Види риторичної майстерності . (Практичні завдання, які студент готує самостійно й репрезентує публічно).

1. Промова (політична, урочиста);

2. Доповідь (з питань економіки, політики, наукова);

3. Проповідь;

4. Інформаційні новини;

5. Реклама;

6. Телеведучий (монолог, діалог, полілог);

7. Акторська майстерність (монолог, діалог, полілог);

8. Образ героя комедії, трагедії, драми;

9. Поетична майстерність;

10. Музична майстерність;

11. Сатира, гумор, іронія;

12. Публіцистичний нарис;

13. Журналістський огляд новин;

14. Критика жанрів мистецтва;

15. Дискусія, диспут, полеміка, суперечка;

16. Дипломатичні перемовини;

17. Укладання угод, складання документів (політичних, економічних);

18. Слова автора;

19. Репрезентація чуток, міфів, анекдотів;

20. Інформаційний проект, технологія;

21. Дезінформація;

22. Психотренінг;

23. Месмеризація (ворожіння, віщунство, пророцтво);

24. Невербальне мовлення за допомогою міміки, жестів;

25. Невербальне мовлення за допомогою символів, малюнків;

26. Пантоміма;

27. Шаради (невербальна демонстрація образу, слова тощо);

28. Живі картини.

Питання до заліку:

1. Окреслити основні етапи історії політичної риторики.

2. Визначити основні риторичні традиції політичного дискурсу.

3. Визначити статус політичної риторики в епоху стародавності.

4. Визначити статус сучасної політичної риторики та її зв’язки з іншими науками.

5. Правила для слухача. Правила для промовця.

6. Закони управління мисленнєво-мовленнєвою політичною діяльністю.

7. Специфіка комунікативних якостей політичного мовлення.

8. Лінгвістика політичного «тексту».

9. Специфіка публічного політичного мовлення у риторичному аспекті.

10. Специфіка теоретичної та практичної політичної риторики.

11. Організаційний аспект політичної мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

12. Концептуальний закон як базовий закон політичної риторики.

13. Закон моделювання аудиторії.

14. Стратегічний закон.

15. Тактичний закон.

16. Мовленнєвий закон.

17. Поняття про політичну суперечку. Види суперечок.

18. Поняття про політичну аргументацію. Структура аргументації.

19. Форма аргументації. Види аргументації.

20. Техніка аналізу політичної аргументації. Види політичної критики.

21. Правила і помилки щодо тези, аргументів, форми.

22. Прийоми мовного маніпулювання.

23. Софізми в політичних суперечках.

24. Тактичні прийоми маніпулювання в політичних суперечках.

25. Психологічні прийоми маніпулювання в політичних суперечках.

26. Невербальні прийоми маніпулювання в політичних суперечках.

ЛІТЕРАТУРА.

Основні джерела:

1. Александров А.Н. Риторика: Учебное пособие для вузов. − М., 1999.

2. Андриевский С.А. Драмы из жизни. Защитительные речи. − Петроград, 1916.

3. Античная поэтика. − М., 1991.

4. Античные риторики. − М., 1978.

5. Аристотель. О софистических опровержениях: В 4 т. − М., 1978. − Т.2.

6. Аристотель. Риторика. Античные риторики. − М., 1978.

7. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка. − К., 2000.

8. Баєва Н.Д. Основи культури мовлення. − Львів, 1990.

9. Баева О.А. Ораторское искусство и деловое общение. − Минск, 2001.

10. Бакрадзе К. Логика. − Тбилиси, 1951.

11. Басков В.И. Поддержание государственного обвинения в суде. − М., 1972.

12. Басков В.И. Прокурор в суде первой инстанции. − М., 1968.

13. Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики. − М., 1991.

14. Бондаренко П.С. Судова промова. − Львів, 1972.

15. Вандишев В.М. Риторика. − К., 2003.

16. Вишенський І. Твори. − К., 1959.

17. Вомперский В.П. Русские риторики ХVІІ−ХVШ вв. − М., 1988.

18. Герман М.А. Основи риторики. − К., 1988.

19. Головин Б.Н. Основи культури речи. − М., 1988.

20. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Герман М.А. Основы риторики. − К., 1988.

21. Демосфен. Речи: В 3 т. − М., 1994.

22. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. − М., 1980.

23. Зарецкая Л.П. Риторика. − М., 1999.

24. Ивакина Н.Н. Основи судебного красноречия. Риторика для юристов. − М., 2001.

25. Ивин А.А. Искусство правильно мислить. − М., 1990.

26. Иларион „Слово о законе и благодате”. − М., 1994.

27. Калиновий В.И. Политические процессы Ивана Франко и его товарищей. − Львов, 1967.

28. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. − М., 1989.

29. Клюев Е.В. Риторика: Учебное пособие для вузов. − М., 2001.

30. Ковельман А.Б. Риторика в тени пирамид. − М., 1988.

31. Козаржевский А.Ч. Античное ораторское искусство: Пособие к спецкурсу. − М., 1980.

32. Кони А.Ф. Приемы и задачи обвинения. Избранные произведения: В 2 т. − М., 1959.

33. Кононович-Горбацький Й. Оратор Могилянский //Філософська думка. − 1972. − №3.

34. Корнилова Е.Н. Риторика − искусство убеждать. − М., 1998.

35. Крыленко Н.В. Судебные речи. − М., 1964.

36. Ломоносов М.В. Избранные философские произведения. − М., 1950.

37. Матвиенко Е.А. Судебная речь. − Минск, 1972.

38. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. − К., 2003.

39. Мейстер Экхарт Духовные проповеди и рассуждения. − М., 1991.

40. Михайловская Н.Г., Одинцов В.В. Искусство судебного оратора. − М., 1981.

41. Молдован В.В. Риторика: загальна та судова. − К., 1999.

42. Ораторы Греции. − М., 1985.

43. Павленко Ф.К. Речи. − М., 1990.

44. Платон: В 3 т. − М., 1970.

45. Плутарх. Порівняльні життєписи. − К., 1991.

46. Пороховщиков П.С. Искусство судебного оратора // Об ораторском искусстве. − М., 1959.

47. Речи известных русских юристов. − М., 1985.

48. Речи советских адвокатов по гражданским делам. − М., 1976.

49. Речи советских адвокатов. − М., 1968.

50. Руденко Р.А. Судебные речи и выступления / Под ред. АМ. Рекункова. − М., 1987.

51. Сагач Г.М. Живе слово полеміста. − К., 1991.

52. Сагач Г.М. Золотослів. − К., 1993.

53. Сагач Г.М., Юніна О.А. Загальна риторика. − К., 1992.

54. Сагач Г.М. Риторика. − К., 2000.

55. Сергеич П. Искусство речи на суде. − М., 1960.

56. Сергеич П. Искусство речи на суде. − Тула, 2000.

57. Сковорода Г.С. Твори: В 2 т. − К., 1972.

58. Сопер П.А. Основы искусства речи. − М., 1992.

59. Спанатій Л.С. Ораторське мистецтво. − Миколаїв, 1999.

60. Столярчук В.И. Гиганты и чародеи слова: Русские судебные ораторы второй половини XIX − начала XX века. − М., 1984.

61. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. − М., 1970. − Т.2.

62. Судебные речи прокуроров: Сборник. − М., 1958.

63. Судебные речи адвокатов. − Л., 1972.

64. Судебные речи адвокатов. − Рига, 1984.

65. Судебные речи советских адвокатов УССР. − К., 1959.

66. Судебные речи советских адвокатов. − М., 1960.

67. Судебные речи советских обвинителей. − М., 1965.

68. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. − М., 1970.

69. Цицерон М. Три трактата об ораторском искусстве. − М., 1994.

70. Челпанов Г.И. Учебник логики. − М., 1946.

71. Чепіга І.П. Ораторське мистецтво на Україні в XVII ст.-ХVШ ст. // Українська мова і література в школі. − 1989. − №10.

72. Шейнов В.П. Искусство убеждать. − М., 2001.

73. Шопенгауэр А. Эристика или искусство спорить. − СПб., 1990.

Додаткові джерела:

1. Античные риторики: Собрание текстов. Статьи, коммент. И общ. Ред. А. А. Тахо – Годи. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1978.

2. Антология афоризмов. Н. Л. Векшин. – М.: ООО «Гамма – С. А.», 1999.

3. Аронсон Э., Пратканис Э. Эпоха пропаганды. Механизмы убеждения: повседневное использование и злоупотребление. – СПб.: прайм – Еврознак, 2002.

4. Борохов Э. Энциклопедия афоризмов (Мысль в слове). – М.: ООО «Фирма «Изд-во АСТ»», 1999.

5. Гурвич С. С., Погорелко В. Ф., Герман М. А. Основы риторики. – К.: Выща школа, 1988.

6. Дугин А. Г. Философия Политики. – М.: Арктогея, 2004.

7. Исаева В. И. Античная Греция в зеркале риторики: Исократ.: М.: Наука, 1994.

8. Клюев Е. В. Риторика. – М.: «Издательство ПРИОР», 1999.

9. Кассирер Э. Техника современных политических мифов. Вестник Московского ун-та. Серия 7. Философия. 1990.

10. Кара – Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. – К.: Орияны, 2000.

11. Наедине с собой: Сенека, Марк Аврелий: Сб. текстов – Симферополь: Реноме, 1998.

12. Об ораторском искусстве: Сб. – 3-е изд. – М.: Госполитиздат, 1963.

13. Ораторы Древней Греции: пер. с др.-греч. – М.: Худ. Лит.,1985.

14. Поппер К. Открытое общество и его враги. – К.: Ника-Центр, 2005.

15. Стоун Д. Парадокс політики. Мистецтво ухвалення рішень. – К.: Вид. дім «Альтернативи», 2000.

16. Сергеич П. Искусство речи на суде. – М.: Юрид. Лит.,1988.

17. Таранов П. С. Приемы влияния на людей. – Симферополь: Таврия,1995.

18. Таранов П. С. Интриги, мошенничество, трюки: Психология знаменитых ситуаций. – Симферополь: Реноме, 1996.

19. Таранов П. С. Искусство риторики: Универсальное пособие для умения говорить красиво и убедительно. – М.: Изд-во ЭКСМО, 2002.

20. Толковый словарь русского языка конца ХХ в.: Языковые изменения. Под ред. Г. Н. Скляревской; Рос. академия наук, Ин-т лингвистических исследований. – СПб.: Фолио-Пресс, 1998

21. Третья мировая (информационно-психологическая) война. – М.: Институт социально-политических исследований АСН. – 2000.

22. Харченко Ю. В. Політична риторика в античній філософії (компаративістський підхід). Totallogy-XXI (одинадцятий випуск). Постнекласичні дослідження. – Київ: ЦГО НАН України. – 2004.-323с. (207-218).

23. Харченко Ю. В. Риторические приемы как способ репрезентации социальной практики. Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2003. – Вип. 6. –Т. 1. Філософія мови і культури. – 344с. (214-223).

24. Харченко Ю. В. Політичний діалог як інтеракційна модель спілкування. Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2004. – Вип. 7. –Т. 1. Філософія мови і культури. – 432с. (263-269).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: