Мета виховання иа сучасному етапі. Комплексний підхід до виховання вчителем фізичиої культурн на уроці та під час проведення позакласної роботи.

Виховання - соціально і педагогічно організований процес фор-мування людини як особистості.

Виховання дітей шкільного віку здійснюють У процесі навчання і виховної роботи у школі та за її межами. Воно є цілісним процесом, у якому органічно поєднані змістова (сукупність виховних цілей) і процесуальна (самокерований процес педагогічної взаємодії вчителя й учня, що пе-редбачає організацію і функціонування системи виховної діяльності та самовиховання учнів) сторони..

У процесі виховання педагог має постійно дбати про формування у дітей певних мотнвів самовиховання через актуалізацію необхідних потреб. Поступово в процесі за-своєння знань, набупя соціального досвіду кожна особи-стість самостійно починає усвідомлювати потреби, які стимулюють внутрішні спонукальні сили - мотиви, програ-мує процес самовиховання.

Структура процесу виховання передбачає:

І. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведі-нки. Це перший етап входження в систему виховного впли-ву, на якому діють норми, правила, особливості життєвої поведінки. 2. Формування почyrтiв (стійких емоційних відно-шень людини до явищ дійсності). Вони сприяють транс-формації певних дій особистості із сфери розумового сприймання у сферу емоційних переживань, що робить їх стій-ким», та активізації психічних процесів людини;3. Формування переконань (іителектуально-емоційного ставлення суб'єкта до будь-якого знання як до істиного (або неістинного). 4. Формування умінь і звичок поведінки. Формування умінь (засвоєного способу виконання дій, основаного на сукупності набутих знань і навичок) і звичок (схильності людини до відносно усталених способів дій) потребує по-cтynовості й систематичності вправляння, посильності та доцільності поставлених вимог, їх відповідності рівню розвитку учнів

Комплексний підхід до виховання виконує одночасно декілька функцій:

І) орієнтує побудову системи ВИХОlJання на цілісну особистість, а не на окремі її якості;

2) сприяє всебічному розвитку особистості, який є результатом комплексного вирішення виховних завдань;

3) сприяє гармонійному розвиткові особистості щляхом здійснення єдності і взаємозв'язку всіх напрямів сучасного виховання, їх певного співвідношення ісупідрядності;

4) сприяє ефективності виховання: одночасне вирішення не однієї, а декількох виховних завдань, природно, піднімає його результативність.

Між виховними вnтшами існують десятки, сотні, тисячі залежностей і обумовленостей. Ефективність виховання врешті-решт визначається тим, що ці залежності й обумовленості враховуються, точніще, здійснюються на практиці.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: