Аудит виробничих запасів

Як правило, на підприємстві обсяг операцій із запасами досить великий, а тому їх перевірка є трудомістким і відповідальним процесом.

Мета аудиту відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про виробничі запаси.

Виходячи з мети, основними завданнями аудиту виробничих запасів є такі:

- контроль за дотриманням чинного законодавства щодо операцій з виробничими запасами;

- встановлення правильності визнання активів запасами згідно з П(С)БО№ 9 "Запаси";

- перевірка правильності формування первісної вартості запасів;

- дослідження стану складського господарства запасів;

- встановлення повноти і правильності відображення в бухгалтерському обліку надходження запасів за їх каналами;

- підтвердження (спростування) доцільності вибору підприємством методу списання запасів на витрати підприємства;

- перевірка дотримання встановлених нормативів використання запасів на виробництво;

- дослідження правильності і повноти відображення в обліку господарських операцій з вибуття запасів за їх каналами;

- перевірка правильності віднесення вартості запасів, використаних на виробництво.

Об'єктами аудиту є групи запасів, а також операції пов'язані з надходженням, рухом і вибуттям запасів на підприємстві, їх оцінка, нормування, списання тощо.

Джерелами інформації аудиту запасів є:

1) вимоги нормативних документів, що регламентують облік основних засобів;

2) наказ про облікову політику;

3) первинні та інші документи з обліку запасів: журнал обліку вантажів, що надійшли; довіреність; акт списання бланків довіреностей; журнал реєстрації довіреностей; прибутковий ордер; акт про приймання матеріалів; лімітно-забірна картка; наклад-на-вимога на відпуск матеріалів на сторону; накладна внутрішньогосподарського призначення: акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів; акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів; рахунок-фактура; товарно-транспортна накладна; акт закупки запасів; акт про брак; відомість про брак, накладна на здачу готової продукції на склад; опис-акт уцінки товарів і продукції, які залежались, і лишків запасів тощо;

4) картка (книга) складського обліку матеріалів;

5) сальдова відомість;

6) звіт про рух матеріальних цінностей:

7) регістри синтетичного і аналітичного обліку;

8) фінансова звітність (ф. 1 Баланс, ф.2 Звіт про фінансові результати, ф.5 Примітки до річної фінансової звітності);

9) відповіді на запити аудитора;

10) акти і довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

11) договори купівлі-продажу запасів, супровідні документи тощо.

На підготовчій стадії аудиту необхідно оцінити систему внутрішнього контролю підприємства.

Оцінивши систему внутрішнього контролю на підприємстві, аудитор переходить до планування аудиту, кінцевим результатом якого є складання плану аудиту.

При перевірці облікової політики критеріями оцінки будуть виступати, у першу чергу, Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та П (С)БО 9 "Запаси" іП (С)БО І б "Витрати".

Зокрема необхідно встановити відповідність визнання, класифікації, оцінки, переоцінки нормам вищеназваних документів.

При здійсненні аудиту запасів доцільно застосовувати такі прийоми і способи перевірки, як інвентаризація, контрольне порівняння, зіставлення документальних даних, зустрічна перевірка, арифметична перевірка, перевірка правильності розрахунку норм природних втрат тощо.

Типовими помилками під час здійснення операцій з виробничими запасами є такі:

- незадовільна організація складського господарства;

- невиконання завдань щодо заготовлення (придбання) матеріалів;

- завищення собівартості придбаних матеріалів;

- порушення правил приймання вантажів;

- неповне оприбуткування запасів;

- необґрунтовані претензії до постачальників;

- нераціональне витрачання матеріалів на виробництво;

- порушення норм і лімітів відпуску;

- порушення порядку проведення інвентаризації (порушення строків проведення, нерівномірний їх розподіл за календарними періодами, порушення принципу раптовості, неякісне проведення інвентаризації, недбале і несвоєчасне оформлення документів тощо);

- нестача, надлишок, присвоєння ТМЦ;

- помилки і підробки в документах;

- підміна нових матеріалів старими;

- помилки у визначенні сум уцінок, дооцінок запасів та їх відображення в обліку; / незадовільне ведення бухгалтерського обліку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: