які мають місцеві осередки у більшості областей. До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або певного регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян. Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави. Громадська організація діє на основі статуту, або положення (далі — статутний документ), у якому мають бути зазначені: 1) назва об'єднання громадян (повна і скорочена), його статус та юридична адреса; 2) мета та завдання; 3) умови і порядок прийому в члени об'єднання, вибуття з нього;
4) права й обов'язки членів (учасників) об'єднання; 5) порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження; 6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання; порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, потрібної для виконання статутних завдань;
7) порядок унесення змін і доповнень до статутного документа; 8) порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією. У статутному документі можуть передбачатися й інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян. Статутний документ об'єднання громадян не має суперечити законодавству України. З Недержавні організації, що діють у соціальній сфері України, можуть бути зареєстровані як: 1. громадські організації; 2. благодійні організації або благодійні фонди; 3. кредитні спілки; 4. релігійні організації (можуть утримувати соціальні служби, впроваджувати соціальні програми тощо); 5. приватні організації (приватні школи, спеціалізовані товариства, наприклад реабілітаційні майстерні тощо). їх діяльність може бути пов'язана з: • наданням послуг окремим групам клієнтів, членам певної громади; • дослідженням соціальних і медичних проблем, існуючих соціальних технологій; • лобіюванням інтересів певної вразливої групи, колективним представництвом інтересів; • координуванням зусиль і діяльності інших громадських організацій, забезпеченням їх ресурсами (коаліції, ресурсні центри тощо). Певною мірою неформальними недержавними соціальними службами можна вважати групи само- та взаємодопомоги, оскільки вони, як правило, регулярно надають допомогу особам, які до них належать. До системи недержавних соціальних послуг можна віднести і зорієнтовані на співробітників і членів їхніх сімей соціальні програми бізнес-структур, підприємств, здійснюване ними спонсорство (у т. ч. соціальних заходів) та благодійництво (створення соціальних служб). Формування системи недержавних соціальних служб в Україні, вироблення засад, форм і методів їх роботи відбувалися під впливом діяльності провідних зарубіжних некомерційних благодійних організацій, які мають багатий досвід, традиції, розгалужену мережу дочірніх структур. Співпраця із громадськими організаціями, добровільними рухами та ініціативами взаємодопомоги є важливим чинником у розвитку соціальної роботи, сприяє формуванню солідарності в суспільстві, орієнтує людей, які добровільно, на громадських засадах прилучилися до подолання певних соціальних проблем, на здобуття фахових знань. Соціальні працівники повинні знати, які організації діють в районі, місті, області, на яку допомогу від них можна розраховувати. Бо якщо державні соціальні служби мають більш-менш універсальні (однакові для всіх регіонів) критерії соціального обслуговування або іншої підтримки клієнтів, то недержавні організації надають соціальну допомогу в міру своїх можливостей і за самостійно встановленими критеріями. Вони можуть співпрацювати з державними організаціями й виконувати їхнє замовлення з надання послуг представникам соціально вразливих груп, отримуючи за це відповідну компенсацію. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|