З резолюції об'єднаного пленуму ЦК і ЦКК КП(б)У віл 22 листопада 1933 р.

Завдання культурної роботи на селі.
Успіхи організаційно-господарського і політичного зміцнення колгоспів, значний ріст матеріального д колгоспників становить потужну базу для нових досягнень культурного будівництва і культурної роботи на селі.
Більшовицькі колгоспи, що міцніють, пред'являють все зростаючі культурні запити, вимагають значно швидшого розгортання культурного будівництва на селі.
...3. Зобов'язати видавництва: Партвидав, Сільгоспвидав, Всеукраїнське видавництво художньої літератури забезпечити село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва, агротехнічною та агітаційно-пропагандистською літературою і кращими художніми творами класиків і сучасної радянської літератури.

Запитання до джерела
1. Коли і ким прийнята резолюція? Чому вона присвячена?
2. Як оцінюються в резолюції результати колгоспного будівництва? Як оцінюється матеріальне становище колгоспників?
3. Як пов'язує резолюція успіхи колгоспного будівництва і культурну роботу на селі? Які культурні потреби виникають у членів більшовицьких колгоспів?
4. Що мають зробити радянські видавництва? Які книжки мають читати колгоспники?
5. Спираючись на знання з курсу історії, визначте, з якою трагедією українського народу співпадає час появи резолюції. Якими були справжні цілі цього документа?

60. Проаналізуйте наведений фрагмент історичного джерела, послідовно відповідаючи на запитання.

Зі споминів В. Гусєва, колишнього головного інженера «Головкиївміськбуду»

Приїхав товариш Хрущов у 1962 р. до Києва. Цього разу Микита Сергійович вирішив повчити київських будівельників, як правильна будувати житло. А треба сказати, що він вчив тоді всіх: художників - як картини писати, хліборобів - як кукурудзу вирощувати, вчених - як генетику розвивати... і при цьому він абсолютно не сприймав ніяких заперечень. Міг стерти в порошок кожного, хто наважиться не те що альтернативну думку висловити - а навіть узяти під сумнів непогрішимість і правоту вождя.

Зібрали нас, будівельників республіки, у цеківській резиденції «Межигір'я». Микита Сергійович був у солом'яному капелюсі, українській сорочці-вишиванці, в руках вербовий прутик.
Під час свого повчального виступу він несподівано підійшов до мене, говорячи добрі слова на адресу київських будівельників, які швидко споруджують будинки. Але тут же зауважив, що можна було б і збільшити темпи, якби кладку стін і облицювання їх плиткою здійснювати одночасно. Я відчув, що промовчати через повагу до своєї професії не зможу, і почав говорити йому, що так будувати не можна. Новий будинок, як правило, осідає, і плитка буде відпадати... Усе присутнє українське керівництво завмерло. Хрущов кинув на мене свій лютий погляд і спитав: «Це ви по слухах чи самі бачили?» Він вчинив мені справжній допит: «Хто такий? Де вчився? Що збудував?» «Досить, - різко обірвав мене на півслові. - Розберемося!»

Запитання до джерела

1.Якій події присвячений документ М. Хрущов відвідав Київ?
2. Хто ще, на думку автора документа» опинився на учнівській лаві? Як М. Хрущов реагував на тих, хто наважувався висловлювати якісь сумніви?

3. Як виглядав М. Хрущов під час зустрічі? Що радив М. Хрущов автору документа?
4. Що відчув В. Гусєв? Які заперечення він висловив та як відреагував М. Хрущов?
5. Спираючись на знання з курсу історії, поясніть, яким чином вирішувалось житлове питання за часів відлиги. Які були позитивні та негативні сторони такого шляху розв'язання житлової проблеми?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: