Диференційоване навчання

Д.н.-це така організація навч.процесу, при якій створюються умови, які дозволяють кожному учневі розкрити всі свої потенціальні можливості. Навчання, у ході якого усім дітям пред*являються однакові вимоги, нехтує інд.особливостями дітей. Розрізняють зовнішню-існування різних типів шкіл, які дають принципово відмінну освіту; профільну і внутрішню-дидактична диференціація; рівневу диференціацію. У центрі уваги школи мають стояти інтереси дитини і її здібності. Але свобода, на думку М.Монтесорі, не означає робити, що хочеш. Це можливість робити вибір із запропонованих варіантів.На існування інд.відмінностей між дітьми вказують багато психологів. Обумовлені вони не тільки генетичними чинниками, але і соціальними умовами, характером виховання та ін.причинами.Зовн.диф.-це така організація навч.вих.проц.,при якій врахування інд.особливостей учнів здійснюється у спец.організов.класах. Тобто комплектування цих шкіл, класів, груп здійснюється на основі певних критеріїв:задатки, нахили, здібності. Класи, школи з погл.вивченням предметів. Внутрішня диференціація-така організація навч.процесу, при якій врахування індивідуальної особливості кожного учня здійснюється в умовах звичайного класу.Врахування індивідуальних відмінностей учнів(особливості пам*яті, мислення, уяви, нахили, здібності)в умовах звич.класу.Осн.поняттям цього виду диференціації є рівень засвоєння інформації.5рівнів засвоєння: розуміння- процес порівняння відомого з невідомим; розпізнавання-вид репродуктивної діяльності, виконується з певною допомогою ззовні; репродуктивний-діяльність відтворення без б.-я. допомоги ззовні;продуктивний-передбачає перетворення, трансформацію засвоєної інформації;творчий рівень - відтворення інформації з елементами перетворення і кодування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: