Дія електромагнітного поля на біооб'єкти. Первинні механізми, струми і теплові ефекти, специфічна дія.

Існує певне порогове значення сили струму, нижче від якого струм не спричиняє подразнення. Це порогове значення різне для різних організмів та залежить від їхнього фізіологічного стану.

Можна вважати, що в людини струм з густиною 1,0...1,5 А/м2 не зумовлює подразнення. Подразнення стає відчутним при густині струму 2,0...3,0 А/м2. При густині струму понад 5 А/м2 спостерігається ушкодження тканин та органів, що може призвести до смерті внаслідок подразнення нервів та нервових центрів, які керують процесами дихання.

Подразнення змінним струмом послаблюється зі збільшенням його частоти, а за частот понад 500 кГц майже зникає. Однак за великих напруг (~1000 В) високочастотний струм може спричинити сильні опіки шкіри.

Ураження струмом зумовлене двома причинами: а) дією струму на нервові центри, наслідком чого є зупинка дихання; б) фібриляцією шлуночків серця, яка виникає через проходження струму по серцевому м'язу. Внаслідок фібриляції волокна серцевого м'яза скорочуються асинхронно, серце перестає скорочуватись як єдине ціле, порушується його ритмічна діяльність.

Фібриляція може виникати також з інших причин, у цьому випадку використовують електричний струм певної сили та частоти для відновлення серцевої діяльності. Електричні дефібрилятори успішно використовують у клінічній практиці.

Біологічна дія магнітного поля

Магнітне поле як фізичний чинник навколишнього середовища діє на живі об'єкти як подразник, зумовлюючи різноманітні як прямі, так і опосередковані зміни в організмі на всіх рівнях його організації. Результати досліджень механізму біологічної дії магнітного поля (МП) свідчать, що його неможливо пояснити без глибокого вивчення біохімічних процесів.

Результати досліджень свідчать, що постійні, а також змінні магнітні поля (ЗМП) різної частоти незалежно від напруженості, інтенсивності та тривалості дії виявляють майже однакову дію на різні керуючі та регулюючі системи організму, і виникають як зворотні, так і незворотні порушення його функціонування

Дію електромагнітних полів міліметрового діапазону розглядають з позицій регулювання фізіологічної активності та мобілізації резервних можливостей організму, що й визначає характер використання цих полів у медицині. Комплексний підхід до вивчення дії МП грунтується на дослідженні фізіологічних характеристик систем в організмі, однією з яких є серцево- судинна.Біологічна реакція на дію магнітних полів виявляється через зміну нейроендокринних та метаболічних співвідношень, тканинної гіпоксії, порушення функцій мембран.

Однак, беручи до уваги біологічну активність МП, слід аналізувати індивідуальні особливості організму людини та схильності фізіологічних функцій організму до розвитку декомпенсованих станів. Лікар має індивідуально підходити до кожного хворого, визначати чутливість його до дії МП та вибирати параметри поля для терапевтичної дії.

83. Лікувальні фактори та їх використання у медичних методиках (УВЧ-терапія, НВЧ-терапія, мікрохвильова резонансна терапія)

УВЧ-терапія – це метод електролікування, за якого на пацієнта діють неперервним або імпульсним електромагнітним (переважно електричним) полем ультрависокої частоти.
діапазон коливань – 30-300 мГц. Первинна дія поля УВЧ на електрично заряджені частинки, з яких і складається організм, лежить в основі лікувального ефекту.

Первинна дія електричного поля УВЧ на заряджені частинки, з яких складається організм лежить в основі лікувального ефекту УВЧ-терапії. Електричні заряди в тканинах організму можуть бути зв язані з частинками, що вільно переміщуються в рідкому середовищі (йонами), або нерухомими частинками -діелектриками, в середовищі яких електричний струм не утворюється. Якщо тканина є діелектриком, то під впливом поля УВЧ у її атомах і молекулах заряди зміщуються і утворюють полярні молекули (диполі). Це зміщення називається поляризацією.

Сам організм можна розглядати як діелектрик,що просочений розчином електроліту. У тканинах-діелектриках (шкіра, жирова, нервова, кісткова,) за рахунок обертання дипольних частинок в полі УВЧ виникає струм заміщення., який забезпечує більш глибоку дію, при цьому прогріваються всі тканини.
Біологічні ефекти при УВЧ терапії реалізуються через нервову та гуморальну регуляторні системи. Під впливом теплової осциляторної дії спостерігаються фізико-хімічні зсуви на клітинному і внутрішньо-молекулярному рівні. Механізм дії магнітного поля УВЧ подібний до індуктотерметрії. Вихрові струми зумовлюють утворення тепла в тканинах на глибині 6-8 см. Тепловий ефектбуде найбільшим у м’язових та електропровідних тканинах(кров, лімфа, слизові оболонки).

НВЧ-терапія – це метод електролікування за допомогою енергії електромагнітного поля(е.м.п) надвисокої частоти, який отримав назву мікрохвильової терапії: використовують хвилі сантиметрового(СМ-терапія) і дециметрового (ДМ-терапія) діапазонів.

За впливу мікрохвиль великих інтенсивностей (вище 0.01 Вт/см²) механізм біологічної дії розглядається як нервово-рефлекторно-гуморальний і полягає у безпосередньому впливі поглинутої енергії на рецептори шкіри, глибинних тканин і судин. Підвищення температури на опроміненій ділянці веде до значного розширення судин, прискорення кровотоку та підсилення кровообігу. Малі доки мікрохвиль стимулюють основні процеси у ЦНС, підвищують синтез гормонів кори наднирників.

Мікрохвильова резонансна терапія - сучасний безболісний, не медикаментозний метод лікування, спрямований на відновлення і нормалізацію біологічних процесів клітинних структур і функціональних систем організму. Він органічно поєднує в собі принципи давньосхідної медицини з новими досягненнями фундаментальної та біомедичної фізики. В основі методу лежить вплив електромагнітними хвилями певної інтенсивності та частоти на біологічно активні точки організму.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: