ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Тема 6. Програмування національної економікиОсновні питання: 1. Необхідність розробки державних програм і загальнодержавного програмування. 2. Види і об‘єкти програм. 3. Сутність цільових комплексних програм та порядок їх розробки і реалізації в Україні. 4. Оцінка ефективності варіантів програм. Мета теми: з‘ясувати принципи та конкретні прийоми розробки програм і їх реалізації. Основні терміни і поняття теми: програмно – цільовий метод планування; цільова комплексна програма; довгострокові, середньострокові, короткострокові програми; комплексність; альтернативність; керованість; ресурсне забезпечення; організаційно – економічний механізм управління процесом реалізації; ціль програми; контроль програми; етапи програмування; класифікація цільових комплексних програм; корегування програм; методика та організація розроблення програм; оцінка ефективності варіантів програм. Зміст теми: Сутність програмування економіки полягає: в аналізі стану національної економіки і складанні узагальненого прогнозу на майбутнє; визначенні найраціональнішого з позиції держави варіанта розвитку економіки; розробці і реалізації заходів щодо досягнення поставлених цілей. Об‘єктивна необхідність програмування національної економіки зумовлена такими факторами: наявністю потреби в глибоких і відносно швидких структурних перетвореннях та недостатньою ефективністю суто ринкових механізмів або їх нерозвиненістю. Для програмування характерні такі риси, як централізованість і усвідомленість. Основними завданнями програмування є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення національної економіки та стимулювання її розвитку. Мета програмування національної економіки – досягнення прийнятного для держави варіанта її розвитку. Основу державного програмування становлять розробка і виконання довгострокових, середньострокових і короткострокових програм економічного та соціального розвитку. Такі форми програмування існують не як субординовані одна відносно іншої, а скоріше як співіснуючі або взаємодоповнюючі одна одну. Наявність вад ринкового саморегулювання породжує складні соціально-економічні проблеми, вирішення яких пов‘язане з використанням програмно-цільового методу планування, який реалізується через цільові комплексні програми (ЦКП). Класифікація ЦКП здійснюється за такими основними ознаками: за рівнем, складом, сферою впливу та реалізації, за характером і специфікою проблем і цілей, за термінами використання. Комплексно-цільова національно економічна програма – це директивний, адресний плановий документ, в якому визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс економічних, техніко – економічних, науково – дослідних, техніко – виробничих, організаційно – господарських заходів, у яких, як правило, беруть участь чимало галузей, господарських органів і регіонів, і які дозволяють загальними зусиллями вирішити проблему розвитку національної економіки. Показники ЦКП входять до складу індикативного плану. Для розробки і обґрунтування різних варіантів ЦКП використовують: методи економічного аналізу, методи структурного аналізу, балансові методи, методи факторного обґрунтування. Оцінка ефективності варіантів програм здійснюється двома шляхами: через побудову системи економіко-математичних моделей і розрахунок варіантів по них на ЕОМ; шляхом експертної оцінки. При визначенні економічної ефективності результатів програми в цілому здійснюється системна оцінка всіх видів результатів програми. Ефекти КЦП є функцією від економічних, соціальних, науково – технічних, економічних результатів.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|