Загальні методичні рекомендації

Навчання з дисципліни «Кримінологія» проходить у формі лекцій, семінарських занять та самостійної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про основні принципи та інститути, понятійний апарат кримінології, основні положення та інститути кримінології, розширити знання щодо злочинності як соціального явища, зрозуміти її детермінанти; оволодіти основами методів збору та обробки кримінологічної інформації; розглянути з наукової точки зору механізм індивідуальної злочинної поведінки та особу злочинця; оволодіння навичками аналізу стану злочинності, її кількісних та якісних показників, оцінювання ролі економічних, соціально-психологічних, організаційно-управлінських та правових факторів у структурі детермінант злочинності; навичками оцінки стану криміногенної обстановки тощо. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якому викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами. Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять, які підготувала кафедра окремо для вивчення кримінології. Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять. Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття,ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах. Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається в Навчально-методичних матеріалах до семінарських занять, іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі. Самостійна робота за кожною темою кримінології передбачає засвоєння теоретичних основ, принципів та інститутів дисципліни, її понятійного апарату, розширення знань щодо злочинності як соціального явища, розуміння її детермінант; оволодіння основами методів збору та обробки кримінологічної інформації; розглянути з наукової точки зору механізм індивідуальної злочинної поведінки та особу злочинця; навичками аналізу стану злочинності, її кількісних та якісних показників, оцінювання ролі економічних, соціально-психологічних, організаційно-управлінських та правових факторів у структурі детермінант злочинності; навичками оцінки стану криміногенної обстановки. При цьому потребують опрацювання окремі норми Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти щодо протидії та запобігання злочинності.

Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату до кожного змістовного модулю. Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), 100-бальною та ЕСТS. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовним модулем) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Поточний контроль на семінарських заняттях, виконанні тестових завдань, підсумковому контролі враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу тощо.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів або тез доповіді, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опитування з навчальних питань теми. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розуміння інформації за темами занять.

Поточний контроль якості виконання самостійної роботи враховує наявність у студента на занятті нормативно-правових документів за темою заняття, навики студентів, щодо пошуку необхідної літератури; навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також навики науково-пошукової роботи); вміння застосувати знання на практиці.

Під час самостійної роботи з підготовки до семінарських занять студенти обов’язково самостійно готують реферати або тези доповіді. Відсутність у студента під час семінарського заняття вказаних матеріалів або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.

Студент який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі) або за допомогою тестів (письмово). Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні «бакалавр» - залік у 2 семестрі.

3.2. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: