Тема 10. Бухгалтерський облік для прийняття соціальних рішень

Бухгалтерський облік все частіше розглядається ширше, ніж цього вимагає традиційний підхід. За словами проф. Н.М. Малюги, “соціальний вплив і зовнішнє середовище суб’єктів господарювання ігноруються у традиційному бухгалтерському обліку. Тому еволюційне розширення відкритості облікових даних позитивно вплине на розвиток бухгалтерського обліку й повернення суспільної довіри до професії бухгалтера”.

Операції, які складають соціально відповідальну діяльність, присутні у кожній з видів діяльності, визначених з метою бухгалтерського відображення, та повинні становити основу будь-якої діяльності суб’єкта господарювання. Проте, як видно з визначення, соціально відповідальна діяльність є не лише економічною (спрямованою на досягнення економічних результатів), а й соціальною (орієнтованою на досягнення соціальних результатів). Таким чином, соціально відповідальна діяльність є складовою господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Виходячи з визначення, всіх осіб, задіяних у реалізації концепції соціально відповідального бізнесу, можна поділити на дві великі групи:

1) суб’єкти, що забезпечують соціально відповідальну діяльність – власники та менеджери;

2) суб’єкти, на яких чинить вплив соціально відповідальна діяльність – працівники, контрагенти, місцева громада та суспільні інститути, держава.

Суб’єкти, що забезпечують соціально відповідальну діяльність підприємства, одночасно є суб’єктами організації бухгалтерського обліку соціально відповідальної діяльності.

Залежно від того, інтереси яких груп заінтересованих осіб задовольняються у результаті впровадження окремих заходів, виділено об’єкти бухгалтерського обліку соціально відповідальної діяльності:

1) групи операцій, що забезпечують внутрішню соціально відповідальну діяльність (заходи, спрямовані на задоволення інтересів власників (в т.ч. акціонерів), менеджерів та працівників підприємства);

2) групи операцій, що забезпечують зовнішню соціально відповідальну діяльність (заходи, спрямовані на задоволення інтересів контрагентів, інвесторів, держави, місцевої громади та суспільних інститутів).

Основним завданням, яке повинно бути виконане у результаті впровадження концепції соціальної відповідальності бізнесу, є створення дієвої системи взаємодії різних груп заінтересованих у діяльності осіб та формування на її основі соціальної політики суб’єктів господарювання, що передбачатиме підвищення рівня їх соціальної активності, у тому числі заходи щодо розв’язання соціальних проблем у регіоні.

Для прийняття рішення про реалізацією тієї чи іншої соціальної програми керівництву суб’єкта господарювання необхідна інформація про:

– потреби всіх груп заінтересованих осіб;

– фінансові результати діяльності підприємства;

– наявні фінансові, матеріальні, інтелектуальні ресурси.

Основним джерелом отримання такої інформації є система бухгалтерського обліку (наприклад, у результаті складання внутрішніх звітів за кожним напрямом та порівнянням їх з показниками фінансової звітності).

Не існує однозначної думки щодо загальної назви звітів про різні аспекти соціальної відповідальності бізнесу. У світовій та вітчизняній практиці використовуються такі дефініції, як

- "соціальний звіт" (Social reporting),

- "звіт із корпоративної соціальної відповідальності" (Corporate Social Responsibility Reporting),

- "звіт із корпоративної відповідальності" (Corporate Responsibility Report),

- "звіт із прогресу" (Progress Report),

- "звіт зі сталого розвитку" (Sustainable Development Reporting) та ін. Названі форми звітів характеризуються:

• спільною метою – надати інформацію про результати діяльності підприємства у соціальній сфері, вплив на навколишнє середовище та ін.;

• наявністю, переважно, не фінансової інформації, а даних про якісні та кількісні аспекти соціально-економічної діяльності;

• певними відмінностями, які пов’язані з висвітленням тих чи інших сфер соціальної діяльності підприємств, організацій та установ.

Найбільш поширені такі нефінансові звіти:

• звіт із прогресу (про виконання принципів Глобального Договору ООН), який складається лише підприємствами – членами Глобального Договору ООН, у звіті відображається стан виконання принципів соціальної відповідальності та плани на майбутнє (не проходить аудит);

• звіт за GRI-стандартом (звіт зі сталого розвитку), що містить чіткі індикатори щодо діяльності компанії (можливий аудит);

• звіт за стандартом АА1000, заснований на діалозі із стейкхолдерами, структурно відповідає їх інформаційним запитам (можливий аудит).

За рівнем інтеграції можна виокремити два підходи до складання нефінансових звітів:

- у вигляді окремого документа, що описує діяльність підприємства в соціальній та екологічній сферах;

- у вигляді тематичного розділу річної звітності підприємства.

Необхідною умовою формування сучасного механізму управління і підвищення його ефективності є розвиток концепції соціальної відповідальності бізнесу, складовою якої є розроблення та складання соціального звіту.

Всесвітня бізнес-рада зі сталого розвитку (WBCSD) називає соціальною звітністю добровільну презентацію інформації про соціальну, економічну та екологічну результативність компанії, яка стандартизує цю інформацію відповідно до однієї з систем показників результативності та надає її в публічному доступі всім зацікавленим сторонам.

Російська асоціація менеджерів дала наступне визначення соціальному звіту: корпоративний соціальний звіт – це публічний інструмент інформування акціонерів, працівників, партнерів, клієнтів та громадськості про те, в який спосіб, як і якими темпами компанія реалізує закладені у своєму стратегічному плані цілі щодо економічної та екологічної стабільності, а також соціального добробуту, про реалізовані протягом року внутрішні та зовнішні соціальні проекти.

Д. Кроутер визначає соціальний облік як підхід до звітної діяльності фірми, яка підкреслює необхідність виявлення соціально відповідальної поведінки перед тими компаніями, перед якими ця компанія несе відповідальність за свої соціальні показники і здійснення відповідних заходів в звітних діях.

При підготовці соціальних звітів використовуються певні показники, принципи і правила складання звітів, викладені в міжнародних стандартах складання звітів. Міжнародні стандарти розкриття нефінансової інформації – це методологія упровадження принципів соціальної відповідальності в практику ухвалення управлінських рішень. Їх мета – підвищення якості інформаційного супроводу діяльності підприємства, підвищення ефективності управління і, як наслідок, поліпшення показників діяльності. Міжнародні стандарти обираються в залежності від потреб та особливостей основної діяльності підприємства.

Стандарт соціальної звітності АА 1000 AS був розроблений британським Інститутом соціальної і етичної звітності в 1999 р. Він призначається для вимірювання результатів діяльності підприємств з етичних позицій і надає підприємствам процедуру і набір критеріїв, за допомогою яких може бути здійснений соціальний і етичний аудит їх діяльності.

Соціальний звіт має відповідати принципам стандарту AA1000 і бути вичерпним, повним, достовірним, порівнянним, надійним, істотним і зрозумілим. У визначенні структури соціального звіту підприємства повинні керуватися принципом якості та доступності наданої інформації, містити інформацію про підрозділи та суттєві зміни в їх структурі. Звіт також повинен містити таку інформацію:

- місія та цілі організації;

- процедури управління (включаючи роль зацікавлених сторін);

- структури і процеси, пов'язані з управлінням соціальними та етичними питаннями;

- прийнята методологія (включаючи межі соціальної звітності);

- плани майбутніх циклів процесу;

- інформацію про показники щодо корпоративних цінностей, стандартів та кодексів тощо.

Сучасні міжнародні стандарти корпоративної соціальної відповідальності і соціальної звітності передбачають принципи і процеси ефективної взаємодії компанії зі своїми акціонерами. Одним з найпопулярніших у світі стандартів звітності в області стійкого розвитку є міжнародний стандарт GRI (Глобальна ініціатива щодо звітності), який визначає систему показників щодо всіх напрямів стійкого розвитку відповідно до концепції “потрійного результату” (triple bottom line). Серед 121 елемента стандартної звітності є 9 економічних, 30 – екологічних і 40 – соціальних показників, що дають змогу всім зацікавленим користувачам, зокрема широкій громадськості, правильно оцінювати рівень соціальної відповідальності тієї або іншої компанії.

Звіт підготовлений з урахуванням принципів Керівництва GRI ґрунтується на методологічних та методичних порадах Глобальної ініціативи щодо звітності.

Виділяють наступні переваги, які надасть соціальна звітність для підприємств (рис.1).

Рис. 1. Переваги соціальної звітності для підприємств

Значну роль у поширенні нефінансового звіту відіграють уряди, які розглядають його як один із інструментів просування соціальної відповідальності бізнесу. Деякі з них – зокрема в країнах Європейського Союзу – зробили звітність із соціальної відповідальності обов'язковою для всіх або певних груп компаній. Наприклад, у Бельгії, Нідерландах, Норвегії, Великій Британії, Франції це стосується всіх компаній або таких, що котируються на біржі, у Данії – компаній, які є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища, у Швеції – державних підприємств. Потрібно відзначити, що у Нідерландах і Норвегії вимоги щодо звітування про соціальні аспекти діяльності підприємства внесено до закону про бухгалтерський облік. Зокрема, у Нідерландах, Норвегії та Італії згідно із законодавством у вступі до фінансового звіту повинна наводитись інформація про ті чи інші аспекти соціальної політики підприємства (наприклад, відносини з працівниками та екологічну діяльність). У Бельгії та Німеччині у складі річної звітності підприємства зобов’язані подавати соціальний звіт із інформацією про практику найму і розвитку працівників у компанії, загальний опис робочої сили, плинність кадрів, заходи щодо просування і професійної підготовки працівників та екологічний вплив.

1. Підготовка і обговорення питань:

1. Соціальна відповідальність діяльності та її відображення в бухгалтерському обліку та звітності

2. Принципи та стандарти складання соціальної звітності

3. Відображення інформації з соціальної відповідальності в звітності

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: