Типові фактичні помилки

1. Перенасичення тексту фактичним матеріалом.
2. Брак фактичного матеріалу в аналітичних творах, унаслідок чого журналіст робить висновки, не підкріплені фактами: Колонка редактора, політичного оглядача в різних газетах (наприклад, в УШ).
3. Добір фактичного матеріалу, який відповідає наперед заданій схемі, відкидання фактів, які не можна з тих чи інших міркувань включити до цієї схеми.
4. Незнання всієї повноти фактів, через що автор доходить хибних висновків.
5. Навмисне спотворення фактів.
6. Тенденційний підхід до оцінки фактів.
7. Замовчування відомих журналістові фактів.
8. Неправильне технічне оформлення фактичного матеріалу: Як ми не старалися, в перші дні 2000 року, але не зуміли, хоч і працювали на грані інфаркту, попередити автоматичне вимикання на вулицях В.Великого, Наукової, В.Чорновола та деяких інших (УШ. - 2000. - №2).
9. Занадто емоційне подання факту, що перебільшує його суспільне значення, важливість.
10. Тенденційний добір певних фактів і їх часте повторювання, що створює враження типовості насправді нетипового явища (подання виняткового факту як типового).
11. Неуніфікованість фактичного матеріалу в межах одного тексту чи навіть у межах одного фрагмента тексту (переважно неуніфікованість імен та ініціалів, подання одного показника як абсолютної, а іншого як відносної величини тощо): Продовжуючи тему, пропонуємо міркування з приводу цьогорічних святкувань Нового року учасника "Новорічноїфеєрії 2000", співака ЗАЛІСКА, якими він поділився з кореспондентом "Українського шляху" Мирославою КУЮЧКОЮ (УШ. - 2000. - №2).
12. Підміна факту (включання до ряду добре відомих фактів, які підтверджують тезу автора, одного невідомого факту, який має насправді зовсім інший характер, і зосередження на ньому уваги читача, слухача, глядача, внаслідок чого виникає враження одноплановості цього факту з іншими фактами згаданого ряду, тобто автор розповідає про цей факт як про інший, відомий читачеві).
13. Надмірна увага до фактів інтимного життя відомої людини й цілковите нехтування фактами, що характеризують її професійну, громадську діяльність: Скажімо, американська преса нав'язала нам певний стереотип життя й діяльності президента США Джона Кеннеді, розповідаючи про його інтимні стосунки з Мерилін Монро, про його зв'язки з мафією тощо; зовсім невідомими залишаються сторінки життя Дж. Кеннеді як знаного журналіста, володаря Пулітцерівської премії, автора бестселера "Чому спала Англія?" таін. (Див.: 100 великих правителейXXвека.-М.: Мартин, 2000. -С.170-175).
14. Ненавмисне спотворення фактів через неналежну їх перевірку або через брак сумлінності автора чи редактора: На краще водопостачання найближчим часом можуть розраховувати і мешканці вулиць Масарика, Золотої, Мінської, а також жителі висотних будинків на Любінській і на Левандівці. Богдан КУФРИК (Е. - 2000. - №3) [Стара назва вулиці- Мінська; нова назва тієї самої вулиці - Золота - A.KJ.
15. Відтворення факту "по пам'яті", відсутність його перевірки через те, що журналіст упевнений у точності фіксації факту в його пам'яті: З дитинства запам'яталося нам Шевченкове "Рученьки терпнуть, злипаються віченьки..." (Бути жінкою // УТ-1. - 2000. - 21 травня) [Автор вірша "Швачка"- Павло Грабовський - A.KJ.
16. Спотворення окремих видів фактичного матеріалу (переважно власних імен, власних назв) через незнання особливостей відтворення іншомовних назв українською мовою і через незабезпеченість журналістів і редакційних колективів довідковими джерелами: Річ у тім, що в той період Депардье підтримував колишнього прем'єра Словенії Володимира Месіара [прізвище прем'єр-міністра Словацької Республіки до 1998 р. Мечіяр або Меч'яр; у Словенії прем'єр-міністра на таке чи приблизно таке прізвище не було взагалі - А.К. вимагав для нього повернення колишніх повноважень. Актора підтримували дві Клаудії: Кардинале і Шиффер (СП. - 1999. - №50).

17. Неоприлюднення поправки, спростування в разі фактичної неточності.
18. Невдале наведення в радіо- чи телепередачі цитати, за якого слухач, глядач не може зрозуміти, де вона починається й де закінчується.
19. Штучне створення сенсації, роздмухування якогось факту чи якогось аспекту події.
20. Наведення цифр, фактів, які нічого не говорять читачам, слухачам, глядачам (скажімо, автор не пояснює цифри, не зіставляє її, а тому читач не спроможний оцінити, багато це чи мало тощо).
21. Наведення абревіатур, скорочень, незрозумілих читачеві чи таких, які погано сприймає на слух слухач, глядач.
22. Відсутність перевірки джерела фактів і мотивів інформатора.
23. Немобільність інформаційної служби, невнесення змін до випусків новин: ЛТБ повідомило про прибуття Президента України до однієї з європейських столиць, а напередодні візит було відкладено; РЛ повідомляло про те, що у Львові на сьогодні опадів не передбачено, в той час, коли за вікнами студії йшов дощ.

Знайти фактичні помилки. Перевірити фактичний матеріал. Внести відповідні виправлення в текст (Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. Тема 7. Методика праці редактора над фактичним матеріалом. – Завдання 12. - С. 142-151). – 4 год.

Практичні завдання

Завдання 12. Знайти фактичні помилки. Перевірити фактичний матеріал. Внести відповідні виправлення в текст.

1. СРСР першим запустив супутник і космонавта. США відповіли висадкою астронавтів на Місяць. (Уперше це сталося 12 квітня - того ж дня, що й політ Юрія Гагаріна. Така собі "відповідь Чемберлену") (ВЗ. - 2004. - 22 січня). Висадка астронавтів на Місяць була 24 липня 1969 року.
2. За інформацією експертів міжнародної організації "IWF" - у світі впродовж минулого року кількість дитячих порносайтів зросла на 64%, а в 2004-ому році збільшиться ще на 50% (СП. - 2004. - 29 січня). "IWF" - Міжнародна федерація важкої атлетики, яка займається питаннями спорту.
8. Про його ж діяльність дуже слушно висловилася історик Наталя Полянська-Василенко в своїй "ІсторіїУкраїни" (Мюнхен, 1973, т., стор. 207) (ЛГ. - 2004. - 5 лютого).
Правильно Наталія Полонська-Василенко
10. Дев'ятнадцятирічна студентка Оксана Кошкіна з підмосковного містечка Подольська подала до суду на автора та ведучого програми "Велике прання" Андрія Малахового за те, що її зґвалтували просто в телецентрі, куди вона приїхала на запис чергової програми (СП. - 2004.-12 лютого).
Малахов А. є тільки ведучим, а не автором.
11. "Насправді ми просимо не так вже й багато, - говорить Александров. - За завдані їй фізичний та моральний збитки - усього 1 млн карбованців" (СП. - 2004. - 12 лютого).
Не правильна валюта, тому що карбованці були в Україні до 1996 року, а стаття написана 2004 року.
12. Лише у червні 2003 року нечистого на руку екс-урядовця випустили з СІЗО під заставу 86 млн. доларів (ВЗ. - 2004. - 19 лютого).
Скоріш всього гривнів, а не доларів.
13. Зведений бюджет минулого року становив 75 млрд. грн., цього року він збільшився до 78 мільярдів (ЛГ. - 2004. - 19 лютого).
Не написано до 78 мільярдів якої валюти (гривень, доларів, євро тощо).
14. Пам'ятаю, першою постановою Кабміну ми відмінили пільги 230-и фірмам, які належали кільком кланам (АГ. - 2004. - 18 лютого).
Не може належати кланам.
15. Маккалей Калкін (Кевін з фільму "Сам удома") (ВЗ. - 2004. - 26 лютого).
Правильно Маколей Калкін
16. Єдине пояснення вдалося почути вчора від губернатора Івано-Франківщини Михайла Вишиванка, який в місцевому телеефірі зазначив, що спорудження такого відпочинкового будинку зможе вплинути на розвиток туризму в регіоні (ЛГ. - 2004. - 26 лютого).
Не губернатор, а голова обласної державної адміністрацій
17. І той факт, що у суботу на з'їзд НСПУ прийшли 92-річний Іван Дзюба, Загребельний, Павличко, Мовчан, Мушкетик, Дімаров, говорить сам за себе (ВЗ. - 2004. - 1 березня).
Івану Дзюбі зараз всього 84 роки.
18. Усмішку акторки Галлє Беррі визнано найкращою в Голлівуді (ВЗ. - 2004. - 1 березня).
Правильно Геллі Беррі.
20. У розташованому в Лос-Анджелесі Kodak Theatre відбулася 76-а церемонія нагородження лауреатів премії Американської кіноакадемії (ВЗ. - 2004. - 2 березня).
76-а церемонія нагородження лауреатів премії «Оскар»
22. "Оскара" за найкращу чоловічу роль отримав Шон Пен (СП. - 2004. - 4 березня).
Правильно пишеться Шон Пенн.
23. "Оскара" за найкращу чоловічу роль другого плану одержав Тім Робіне (СП. - 2004. - 4 березня).
Правильно пишеться Тім Роббінс.

З’ясувати психологічні причини фактичних помилок, яких припустилися автори у попередньому завданні 12. Зазначити, звернення до яких джерел допомогло б уникнути неточностей. Викласти свої міркування з цього приводу у короткому рефераті (2-3 сторінки). – 4 год.

У теорії редагування одним з найважливіших є положення про те, що під час аналізу тексту неодмінно треба зважати на загальні закономірності його творення та на індивідуальні особливості творчого процесу саме в цього (певного, конкретного) автора. Психологія творчості й психологія сприймання бере до уваги як суб'єктивні, так і об'єктивні чинники.
Редакторська праця в умовах ЗМІ - це співтворчість з автором. Тому редактор під час роботи над фактичним матеріалом у журналістському тексті має зважати:

1) на загальнопсихологічні чинники, пов'язані з психологією творчості, психологічними особливостями освоєння та відтворення дійсності в мас-медіа;

2) на особливості індивідуального освоєння та відтворення дійсності, на риси характеру конкретного автора, які позначаються на процесі творчості й на його результаті - тексті.

Часто в теорії редагування під час аналізу причин фактичних помилок у ЗМІ ці положення трансформують у такі категорії, як 1) об'єктивні причини фактичних помилок; 2) суб'єктивні причини цих помилок.

У теорії та психології журналістської творчості розглядають факт у трьох аспектах:

1. Факт як елемент дійсності.

2. Факт як елемент свідомості.

3. Факт як елемент тексту.

Є й ще один аспект, про який ідеться переважно у франкомовній літературі з теорії журналістики: факт як "найменша жанрова форма, яка існує у французькій пресі. Однак серйозно розглядати чи навіть просто брати до уваги цей аспект не вважаємо за потрібне через низьку теоретичну спроможність досліджень про факт як жанр та через їхню термінологічну невизначеність.

Перший аспект передбачає те, що факт є джерелом інформації, об'єктом пізнання; у другому- він є і засобом пізнання ("ми користуємося ним приблизно так само, як і моделями будь-якого з об'єктів реальності, розглядаючи їх з різних поглядів, простежуючи їх поведінку в різних умовах, і тим самим здобуваємо додаткову інформацію, що трохи наближає за обсягом змісту факт свідомості до факту реальності; у третьому - домінує функція відображення та "консервації" інформації - збереження її в матеріальному вигляді ("факт "працює" так само, як колір і лінія в художника, що створює образотворче полотно. При цьому він зберігає у знятому вигляді й перші два ряди функцій: вони реалізуються, коли виникає контакт тексту з його адресатом.

Редактор під час роботи над журналістським текстом усуває основну психологічну суперечність мовлення - суперечність між індивідуальним (автор) і соціальним (маса читачів, слухачів, глядачів). Будь-яка "творчість... має яскраву печать індивідуальних рис свого творця.

Людина намагається поєднати себе зі спільнотою "не як незначна, невиразна істота, а як неповторна індивідуальність. В.А.Роменець наголошує на евристичному значенні принципу індивідуалізації, який "виявляє свої яскраві форми у психології та дає змогу пояснювати і поєднувати між собою психологічні закономірності. Так, поява предмета в процесі сприймання стає можливою лише тоді, коли він виділяється із загального фону. Найкраще запам'ятовується те, що має яскраві індивідуальні риси. Швидко забувається те, що таких рис не має.

Особливо, звісно, наголошено на мові, яка "відображає найтонші нюанси поривань людини до своєрідності. Загалом, якщо в психології творчості та в теорії редагування йдеться про суперечність індивідуального й соціального, то чомусь переважає розмова про мову та мовлення. Але ж ніхто й не заперечує того, що все це має свій вияв на всіх структурних рівнях тексту. Нема потреби говорити про тотальну шкідливість згаданої суперечності та про необхідність обов'язкового її усунення в журналістському тексті так само, як і, скажімо, про її конкретний вияв у суперечності (а не, як ми звикли, діалектичній єдності) форми й змісту твору. За певних умов ця суперечність є просто однією з форм вияву гармонії форми й змісту.

Наприклад, у пародії, де у "високу" форму вкладають "низький" зміст. "Та навіть і в художній творчості суб'єктивність допустима лише в певно обмеженому обсязі, інакше твір буде незрозумілим і естетично не сприйматиметься.

Якщо суперечність між індивідуальним і соціальним стосується мовних засобів журналістського твору, то тут реципієнтові все-таки надається певний шанс на основі його мовної компетенції встановити загальновживане значення слова чи ін., тобто самому усунути згадану суперечність. У тому ж разі, коли йдеться про індивідуальне поводження з фактичним матеріалом, такого шансу практично немає. Серед трьох рядів знаків, які формують мову журналістики ("факти", "образи", "нормативи, факти найменше надаються до індивідуальної трансформації у свідомості автора, якщо цей автор хоче залишитися зрозумілим для широкої аудиторії.

Причини фактичних помилок, отже, треба шукати в самому процесі пізнання й сприйняття дійсності, її журналістського освоєння з метою підготовки до написання того чи іншого твору. Скажімо, специфіка освоєння дійсності в журналістиці полягає в тому, що "процес пізнання часто починається за недостатнього рівня компетентності, нетривалий у часі, а головне... невіддільний від спілкування, поєднаний з активним емоційним переживанням ситуації". Невичерпне джерело журналістських помилок- саме брак компетентності в певній галузі знань, кожну з яких щоразу треба журналістові заново освоювати, і стислі терміни підготовчого періоду, під час якого й відбувається збирання фактів до майбутнього твору. Такими причинами, наприклад, зумовлені фактичні помилки, яких припустилися журналісти газети "Суботня пошта": "вже за межами "трійки" перебуває стрічка, яку національна свідомість не дозволила зігнорувати, - "Білий птах із чорною ознакою" Сергія Параджанова" [СП. -1997. - №51]; "Паралелі часу. Від Альберта Дюрера до "Таврійських ігор". Я взяла творчість німецького художника епохи відродження Альберта Дюрера" [СП. - 1999. - №30].

Тільки браком належної обізнаності в історії українського кіно та в історії світового образотворчого мистецтва можна пояснити дитячі помилки журналістів, які приписують фільм Юрія Іллєнка Сергієві Параджанову й називають Дюрера не Альбрехтом, а Альбертом.

Водночас, як уже було згадано, журналістське спілкування, під час якого й відбувається найчастіше збирання фактичного матеріалу, поєднується нерідко з емоційним сприйняттям ситуації. "Йдеться про емоційну напругу особливого плану: журналіст опиняється в полі пульсуючих взаємин людей, в полі їх різноспрямованих почуттів, він мимоволі включається в ці стосунки сам, і тут емоції починають відігравати двоїсту роль. З одного боку, вони дуже активізують мозок і тим самим нібито допомагають пізнавальному процесові. Але водночас вони й ускладнюють його: через свою здатність ліквідувати дефіцит інформації шляхом екстреного поповнення її вони можуть дезорієнтувати, підштовхнути на помилковий шлях. Прикладами фактичних помилок, які виникли внаслідок такого емоційного поповнення дефіциту інформації, можна вважати хиби в численних виступах на українських і особливо на російських телеканалах у зв'язку з подіями навколо НТВ і ТВ-62, а також помилки у випусках новин під час президентських виборів в Україні 2004 року й "помаранчевої' революції. Проте й у пресі трапляються такі хиби. Скажімо, внаслідок надмірної емоційності в сприйнятті тролейбусної аварії кореспондент газети "Поступ" припустився прикрої помилки за умов, у яких від нього вимагали точності й оперативності.

Порівняймо публікації про згадану подію в різних газетах:

Внаслідок аварії'загинула 60-річна жінка (кондуктор тролейбуса), ще 27 пасажирів зазнали травм різних ступенів. А.Скоп [П. - 1997. - 23 грудня].

Лише наступного дня вдалося встановити особу загиблої. Це - маляр автобусного заводу Марія Данилівна Біловус. В. Сагайдак [ВЗ. -1997.-23 грудня].

Найгірше було водієві і жінці-кондуктору (всупереч категоричній забороні, вона сиділа поруч з водієм). ЇЇ затиснуло між кріслом, стінкою і дверима.

Загинула на місці події Біловус Марія, працівник ЛАЗу яка сиділа одразу ж за водієм. /.Конторських, В.Мельник, Є.Романів [Т. -1997. - №52].

Останньою, приблизно через 40 хвилин після аварії, салон тролейбуса покинула кондуктор, яку рятувальники довго не могли визволити з полону понівеченого металу. Б.Куфрик, Ю.Грицик [Л Е. - 1997. - 23-24 грудня].

На жаль, "Поступ" теж додав свою краплю до гальби дезінформації. В учорашньому числі через поганий телефонний зв'язок було допущено неточність. Жінка, котра загинула в аварії, не працювала кондуктором, Редакція газети висловлює глибоке співчуття родині загиблої пані Білоус [П. - 1997. - 24 грудня].

Ставлення журналіста до фактів обумовлює й особливості їх використання в тексті. Загалом "людина може до кінця зрозуміти тільки те, що сама пережила, що стало внутрішньою подією її життя. Лише такі факти вона включає до свого світогляду. Інші факти, хоч би якими очевидними вони були, приймаються лише з більшою або меншою умовністю. До того ж, навіть повідомляючи про один конкретний факт, журналіст насправді має справу із системою фактів, із сукупністю нерозчленованих фактів. І з цієї системи, сукупності фактів, які й становлять дійсність, журналіст має виокремити один факт і показати його в певних взаємозв'язках, з'ясувати його місце в макроструктурі.

В.Лазутіна взагалі стверджує, що "факт реальності не піддається розглядові один, сам по собі. Вихоплений із системи істотних зв'язків, він легко може перетворитися в нашій свідомості на картинку, яка спотворює дійсність. Це пояснюється тим, що через свою творчу природу свідомість, не відобразивши реальних зв'язків факту, спроможна включити його в систему інших зв'язків - неістотних, малосуттєвих, а то й узагалі вдаваних... Навіть якщо журналіст хоче розповісти про один факт, він має вивчити ситуацію, тобто побачити й проаналізувати його зв'язки з іншими фактами, які спільно з ним характеризують цей фрагмент дійсності. Варто зважати й на те, що за допомогою саме таких фактів журналіст позначає своє ставлення до ситуації, до проблеми, а також міру своєї заангажованості, причиново-наслідкові зв'язки та ін.

Залежно від цього "факт у тексті набуває то меншої, то більшої міри конкретності. Велике мистецтво для журналіста - навчитися "писати фактами. При цьому журналіст змушений тримати в уяві "водночас велику сукупність фактів, вільно простежувати її поглядом, відтворювати її в будь-якій послідовності", що є "важливою передумовою творчості.

Воднораз ВАРоменець підкреслює як позитивний чинник те, що уява порівнює, зіставляє "віддалені між собою факти, внаслідок чого "значення певного факту сягає далеко за його межі. Проте саме в такому механізмі дії нашої уяви й прихована небезпека спотворення фактів, певної "аберації". Зіставляючи близькі чи віддалені між собою факти, уява накладає певні їх риси, властивості одну на одну, спершу виокремлюючи й порівнюючи їх, а потім повертаючи кожну з них "своєму" фактові й помилково неправильно розставляючи. Так мимоволі виникає хибне уявлення про той чи інший факт, яке підштовхує журналіста до неправильних висновків, а то й просто до неправильного відображення одиничного факту, наділення його рисами іншого факту. Цими причинами (інтерференцією рис, властивостей різних фактів в уяві авторів) можна пояснити такі помилки в газеті "Поступ":

Після того, як молодь Галичини долучилася до обрання Президентом України Леоніда Кучму статус національного у Львові отримав уже другий навчальний заклад: навесні національним став університет імені Івана Франка, а тепер це горде слово у свою назву впише і "Львівська політехніка" [П. - 2000. -14 вересня] (Інтерференція двох "перехідних" пір року - весни й осені - А.К.).

УТОЧНЕННЯ. У попередньому числі "Поступу" було надруковано коротку інформацію агентства "Медіа-простір"про заяву народного депутата від Львівщини Зореслави Ромовської, в якій вона висловила свою підтримку уряду "Ющенко - Тимошенко" і запропонувала нове гасло, під яким, на її думку, мусить діяти вся активна громадськість України. Так-от, насправді це гасло звучить не Теть Кучму з нашого дому!", а Теть неправду з нашого дому!" [ГІ. - 2001.-18 січня] (Інтерференція двох гасел - А.К.).

Стало відомо, що 6 листопада збірна України провела повноцінне тренування на базі "Динамо" в Кончі-Заспі під керівництвом Олега Буряка і Володимира Веремеєва [П. - 2001. - 8 листопада] (Інтерференція імен і прізвищ двох футболістів-друзів: Олега Блохіна й Леоніда Буряка - А.К.).

Важливе завдання редактора тут полягає в тому, щоб простежити, як загальні закономірності психології творчого процесу позначаються на особливостях підходу до використання фактичного матеріалу в текстах конкретного автора, врахувавши особливості його психології, специфічні риси його стилю та ін.

Проте найважливішою проблемою, пов'язаною з роботою редактора над фактичним матеріалом, є, ясна річ, питання перевірки достовірності та надійності цього фактичного матеріалу. "Фахівці розрізняють ці два поняття. Надійність - це впевненість, що ми маємо справу з усталеною інформацією. Достовірність- це проблема істинності відомостей, їх відповідності справжнім подіям... Інколи надійність і достовірність вступають у суперечність одна з одною. Документ може бути цілком надійним, але все-таки містити недостовірну інформацію. І навпаки - інформація може бути достовірною, але взятою не з надійного джерела.

Узагальнюючи наведені в різних джерелах принципи (способи) перевірки достовірності фактичного матеріалу, можемо запропонувати для практичного використання в редакційному процесі такі:

1. Треба відрізняти опис події від її оцінки, інтерпретації: авторська оцінка здебільшого суб'єктивна, але вона іноді надає прекрасну можливість для того, щоб скласти враження про самого автора документа, про його погляди й позицію.

2. Важливо встановити, якою інформацією користувався сам укладач документа, при цьому варто враховувати те, що первинні відомості надійніші за вторинні, а офіційний документ надійніший від неофіційного; хоча й у цьому правилі є винятки. Але можна назвати випадки, коли критичний аналіз документів уможливлює реконструювання подій точніше, ніж те, яке є в першоджерелах, і тоді складений на їх основі вторинний документ може виявитися більш достовірним.

3. Треба виявляти наміри, якими керувався укладач документа, створюючи, а чи й оприлюднюючи його.

4. Варто враховувати те, як могли вплинути на якість документа обставини, в яких його створювали.

Крім того, редактор має ще зважати й на те, правильність якого саме виду фактичного матеріалу він перевіряє, оскільки різні види фактів зазнають різної небезпеки щодо їх спотворення, спричиняють різні типи помилок.

Зрештою, питання перевірки фактичного матеріалу - це питання ерудиції й компетентності редактора. "Звичайно редактор просто не має часу перевірити кожний факт... Проте, читаючи рукопис, редактор, який взагалі багато читає і має багату ерудицію, може помітити фактичні помилки... У кожного редактора свої способи виловлювання фактичних помилок, як і свої принципи щодо того, якою мірою вважати такі речі своїм обов'язком.

Ці зауваження Дейтуса К. Сміта про ставлення редактора до перевірки фактичного матеріалу наштовхують ще й на роздуми про те, якого редактора можна вважати високопрофесійним, кваліфікованим, майстерним, а якого не можна. На наш погляд, критерій тут може бути тільки один. Той самий, який можна застосувати й до оцінки міри кваліфікованості лікаря, юриста, економіста і т. ін.

Ознакою високої кваліфікації фахівця є те, що він сумнівається. Бездарна, неосвічена людина не сумнівається, вона знає точно, як треба робити. У неї на все вже наклеєно ярлик, світ вона сприймає в чорно-білому зображенні. Жодних півтонів і жодних сумнівів. Таким людям протипоказано бути редакторами. Адже, тільки засумнівавшись у правильності написання слова, в достовірності факту чи ін. у тексті, редактор починає перевірку, звіряє цифру, прізвище, дату тощо з авторитетним джерелом. Скажімо, ні автори, ні редактори вчасно не засумнівалися в правильності фактів, наведених у таких текстах:

Редакція просить вибачення у читачів та всіх зацікавлених осіб за прикрі помилки, допущені у матеріалі "Хто міг би стати Главою УГКЦ"(ч. 211 за 26.12.2000 р.). Зокрема, серед владик УГКЦ, які перебувають в Україні, вказаний Йосиф Головач, який помер кілька місяців тому. А роками перебування Мирослава Івана Любачівського Главою УГКЦ слід вважати 1984-2000 [П. - 2000. - 28 грудня].

Михайло Музичка вивіз свої вулики (близько 100 сімей) на кочівлю до сусіднього села Митниці, що в Радивилівському районі Волинської області [Е. - 2001.-18 січня].

Як повідомив керівник прес-служби Міністерства зовнішніх зв'язків України Ігор Грушко, вже призначено остаточну дату приїзду до України Папи Римського Івана Павла II [Е. - 2001.-18 січня].

Найбільше він контролює текстівку, тобто сценарій (автори сценарію - Дмитро Джамгіров та Валерій Зайцев - Авт.). [Т-Е. - 2000.-№12].

А всенародну любов до себе заслужили й Алла Мазур, й Ольга Добровольська [П. - 2000. - 9 березня].

На екрані з'явиться юна Любочка Орлова у "Хіті-2000", щоб знову зустрітися з дорослим дядею - Юрієм Рибчинським [П. - 2000. - 9 березня].

На долю цієї людини [Еммануїла Миська] випало чимало випробувань. Як поінформували в прес-службі облдержадміністрації, голова Львівської Спілки художників, наприкінці 80-х років очолив Фонд культури, який став джерелом демократичних ініціатив, фундаментом національно-патріотичних об'єднань і товариств [СП. - 2000. - №11].

Більшість же [випускників спецкласу СШ №73 м.Львова] зараз навчається в Торгово-економічній академії [Г\. - 2000. - 16 березня].

Старосамбірська облдержадміністрація звертається до вас з проханням... [П. - 2000. - 16 березня].

Коли зустрівся з Михайлом Жженовим, був вражений тим, як він, 70-річний мужчина, гарно виглядає - неначе йому тільки 50. Хоча пройшов тюрму, Соловки... [Т-Е. - 2000. - №5].

Управління справами має під своєю рукою 3 млн. кв. м. офісних приміщень у центрі Москви, а ще й Білий Дім, Держдуму та Раду Федерацій [ПІК. - 2000. - №8. - СЮ].

Думаю, що після 1982 року, з першими віяннями перебудови цю справу вивезли в Москву [Е. - 2000. - №9].

Єдине, що може обмежити кількість потенційних учасників відзначення - це те, що День Конституції припадає на 16 липня-період літніх відпусток [ПІК. - 2000. - №5. - С.41].

Обізнаність редакторів допомогла б їм засумніватися в правильності адміністративно-територіального поділу Волинської області, запропонованого автором, відтворення назви міністерства, в достовірності написання прізвища Д.Джангірова, імен Людмили Добровольської та Марії Орлової, Георгія Жжонова, назв Спілки художників України, Львівської комерційної академії, верхньої палати парламенту РФ, у точності дат початку перебудови, прийняття Конституції України та ін.

А після того, як редактор засумнівався, він би неодмінно звернувся до довідкових джерел.

Щоправда, мусимо констатувати зниження останнім часом рівня відповідальності редакторів енциклопедичних видань за правильність фактичного матеріалу, наведеного в них. Скажімо, в першому виданні УСЕ (К.: Ірина, 1999) помічено низку фактичних помилок: Комарне, м. у Львівській обл., райцентр [с.677].

Корольов Сергій Павлович, 1907-66. Загинув під час тренувального польоту [с.703].

Гончар Олесь (Олександр) Терентійович, 1918-93, укр. прозаїк, громадський діяч, чл. АН УРСР [с.343-344].

Нобелівська премія, присуджується з 1901 щорічно з фонду А.Б.Нобеля за досягнення в фізиці, хімії, філософії, медицині, літературі, а також за діяльність по зближенню між народами (Н.п. Миру); з 1969 - також в області економіки (з фонду Шведського банку) [с.947].

Антонин Богдан Ігор, 1909-1936, укр. поет, прозаїк. Комарне-не райцентр, С. Корольов не загинув під час тренувального польоту, а помер у лікарні під час операції, О.Гончар помер 1995 року, а Б.-І.Антонич 1937, Нобелівської премії з філософії нема, а є премія з фізіології та медицини.

У Короткому біографічному словнику "Спортсмени" (М.: Рипол-классик, 2001) про українського футболіста Андрія Шевченка написано, зокрема, таке:

"Ускладі київського "Динамо", мюнхенської "Баварії'та італійського "Мілана" брав участь у турнірах Ліги чемпіонів... Як нападник збірної України брав участь у чемпіонаті Європи 2000 р.

Виступаючи за "Баварію" в Лізі 1997-1998 рр., Андрієві вдалося провести у ворота противників шість м'ячів. А тріумфальний хеттрикугрі з "Барселоною" на її ж полі (стадіон "Ноу Камп") підніс рейтинг київського футболіста на декілька сходинок угору.

...Вирішальний матч за вихід у фінал чемпіонату між збірними Росії й України відбувався в Москві... Нічия в цьому матчі виявилася рятівною для українців, вони потрапили в число шістнадцяти найсильнішихкоманд Європи..."[с.594-595].

На жаль, збірна України не потрапила на Євро-2000, оскільки після матчу в Москві зазнала поразки в іграх плей-оф. Андрій Шевченко ніколи не грав за мюнхенську "Баварію", а зазначені тут матчі провів за київське "Динамо". У довіднику найвідоміших футболістів" (М.: Вече, 2004) зазначено:

"Ніхто з футболістів колишнього Радянського Союзу, крім Олега Блохіна, не здобув приз "Золотий м'яч"", як найкращий футболіст Європи" [с.272].

Але ж 1963 року цей приз вручено Левові Яшину (з московського "Динамо"), а 1986 року Ігореві Бєланову (з київського "Динамо"). А в рік видання довідника - ще й Андрієві Шевченку (гравцеві італійського "Мілана" та збірної України).

"Мала енциклопедія персоналій" (Харків:Торсинг, 2001) хибує на численні пропуски й неточності. Так, серед лауреатів Нобелівської премії з хімії пропущено прізвища тих, кому цю премію вручили в 1974 році (с.603), а серед лауреатів Нобелівської премії з економіки тих, кому присуджено цю відзнаку в 1969-1977 (С.605) і в 1995- 1996 рр. (С.606).

Довідник "Весь світ у цифрах і фактах" (К.: Мапа, 2001) називає президентом Молдови Петру Лучинські (с.66) в той час, коли ще з 2000 року країну очолює Володимир Воронін. Приклади можна було б продовжувати. Причому це стосується не тільки довідників-книг, але й енциклопедій на електронних носіях інформації, основною хибою яких є застарілі відомості, відсутність нової інформації. Так, "Енциклопедія кіно Кирила й Мефодія -1998" повторена декілька разів у наступні роки (див., наприклад: "Кирилл и Мефодий", 2000) без змін і доповнень (перші доповнення внесено 2002 року).

Але навіть за наявності якісних довідкових видань і за сумлінної перевірки фактичного матеріалу помилок цього типу повністю уникнути не можна. Йдеться про особливості інтерпретації та фіксування відомостей. Якість інтерпретації фактичного матеріалу залежить насамперед від компетентності й загальної культури, від культури праці журналіста й редактора. Фіксування фактів - від культури ведення професійних записів журналіста. Тут варто порекомендувати чітко зазначати джерело відомостей, авторство думок, відокремлювати факти від своїх зауважень, висновків, гіпотез, оцінок. "Як показує аналіз судових справ, які порушували проти журналістів, часто їх підводить саме невміння утримувати в порядку свої професійні записи.

Підбиваючи підсумки розмови про роботу редактора над фактичним матеріалом, зауважимо, що одним з найважливіших чинників успішної праці редактора є максимальне врахування психології автора (психології творчості) й психології читача (психології сприймання тексту).

Редактор має бути не тільки першим і дуже прискіпливим читачем журналістського тексту, але й посередником між автором і читачем, критиком авторського тексту з погляду інтересів читача (слухача, глядача). Докладне з'ясування психологічних засад редакторської діяльності, тобто психології співтворчості з автором, допоможе підвищити ефективність редакторської роботи з фактичним матеріалом, піднесе загальний рівень редагування в мас-медіа.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: