Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Внесок Арістотеля, Горгія, Коракса.




засновником риторики вважається відомий давньогрецький софіст Горгій.

Однак поряд із ним називають ще й інших вчителів красномовства, зокрема Корака (Коракса) і Тісія. Як свідчать джерела, Корак був державним діячем, однак потім залишив цю справу і відкрив школу, в якій викладав те, що виніс із судової практики. Згодом він написав збірник "загальних місць". Це була хрестоматія готових прикладів ^ля того, щоб їх вчили напам'ять, а потім вставляли в промови. Його учень Тісій завершив роботу і створив посібник, який не містив вже прикладів, але надавав рекомендації щодо самої структури ораторських промов.

З іменами Корака і Тісія пов'язаний такий цікавий випадок, який характеризує в цілому період формування риторичних шкіл:

"Тісій навчився у Корака мистецтву красномовства і сам почав викладати риторику. Оскільки він вже тепер мав хист до ведення судових справ, то він не став платити вчителю винагороду. Корак за це притягнув Тісія до суду. Тісій звернувся до свого колишнього наставника: "Скажи мені, Кораче, вчителем чого я оголошую себе?" Корак відповів: "Мистецтва переконувати кого завгодно". "Але якщо ти навчив мене цьому мистецтву, - продовжив Тісій, - тоді я переконую тебе нічого з мене не брати. Якщо ж ти мене не навчив переконувати, то й у такому випадку я тобі нічого не винний, адже ти не навчив мене того, чого обіцяв".

На це Корак заперечив: "Якщо ти навчився у мене мистецтву переконувати й переконаєш мене нічого з тебе не брати, тоді ти мусиш заплатити мені, оскільки ти вже вмієш переконувати. Якщо ти мене не переконаєш, тоді ти теж мусиш заплатити, оскільки тобі не вдалося переконати мене не брати з тебе грошей".

Судді довго думали над вироком, а потім сказали: "У поганого ворона погане потомство. Як воронята готові зжерти своїх батьків, так і ви пожираєте один одного". Комізм тут полягає у грі слів: адже на грец. корак означає ворон"1.

Корак, Тісій і Горгій (приблизно 483-375рр. до н. е.) вважаються учнями філософа Емпедокла. Всі вони були родом з Сицилії. В 427 р. до н. е. Горгій прибув в Аттику як посол міста Леонтини, яким загрожували Сиракузи. Горгій так захопив афінську публіку, що вона в результаті віддала йому перевагу тільки за вміння витончено висловлювати свої думки. Через деякий час Горгій переїжджає до Афін та відкриває власну школу красномовства. Саме тут було визначено, що риторика - це майстер переконання. Горгій виділяє ряд засобів, за допомогою яких оратор "веде за собою" душу аудиторії й приносить їй задоволення. Горгію належить винахід словесних фігур.

Найбільшої слави Горгію принесли похвальні (епідейктичні) промови, зокрема "Похвала Олені". У ній, зокрема, висловлена така думка щодо сили слова:

"Слово - найвеличніший володар: видом мале й непомітне, а справи творить чудові - може страх припинити і печаль відвернути, викликати радість, посилити жалість".

Систему філософської риторики створює Арістотель (384- 322 рр. до н. е.). Він присвячує цій науці спеціальний трактат під назвою "Риторика". В ньому, зокрема, подається таке визначення риторики:

".здатність знаходити можливі способи переконання відносно кожного даного предмета".

Велику увагу Арістотель приділяє також вирішенню питання про те, чим риторика відрізняється від інших мистецтв, які теж мають справу зі Словом, а саме: аналітики, діалектики, софістики та еристики. Аналітика у нього - це вчення про доведення. Діалектика - це певне мистецтво ведення бесіди, коли шукаються першооснови якоїсь науки, особливо філософії. Софістика й еристика дуже схожі між собою, відмінність полягає лише в меті: софісти прагнуть до позірної мудрості, а еристики - до позірної перемоги в суперечці будь-якими засобами.

Крім того, у трактаті "Риторика" закріплюється уявлення про "риторичний трикутник". Стагиріт пише про те, що існує три види способів переконання. Перший вид залежить від характеру промовця, другий - від настрою слухача, а третій - від самої промови. Іншими словами, для досягнення переконання оратору необхідно продемонструвати свій етос, тобто викликати довіру до себе; скористатися пафосом, тобто вплинути на почуття аудиторії; спертися на логос, тобто належним чином аргументувати свої положення.

Стагиріт докладно аналізує також структуру промови. На його думку, вона повинна містити такі основні компоненти: вступ, оповідання, доведення, завершення. Крім того, Арістотель розглядає й інші питання риторики: поняття стилю, метафори, жарту; аналізує пристрасті.

Таким чином, "Риторика" Арістотеля - це, мабуть. єдина ґрунтовна й систематична праця з цієї дисципліни, що збереглася з часів Давньої Греції й не втратила своєї актуальності до нашого часу.

Стагиріт докладно аналізує також структуру промови. На його думку, вона повинна містити такі основні компоненти: вступ, оповідання, доведення, завершення. Крім того, Арістотель розглядає й інші питання риторики: поняття стилю, метафори, жарту; аналізує пристрасті.

Таким чином, "Риторика" Арістотеля - це, мабуть. єдина ґрунтовна й систематична праця з цієї дисципліни, що збереглася з часів Давньої Греції й не втратила своєї актуальності до нашого часу.

 

Маєвтика Сократа.

Сократ - найсильніший філософ антропологічного напряму. Ходив по базарах і майданах, розмовляв з різного роду людьми (елемент демократизму), сперечався з софістами. Його вважали найрозумнішою людиною, але коли він про це дізнався, то сказав: «я знаю тільки те, що я нічого не знаю» - перша розмова про вченого незнанні (є різні розмови про знання):
1) незнання про незнання
2) незнання про знання
3) незнання знання про незнання
Напрямок діяльності Сократа: він хоче дізнатися про людину, насамперед, що таке морально, що таке анти морально, не як саме знання, а як керівництво до дії, щоб не вступати погано. Він раціоналіст моралі, знання і добро не можуть далеко відходити друг від друга. Сократ «не знаю, але хочу знати», щоб люди стали краще. Він створює певний метод як певну модель ведення наукової дискусії, необхідно припустити, вступаючи в дискусію:
1) може бути, що ти не зовсім прав,
2) ті, з ким ти збираєшся дискутувати, можуть бути не зовсім не праві,
3) ти і твій опонент можуть, в кінцевому рахунку, спробувати зблизити позиції і опинитися на крок ближче до істини.
Деталізація методу Сократа відбувається в методі майевтики (це повивальне мистецтво, допомагала людям народитися на світ) - допомогти народитися істині, основні прийоми:
1) прийом іронії, з людини треба обережно збити пиху перед дискусією, (ти не дурень, але й не самий розумний), щоб він до тебе соответствующе ставився
2) метод суб'єктивної діалектики: (на противагу як у Емпедокла і Геракліта). Ми не знаємо, як влаштований світ, але ми можемо спробувати прийти до істини. Діалектика мистецтва постановки питання, правильно вміти ставити питання. У питанні міститься щось від відповіді.
3) індукція: якщо ви хочете займатися серйозними дослідженнями, то ви повинні виходити з фактів. Приклади: що таке мужність? Мужність скіфів, моряка, смертельно хворого - не одне й те саме. Виходячи з багатьох прикладів, прихід до деяких загальних понять - наука.
За Сократом записував Платон звідси спори, де ще Сократ, а де Платон.
Сократичні школи. Проблематика людини.
1) Кініки - циніки, собача філософія, Артісіп, Діоген Синопський (жив у бочці). Висунула принцип абсолютного відмови від задоволення (Діоген Синопський: «піди, ти мені закриваєш сонце», просив милостиню у статуї, щоб навчитися відмови тому, лежав на піску).
2) Кіренаїки - (назва по місцевості) Аристофан. Навпаки (1). Як чарвака-локаята в Китаї. Якщо життя перестає приносити задоволення, то треба покінчити з життям. Це перша школа космополітичного спрямування. Філософи - громадяни всього світу, а не Афін і Древньої Греції.
3) Мегаріка - (назва по місцевості) Евполид, Евклід (інший не геометрія Евкліда). Логіка і теорія пізнання, перші творці логічного парадоксу: перехід одиничного в загальне (купа і лисий). Чи можна розглядати безліч як власне підмножина. Якщо хтось стверджує, що він бреше, бреше він насправді чи говорить правду (Рассел потім скаже - теорія типів, треба вводити обмеження інакше заплутаєшся).
Ці школи: теорія знань, розвиток логічних систем. – КОНСПЕКТ!






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных