Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Вступ до загальної психології. Галузь психології — це певна ділянка психологічної науки, яка вив­чає властиві лише їй теоретичні та практичні питання





 


Галузь психологіїце певна ділянка психологічної науки, яка вив­чає властиві лише їй теоретичні та практичні питання. Сучасна психологія налічує понад 100 галузей, які поділяють на теоретичні та практичні.

Досягнення теоретичних і практичних галузей знань психологи використовують під час надання психологічних консультацій, для забезпечення психологічної реабілітаціїсистеми заходів, спрямо­ваних на відновлення або компенсацію порушених психічних функцій, особистісного та соціально-трудового статусу осіб, що зазнали психічної травми. Знання з психології можна застосовува­ти і в багатьох інших сферах життєдіяльності.

Список літератури

1. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. —

М.:ЧеРо, 1996.-С. 9-134.

2. Губко А. Т. Роль Киево-Могилянской академии в зарождении пси-

хологической науки на Украине // Вопросы психологии. — 1980. - № 1. - С. 82-93.

3. Кісарчук 3. Г. Особливості розвитку практичної психології на су-

часному етапі // Практична психологія та соціальна робота. — 2001. -№3. - С. 10-12.

4. Максименко С. Д. Наукова психологія і психологічна практика //

Практична психологія та соціальна робота. — 2001. — № 9. — С 2-6.

5. Москвичов С. Г Про предмет екологічної психології // Практична

психологія та соціальна робота. — 2000. — № 1. — С. 4-6.

6. Панок В. Г Українська практична психологія: визначення, структу-

ра та завдання // Практична психологія та соціальна робота. — 1998. - № 1. - С 5-8.

7. Солсо Р. Психология в XXI в.: к новым пределам точности // Психо-

логический журнал. — 1996. — Т. 17. — № 4. — С. 3-11.


Методи психології

2.1. Методи пояснення психіки людини.

2.2. Методи розуміння психіки людини.

2.3. Методи впливу на психіку людини.

Метод психології — це спосіб наукового пізнання людської психіки. Від розробки методів значною мірою залежить науковий потенціал психології.

2.1. Методи пояснення психіки людини

Методи пояснення психіки людини передбачають такі способи дослідження, які б застосовували зовнішні об'єктивні показники перебігу психічних явищ та були б максимально незалежними від впливу дослідника. їхня мета — дослідити психічні прояви люди­ни з метою їхнього наукового пояснення. До цієї групи належать методи теоретичні, організаційні, емпіричні, опрацювання даних та інтерпретаційні.

Теоретичні методи забезпечують лише теоретичне пізнання предмета дослідження. Одним із найпоширеніших є метод моде­лювання. Моделювання в психології — це дослідження психічних явищ за допомогою їхніх реальних або ідеальних моделей. Широ­ке його застосування в психології почалося в 50-х роках XX ст. з появою кібернетики. Перші спроби використання моделювання пов'язані з вивченням психофізичних залежностей та процесів пам'яті. Одним із варіантів моделювання є метод математичного моделювання, коли для опису моделей застосовують математич­ний апарат.

Організаційні методи визначають, як буде організоване психо­логічне дослідження. Найуживанішими є методи поперечних та поздовжніх зрізів. Якщо порівнюють дані, отримані за певним па­раметром (наприклад, зіставляють рівень розвитку уяви) в один і той самий проміжок часу (упродовж кількох тижнів) у різних гру­пах досліджуваних (наприклад, студенти-психологи і студенти-програмісти), то це метод поперечних зрізів. Перевагою є те, що його проводять досить швидко, але це не дає змогу побачити динаміку психічного розвитку.


Розділ І


Вступ до загальної психології


 


Якщо зіставляють психічні явища (наприклад, гнучкість мис­лення) в одних і тих самих групах досліджуваних протягом трива­лого часу (наприклад, студенти спеціальності комп'ютерних тех­нологій на першому курсі й ті ж самі студенти через п'ять років, але вже на п'ятому курсі), то такий метод називають методом поз­довжніх зрізів, або лонгітюдним. Він визначає динаміку та подаль­ший хід психічного розвитку людини, однак недоліком методу є те, що він потребує великих затрат часу.

Емпіричні методи. Це способи збору первинних даних про психічні явища людини. Найпоширенішими є спостереження, ек­сперимент, опитування та тести.

Спостереження як метод дослідження є одним із найдавніших та найпоширеніших у психології. Він має свої переваги і недоліки. Перевага полягає в тому, що людину вивчають у природних умо­вах і дослідник розглядає її як цілісну особистість. Недоліками є те, що досліднику доводиться надто довго чекати, коли стануть помітними явища, які його цікавлять. Крім того, не завжди за до­помогою спостереження можна визначити причину досліджувано­го явища, а повторне спостереження того самого факту неможли­ве. Заважає також і те, що отримані дані складно інтерпретувати. Слід також зазначити, що спостереженню завжди властива певна суб'єктивність. Останнє означає, що на результати спостереження впливають і досвід, і упередження, і стереотипи психолога. Щоб цього уникнути, слід дотримуватись таких правил: людині не слід знати, що за нею спостерігають; заздалегідь складають план прове­дення спостереження; спостереження за одним і тим самим психічним виявом людини здійснюють кілька разів у різних умо­вах (наприклад, нормальних та стресових); можна звернутися до декількох спостерігачів, які проводитимуть незалежні записи. Якщо людина спостерігає за своїми психічними виявами, такий різновид спостереження називають самоспостереженням.

У час математизації та технізації методів психологічних досліджень спостереження не втратило свого значення. Явища, які вивчають у психології, унікальні й складні, їх не завжди можна по­бачити за допомогою технічних засобів та зафіксувати точними математичними формулами. Водночас вивести будь-які закони психіки лише на основі спостереження майже неможливо, хоча це


універсальний метод, на який покладаються в найрізноманіт­ніших ситуаціях.

Для отримання наукових результатів у сучасній психології ши­роко використовують експериментальні методи дослідження. Експеримент уперше було застосовано у механіці. У психологію його впровадив німецький дослідник Ернст Вебер у 40-х роках XIX ст., вивчаючи залежність між зростанням сили подразника та інтенсивністю відчуттів. Якщо спочатку експеримент застосовува­ли під час вивчення елементарних психічних процесів, зокрема відчуттів та сприймань, то згодом його почали використовувати і в дослідженні вищих психічних процесів, наприклад, мислення. Змінились і самі ознаки експерименту: від визначення співвідно­шення між фізіологічними та психічними процесами до вивчення закономірностей перебігу самих психічних процесів.

Суть психологічного експерименту полягає в тому, що дослід­ник сам спричинює явище, яке вивчає. Крім того, щоб виявити за­кономірності психіки, він може змінювати умови досліджуваного явища, а також чинники, які на них впливають.

Психологічні експерименти можуть бути природними і лабора­торними. Природний експеримент здійснюють у звичайних життєвих умовах, при цьому вплив чинять саме на ці умови. Лабо­раторний експеримент проводять у штучно створених умовах, його характерною особливістю є точність отриманих даних. Екс­периментатор впливає і на умови, і на досліджуваного. Лабора­торні експерименти проводять як із використанням спеціальної апаратури, так і без неї. Наукову об'єктивність та практичну зна­чущість лабораторного експерименту знижує штучність умов його проведення.

Без сумніву, психологічний експеримент має свої переваги, які полягають у тому, що експериментатору не слід чекати, поки вияв­ляться ті психічні явища людини, які його зацікавили — він сам спричинює їх. Експериментатор чітко фіксує умови перебігу психічних процесів і чинники, які на них впливають, а це дає змо­гу повторити дослідження, встановити причини психічних явищ та їхні кількісні закономірності. Усе це підвищує об'єктивність такого методу дослідження. Недоліки екс перименту, зокрема ла- бораторного, полягають у штучності умов|]


Розділ І






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных