Вербальне спілкування

Вербальне спілкування – йе словесне спілкування, учасники якого обмінюються думками, відносно предмета спілкування.

При прямому спілкуванні учасники безпосередньо обмінюються думками в усній формі. При такому спілкування крім мовних знаків сприймається також інтонація, тембр, ритм, умовні знаки тощо.

При непрямому спілкуванні прямий контакт між співбесідниками відсутній. Інформація, що передається позбавлена емоційного забарвлення.

Розрізняють такі форми прямого вербального спілкування:

- Індивідуальне – монологічне

- Індивідуальне – діалогічне

- Групове – монологічне

- Групове – діалогічне.

Розрізняють такі діалогічні засоби спілкування:

1. Бесіда – це предметна розмова з метою обміну думками, почуттями, для успішності якої необхідно знати співрозмовника, уміло підбирати запитання та відповіді.

2. Обговорення – це різновид бесіди при якому розглядається насамперед визначення ключового питання.

3. Суперечка – застосовують при обговоренні неоднозначного питання, головною метою якого є утвердження своє думки і своєї точки зору.

4. Дискусія – яка не веде до конфронтації, а об’єднує співрозмовників й обґрунтовує позиції сторін і всебічно обговорюються предмети розбіжностей.

5. Дебати – це різновид обговорення суперечливих питань, призначених для обміну думками у публічній відкритій формі (на конференції, засіданні, телебачення тощо).

У процесі спілкування можуть бути такі перешкоди:

- Професійна мова, місцеві діалекти, молодіжний сленг, грабіжницький жаргон тощо.

- Відрізняються мови різних соціальних груп і різних народів.

- Індивідуальний стиль мовлення

- Основний зміст повідомлення може зовсім не виражатися вербально, а тільки матиметься на увазі.

- Необхідно враховувати контекст повідомлення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: