СИМПТОМИ ТА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ НА ДІЮ ГЕОПАТОГЕННИХ ЗОН

Учені відзначають такі зміни функціонального стану людини в геопатогенних зонах: підвищена збудливість, нервозність, стан депресії, сонливість, безсоння, скарги на загальну слабкість, головний біль, що не припиняється, почуття страху, тривожний стан, утома вранці після пробудження, похмурість. Це цілком можна пояснити, оскільки нервова система однією з перших реагує на дію негативного земного випромінювання. З'являється прискорене серцебиття, жар і поколювання в тілі, судоми в ногах, охолодження кінцівок; діти в цих зонах можуть скрикувати, скрипіти зубами, відчувати мерзлякуватість, втрачати апетит, у ліжку в них виникає бажання піти з нього.

Дослідження Е.Хартмана показали, що якщо тіло людини перебуває на смугах прямолінійної решітчастої сітки, спрямованих на північ-південь, то людина відчуває запаморочення, розумове виснаження, її переслідує головний біль, порушення зору, слуху, психічні розлади. У людей, які перебувають у такій зоні, виникають серцево-судинні захворювання (мал. 8а, д). Там, де смуги орієнтовані на схід-захід, людина схильна в основному до захворювань запального характеру, артритів, ревматизмів (мал. 8 б).

У людей, спальні й робочі місця яких розташовані у вузлах перетину сітки, спостерігається загальне гальмування процесів обміну речовин, захворювання нирок і жовчного міхура, інфаркти, рак легенів, горла, шлунка, сечового міхура (мал. 8 в).

Якщо перетин решітчастої сітки припадає на нижні кінцівки, створюються передумови для захворювання суглобів і відчувається слабкість у ногах (мал. 8 г).

Помічено, що під час повного місяця зазначені вище хворобливі симптоми посилюються.

І нарешті, за перебування тіла людини поза решітчастою сіткою та її перетинами прояви будь-яких типових захворювань відсутні (мал. 8 е).

З наведеного вище можна зробити висновок, що людині необхідно грамотно визначати своє місце роботи, навчання та сну, щоб не створювати передумов для будь-яких захворювань.

Порушення, що відбуваються у людини, можна назвати «синдромом загальної функціональної напруги», «передхворобою». Вони залежать від тривалості перебування в зоні подразнення та особливостей локальних ушкоджень, від стану імунної системи й резервів організму. Якщо ж людина вчасно залишить реактивну зону, то зазначені симптоми зникнуть протягом місяця. Тільки п'ять процентів людей, що перебувають у зоні подразнення, залишаються здоровими за рахунок наявного в них великого потенціалу захисних сил.

Помічено, що є види рослин і тварин, для яких кращою є зона подразнення. При цьому вони ростуть і розвиваються нормально. Причини таких відмінностей у реакціях на зони подразнення поки що не з'ясовані. Таким чином, діапазон захворювань, які зумовлюються негативним земним випромінюванням у патогенних зонах, дуже широкий. Спеціалісти відзначають, що люди неусвідомлено реагують на дії земного випромінювання. Наприклад, маленькі діти уві сні мимоволі пересуваються в ліжку з опромінюваного місця в інше, дорослі нерідко вимушені через відчуття дискомфорту змінити місце сну.

Існує пороговий вплив земного випромінювання на організм,

Мал.8. Проекція геопатогенних зон на тіло людини та їхній локальний негативний вплив

тобто певний період часу перебування в геопатогенній зоні, після якого настають хворобливі порушення, розвивається патологічний стан, котрий призводить до смерті. Тому необхідне термінове обстеження спального і робочого місця на геопатогенність у випадку постійних скарг людей. Отже, наявність геопатогенних зон у житлових та учбових приміщеннях слід визнати фактором підвищеного ризику. У зв'язку з цим необхідно вжити всіх заходів для виявлення таких зон і ліквідації їхнього негативного впливу на організм людини.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: