Митна територія Європейського співтовариства

Територіальні межі дії норм і правил митного союзу ЄС обмежені митною територією ЄС. Для визначення поняття «митна територія» необхідно звернутися до Генеральної угода з тарифів і торгівлі, ст. XXIV якого приводить наступну дефініцію: це будь-яка територія, на якій діють свої тарифи й інші торговельні правила для основної частини торговельного обігу даної території з іншими територіями. Як визначення для поняття митна територія ЄС можна запропонувати наступне: обумовлена нормативно-правовими актами ЄС сукупність територій (регіонів) держав-членів, на якій діють норми й правила митного союзу. Зовнішній периметр митної території Співтовариства іменується митним кордоном.

Митна територія ЄС включає:

1) сухопутну територію, склад якої визначений у ст. 3 Митного кодексу Співтовариства. Варто мати на увазі, що деякі регіони всередині державних кордонів держав-членів виключені зі складу митної території Співтовариства. Так, до складу митної території ЄС не входять датські Фарерські острови й острів Гренландія, німецький анклав на швейцарській території Бюсинген і острів Хельголанд. Не є територією митного союзу французькі заморські території й територіальні колективи з особливим статусом, але, як частина території Франції, до складу митної території ЄС входить князівство Монако.

2) територіальні води й повітряний простір - відповідно до міжнародних конвенцій (Конвенція ООН про морське право) і національним правом держав-членів.

Необхідно відзначити, що митна територія ЄС не збігається з територією, на яку поширюються єдині правила Співтовариства у відношенні ПДВ і акцизів (так звана фіскальна територія). Деякі частини митної території ЄС не входять у фіскальну територію, зокрема: Канарські острова (Іспанія), заморські департаменти Франції, гора Афон (Греція), Нормандські острови (Великобританія), Аландські острова (Фінляндія).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: