ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Культура і цивілізація
Зараз, коли загальноприйнятим є усвідомлення того, що культура – це і спосіб, і продукт діяльності людини, ведуться дискусії про те, чим відрізняються поняття “культура” та “цивілізація”. Як ви гадаєте, це те ж саме? За Гуревичем, одним з провідних зараз культурознавців (див. Культурология. - С. 79 – 87), цивілізація – культурна спільність людей, які мають деякий соціальний генотип, соціальний стереотип, і які освоїли великий, досить автономний світовий простір. Це культурна спільність або суперсистема, що не співпадає ані з нацією, ані з державою, ані з географічними кордонами. Досить важливими (курсанти повинні їх знати) є концепції: Освальда Шпенглера, німецького філософа та історика; Арнольда Тойнбі (1889 – 1975) - англійського культуролога; Пітирима Сорокіна (1889 – 1968). О. Шпенглер (ми будемо багато разів звертатися до його праці – “Захід Європи” (1918) формулює теорію “культурно-історичного круговороту”, за якою немає єдиної світової культури, а кожна культура має власну долю, власну форму, власну ідею, власні пристрасті, власне життя, власну смерть. І коли культура у формі цивілізації досягає власного розвитку, вона приходить до природного завершення – смерті (саме так треба розуміти назву – пророцтво книги – “Захід Європи”, тобто “Кінець Європи”). Коли культура вичерпує свою душу, коли вона спрямована не на те, щоб створювати культурні цінності, а на утилітарні цілі, благоустрій життя, вона перетворюється на цивілізацію, а це означає, що культура вмирає. О. Шпенглер виділяє вісім зрілих культур: - єгипетська; - індійська; - вавилонська; - китайська; - антична (греко-римська - аполлонівська, за його термінологією); - магічна (візантійсько-арабська); - західноєвропейська (фаустівська); - південноамериканська культура майя. А. Тойнбі, продовжуючи лінію Н. Данилевського (він називає цивілізації – культурно-історичними типами) та О. Шпенглера, пропонує теорію “локальних цивілізацій” або “регіональних цивілізацій” і виділяє 23 такі цивілізації: - західна; - дві православні (візантійська та російська); - іранська; - арабська та ін. Він виділяє цивілізації, що зростають, що переживають надлом, мертві цивілізації та ті, що зупинилися в своєму розвитку (ескімоська, оттоманська, спартанська тощо). Зараз жива лише одна – західна цивілізація, інші або померли, або окам’яніли, або в надломі. А. Тойнбі розкриває діалогічну суть розвитку культури в концепції “Виклику і Відповіді”. Розвиток культури – серія відповідей, які дає творчий дух людини на виклики природи та суспільства. На той самий виклик може бути декілька відповідей. П. Сорокін називає цивілізації культурними суперсистемами і виступає з критикою А. Тойнбі. Він виділяє три суперсистеми, три моделі погляду людини на світ і на себе. 1. Ідеаціональна, спіритуалістична культура (заснована на вірі в те, що істинною реальністю є Бог і царство Боже (середньовічна культура). 2. Почуттєва, сенсуалістична – базується на впевненості в тому, що немає нічого за межами наших органів чуттів. Ця культура прийшла на зміну середньовічній та існувала в Європі з XV до XX ст. 3. Ідеалістична, інтегральна культура. Вона складається зараз і базується на перевазі інтуїтивного пізнання, на визнанні різних форм реальності, для визначення яких ще немає відповідної термінології. Література
1. Лекції з історії світової і вітчизняної культури (для викладачів ун-тів) / За ред. А.В. Яртися та ін. - Львів, 1994. 2. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. - Харків, 1996. 3. Лосєв І.В. Історія і теорія світової культури. - К., 1995. 4. Культурология / Под ред. А.А. Радугина. - М., 1996. 5. Учебный курс по культурологии / Под ред. Г.В. Драча. - Ростов-на-Дону, 1995. 6. Культурология. ХХ век. Антология. - М., 1994. 7. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993. 8. Тойнби А. Постижение истории. - М., 1991. 9. Социологические теории современности. - М., 1992. 10. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992. Контрольні запитання 1. Дайте визначення культури. 2. Етимологія слова “культура”. 3. Які типології структури культури ви знаєте? 4. Що таке артефакт? 5. Місце людини в системі культури. 6. Інститути культури. 7. З чого складається предмет культурології? 8. Чи є синонімами поняття “культура” та “цивілізація”? 9. Які концепції “культури та цивілізації” ви знаєте? 10. Хто запропонував теорію культурних суперсистем і в чому її суть? Лекція 2 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|