IX. Поняті про учіння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння

Динаміка мотивів учіння від 1 до 8 класу виявляється у тому, що спо­чатку у школярів переважає інтерес до зовнішньої сторони перебування в школі, потім виникає інтерес до перших результатів учіння. Зазнають змін і пізнавальні мотиви, зокрема інтерес до окремих фактів переходить у інтерес до закономірностей, принципів. Дослідження показали, що в середині молодшого шкільного віку зароджується інтерес до способів здобуття знань. У цьому віці виникають мотиви самоосвіти, наприклад інтерес до додаткових джерел знань.

Соціальні мотиви змінюються від дифузного розуміння значущості учіння до більш глибокого усвідомлення необхідності вчитися "для себе". Позиційний соціальний мотив виявляється у прагненні учня отримати схвалення вчителя, його високу оцінку. Молодший школяр починає орієн­туватися на думку учнів, прагне посісти в класній групі певне місце.

У молодших школярів формуються дії контролю за результатом, а також більш високий рівень контролю, що називається процесуальним або поопераційним (покроковим) тощо. З метою вироблення цих дій учні змінюють слова, виконують формальне порівняння, зіставлення, щоб пе­ревірити правильність написання.

Самооцінка молодших школярів також була предметом спеціального вивчення. Як показали дослідження, дії самооцінки під силу молодшо­му школяреві. Учні з адекватною самооцінкою відрізнялися активністю, прагненням до досягнення успіху в учінні, проявом самостійності. Діти з низькою самооцінкою поводили себе невпевнено, боялися вчителя, че­кали невдач.

На розвиток саморегуляції в учнів початкової школи великий вплив має змістова оцінка вчителя, тобто пояснення школяреві, як він відповів або виконав письмову роботу. У процесі сприймання змістової оцінки учні засвоюють критерії оцінювання своєї роботи. Але часто діти виявля­ють більш критичніше ставлення до продуктів учбової діяльності інших учнів, ніж до своїх, бо коли вони витратили час і сили на свою роботу, останнє викликає у них високу самооцінку. Все це свідчить про те, що молодших школярів потрібно вчити оцінювати не тільки свою, а й роботу інших учнів.

Отже, як справедливо стверджував Д.Б. Ельконін, процес та ефектив­ність оволодіння учбовою діяльністю залежить від змісту матеріалу, кон­кретної методики навчання та форм організації цієї діяльності у школярів [26; 84-85].

Враховуючи вищезгадане, в учнів початкової школи учбова діяльність є провідною, бо згідно поглядів О.М. Леонтьєва про провідну діяльність вони не просто займаються нею довгий період, в ній розвиваються всі їх­ні психічні функції, виникають особистісні новоутворення та довільність поведінки.

У підлітковому віці інтенсивно розвивається потреба бути дорослою людиною. Ця потреба трансформується у потребу усвідомлення себе в собі та в потребу бути максимально представленим у свідомості інших.

Якщо для молодшого школяра учіння є провідним видом діяльнос­ті, так у підлітковому віці учіння є одночасно здійснювальним видом ді­яльності з інтимно-особистісним спілкуванням, яке виступає важливою, провідною діяльністю в інших формах діяльності, тобто як діяльність у діяльностях. А тому учіння - це той вид діяльності, в якій є можливос­ті для виявлення себе як індивідуальності з метою подальшої інтегра­ції. В учінні виявляється соціальна активність підлітка, яка спрямована на засвоєння норм, правил, цінностей, способів поведінки. Підліток як суб'єкт учіння відрізняється від молодшого школяра своєрідністю моти­вації. Перш за все у підлітка набувають стійкості пізнавальні мотиви. У цьому віці учні виявляють більший інтерес до закономірностей, ніж до фактів. Дослідники підкреслюють, що підлітковий вік дуже сприятли­вий для розвитку широких пізнавальних інтересів. У цьому віці зміню­ються навчально-пізнавальні мотиви, зокрема, міцніє інтерес до способів набуття знань. Продовжують розвиватися мотиви самоосвіти, способом якої є читання нових джерел, засвоєння нової інформації як в додаток до основної програми. Широта пізнавальних інтересів та мотиви самоосві­ти міцнішають у зв'язку з мотивом бути дорослим та самостійним.

Істотних змін у цьому віці зазнають соціальні мотиви учіння. Ці мо­тиви особливо виявляються тоді, коли вчитель підкреслює можливість використання навчального матеріалу в майбутній професійній діяльності або для самовдосконалення. Вузькі соціальні мотиви знаходять вияв у прагненні підлітка зайняти позицію дорослої людини. У нього з'явля­ється інтерес до різних форм групової роботи як можливості для само­вираження та самоствердження. В умовах хорошої організації групової роботи у підлітків розвивається здатність до співробітництва. У випадку, коли учіння не створює умов для задоволення потреби у дорослості та самостійності, тобто не враховуються соціальні мотиви, знижується ін­терес до навчання.

У підлітковому віці якісні зміни виникають у цілетворенні. Підліток не тільки сприймає мету, поставлену вчителем, а й сам вміє визначити мету, планує свою роботу, до того ж утворює ієрархію цілей, визначає головну та проміжні цілі. Він їх змінює залежно від умов. При переході до старшого шкільного віку підлітки починають визначати перспективні цілі, пов'язані з майбутнім.

У цілеутворенні підлітка, крім якісних змін, є певні слабкі сторони. Так, досягнення цілей виявляється нерівномірно з різних навчальних дисциплін. Підлітку важко зв'язати цілемотиваційний компонент однієї діяльності з іншою (наприклад, учіння та трудової діяльності).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: