Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Методика проведення етичної бесіди




Бесіда – діалог, розмова вчителя й учня, учителя й колективу учнів. Етична бесіда розглядається в практиці роботи школи як специфічна форма організації морального виховання учнів. Мета етичної бесіди – озброєння учнів знаннями етичних норм, правил культури поведінки; формування вмінь і навичок морального поведінки, дотримання норм моралі; виховання поваги людини до себе й інших; формування потреби в дотриманні моральних норм і пропаганді норм моральності у взаємостосунках людей.

Методика проведення бесіди, етичної бесіди, передбачає урахування індивідуальних і вікових особливостей учнів, рівня їхньої вихованості, особистісних потреб учнів та колективу школярів.

Щоб відверта розмова не підмінилась монологом або не перетворилася на безкорисну балаканину необхідно дотримуватися наступних вимог. Під час обговорення необхідно:

· використовувати морально-етичні ситуації, відповідний зміст;

· дотримуватися принципів наукової обґрунтованості, доступності моральних понять, що вводять у бесіду; гуманізації й демократизації відносин у системі «вчитель-учень»;

· відбирати такі питання для обговорення, які викличуть дітей на відверту розмову;

· здійснювати особистісно-орієнтований підхід до учнів (ураховувати особистісні якості, індивідуальні і вікові особливості учня, на цій основі зробити зміст бесіди особистісно значущим для кожного вихованця),

· реалізовувати діалогічний і імітаційно-ігровий підхід;

· пов'язувати матеріал з реальним життям класу, з проблемами життя дітей.

Етапи підготовки й проведення етичної бесіди:

Підготовчий етап, найбільш тривалий і трудомісткий, містить у собі різноманітну спільну діяльність учителя й вихованців. Вибір теми етичної бесіди й визначення мети і завдань проводиться з урахуванням програми виховання колективу школярів, а також становища в класному колективі. Учителеві необхідно підібрати літературу, допоміжні матеріали з теми. Важливу роль у досягненні мети відіграє включення кожного учня в підготовку й проведення бесіди. Для цього доцільно розбити клас на творчі групи з урахуванням інтересів і можливостей учнів. Кожна група має отримувати різнорівневі завдання: репродуктивного, частково-пошукового, творчого характеру за змістом бесіди.

Орієнтовний план-конспект проведення етичної бесіди:

1. Вступ – опис яскравого факту або події (розповідь вихователя), читання розповіді, вірша, казки; розповіді дітей з життя. Особливий інтерес викликає в учнів програвання конкретних ситуацій, уривків з розповідей, сценок, де розкривається емоційне ставлення до того, що відбувається.

2. Основна частина.

Проводиться у вигляді бесіди, спрямованої на з'ясування дітьми морально-етичних понять. Серед них: питання, спрямовані на аналіз і оцінку поведінки героїв, знайомих дітей; роз'яснення виховних норм і правил поведінки, розповіді-загадки (альтернативні завдання), вирішення моральних завдань учнями, створення життєвих ситуацій для переконання дітей у необхідності моральних учинків, вікторини.

3. Заключне слово ведучого. Висновки.

Тематика бесід залежить від віку та розвитку школярів. Наприклад, для учнів 4-5 класів: «Про доброту й увагу до людей», «Про дружбу». «Бути дисциплінованим – що це значить?», «Про точність і охайність», «Про скромність і зазнайство», «Яку вона – людини праці?», «Чарівний світ природи рідного краю».

Тематика бесід для учнів 6-9 класів: «Громадянин чи обиватель», «Чого в іншому не любиш, того не роби сам», «Про борг і честь», «Як слово наше відгукнеться», «Якщо друг виявився раптом...», «Як дарувати подарунки», «З посмішкою день світліший!»

Тематика бесід для учнів 10-12 класів: «Золоте правило моральності, що воно значить для тебе», «Моральні основи взаємин юнаків і дівчат», «Самотність удвох», «Вміти дарувати радість людям», «Кохати або бути коханим?», «Пізнай себе й зроби себе кращим», «За гроші не все купується. За гроші не все продається».

Основні прийоми, застосовувані під час проведення етичної бесіди [7]:

1. Говоріть спокійним голосом. Діти краще реагують на нормальний звуковий рівень голосу, ніж на лемент.

2. Використовуйте мовні різновиди: повні речення, короткі речення, використовуйте мовні повтори, усталені мовні конструкції, наголоси, акцентування.

3. Повторюйте те, що говорять учні, виправляйте їх, заохочуйте до висловлення власних ідей і почуттів.

4. Використайте навідні запитання, такі як: Як ви це розумієте? Що Ви думаєте у зв'язку з обговорюваною проблемою? Чому Ви так думаєте? Коли Вас це хвилює. Як Ви вчините? і ін.

5. Уникайте питань, які вимагають лише відповідей «так» або «ні».

6. Знайдіть час для особистої бесіди з кожною дитиною, підберіть слова, які описують почуття.

7. Розширюйте запас слів, уникайте абстрактних понять.

8. Уживайте слова у властивому їм значенні, пояснюйте дітям значення слів і опорних понять.

'Завдання: проаналізуйте наступну розробку етичної бесіди та визначіть, які моральні поняття, почуття та ставлення мають набути учні під час проведення заходу.

Життя – найвища цінність людини

Мета. Спонукати учнів до роздумів над життєвими проблемами; сприяти вихованню високих морально-етичних якостей; виробляти активну життєву позицію.

Наочне оформлення. Збірка В. Симоненка «Берег чекань»; грамзапис пісні «Два кольори»; крилаті вирази, записані на дошці:

Живи не як хочеться, а як можеться

(Народна мудрість)

Найпрекрасніші й найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших

(В. Сухомлинський)

Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим

(Г. Сковорода)

Епіграф.

Пам'ятай! Життя є дар,

Великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього не заслуговує.

(Леонардо да Вінчі)

(Звучить запис пісні «Два кольори»).

І. Вступне слово вчителя: Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин, переплетене червоними і чорними тонами, як у цій пісні «червоне – то любов, а чорне – то журба»...

Людина – найбільша цінність на Землі, творець усіх земних благ.

(Учень читає вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»).

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде

Завтра на цій Землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж, не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні -

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Учитель. Що людина цінує понад усе? Чому?

(Відповіді дітей, вчитель спонукає назвати якнайбільше найважливіших людських цінностей: любов, материнство, батьківство, Вітчизну, друзів, пошану, гідність тощо).

Учитель. Довге чи коротке, але воно триває лише від народження й до смерті, його не можна прожити двічі.

Обговорення з учнями питань:

Що таке життя?

Чи має життя мету і сенс?

Хто керує людським життям?

Чи можна зробити його кращим і щасливішим?

Чи має людина право піти з життя або позбавити його іншу людину?

Пропоную кожному висловити свою думку на поставлені питання.

(Відповіді дітей).

Вчитель підводить підсумки за кожним з питань:

• Життя – це певний проміжок часу, заповнений різноманітними подіями, переживаннями, радощами, смутком, які тривають від народження до смерті.

• Життя – насамперед, становлення людини, це період, коли людина розвивається в усіх відношеннях: фізичному, розумовому, моральному. Кожна людина прагне певної досконалості: підвищувати освітній рівень, реалізація і здійснення задумів.

• Життя кожної людини неповторне, таємниче. Неповторним, яскравим буває життя видатних людей: композиторів, художників, письменників. Життя звичайних людей також різниться, кожен крок на життєвому шляху неповторний, тому неправильно вважати, що є дні, якими можна нехтувати.

Учитель. Дехто гадає, що справжнє життя ще попереду, а шкільні роки – це ніби прелюдія до нього. Думаючи про майбутнє, ми недооцінюємо день сьогоднішній. Послухайте поезію В. Симоненка «Минуле не вернуть».

Учень.

Минуле не вернуть, не виправить минуле.

Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей.

Як луки навесні ховаються під мулом,

Так вкриється воно пластами днів, ночей.

Але воно живе – забуте й незабуте,

А час не зупиняється, а молодість біжить,

І миті жодної не можна повернуть,

Щоб заново, по-іншому прожить.

Учитель. Людина може бути творцем і господарем власного життя. Це залежить від характеру, знань, вольових якостей, ідеалу, мети або сенсу життя.

Як ви гадаєте, заради кого чи чого людина живе на землі?

Відповіді учнів, вчитель коректує їх:

Жити треба заради інших, приносячи користь суспільству, тільки тоді це буде повноцінне життя.

Легке життя – легкі шляхи нікуди не ведуть. Людина зобов'язана працювати, щоб залишити свій слід на землі та виправдати власне існування.

Учитель. Як треба ставитися до життя? Як ви долаєте труднощі?

Відповіді учнів, вчитель коректує їх:

• Прагнути до життєвих істин;

• уміти перетворювати «мінуси» на «плюси»;

• уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре;

• не надавати особливого значення «дрібницям» життя;

• пам'ятати, що все у житті швидкоплинне – і добре, і погане, тому слід насолоджуватися першим і не засмучуватися другим;

• бути толерантним у стосунках із людьми;

• виробити активну життєву позицію;

• бути оптимістом у житті.

Учитель. Як оцінити життя людини?

Відповіді учнів, вчитель коректує їх:

• Роками, вічністю, миттю;

• важливо не скільки прожила людина, а як прожила;

• життя буває коротке, як іскра, як спалах і вічне;

• життя людини оцінюється тим, що вона зуміла чи встигла зробити, залишити по собі.

Учитель. Про це сучасний поет Микола Луків сказав:

Що вона зробила, що змогла,

Скільки сил у неї вистачило,

Щоб на світі більше щастя стало.

Учитель. У чому щастя людини?

- У чому ви вбачаєте щастя власного життя?

- Чи має право людина позбавити себе життя?

Відповіді учнів, вчитель коректує їх:

• Щастя людини у можливості робити щасливими інших людей. Людина немає права позбавити себе життя. Це великий гріх, прояв слабкості, легкодухості, розчарування;

• лише ті починають цінувати життя, кому доводилося бути на краю смерті;

• життя кожної людини безцінне;

• життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні, цінуйте цей дар! Розпоряджатися ним вона буде сама;

• людина має право на життя, – за статтею 27 Конституції України, – ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави – захищати його.

ІІ. Підведення підсумків бесіди.

Учитель. Підведемо підсумок. То в чому полягає сенс життя людини? (Відповіді учнів).

Учитель. Дякую вам за щирі розповіді. І нехай вам щастить у житті. Хай буде дороговказом для вас Духовний заповіт матері Терези:






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных