Структура доходів місцевих бюджетів

Таблиця 1.9. Структура доходів місцевих бюджетів

Вони свідчать про значну питому вагу в загальній сумі доходів місцевих бюджетів податкових надходжень та офіційних трансфертів від органів державного управління. Останніми роками спостерігається стабільна тенденція до зростання частки міжбюджетних трансфертів у загальній сумі доходів місцевих бюджетів. Це негативно позначається на фінансовій самостійності органів місцевого самоврядування, не стимулює їх вишукувати додаткові джерела надходжень, раціонально витрачати бюджетні кошти.

Що стосується податкових надходжень, то вони мають найбільшу питому вагу в структурі доходів місцевих бюджетів. Проте у їх динаміці відслідковується тенденція до поступово зменшення. Найбільшу питому вагу в загальній сумі податкових находжень займають податок на доходи фізичних осіб (до 2004 року - прибутковий податок з громадян) та плата за землю. Структура податкових надходжень до місцевих бюджетів наведена у таблиці 1.10.

Таблиця 1.10. Питома вага податкових надходжень у доходах місцевих бюджетів

Склад джерел доходів, що закріплюються за бюджетом АР Крим, обласними, районними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування визначається Бюджетним кодексом. Відповідно до статей 64-69 Бюджетного кодексу до місцевих бюджетів зараховуються такі надходження:

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки, збори та інші обов'язкові платежі:

1) податок з доходів фізичних осіб:

- до доходів бюджету міста Києва зараховується 50 відсотків, міста і Севастополя 100 відсотків загального обсягу даного податку, що справляється на території цих міст;

- до доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків від загального обсягу податку, що справляється на території цих міст;

- до доходів бюджетів міст районного значення, селищ, сіл та їх об'єднань зараховується 25 відсотків від загального обсягу податку, що справляється на цій території;

2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

3) 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;

4) 50 відсотків плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

5) плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

6) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що справляється виконавчими органами відповідних місцевих рад;

7) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

1) 25 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що справляється на відповідній території;

2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

3) 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до бюджету АРК та обласних бюджетів користувачами води за місцем її забору;

4) 50 відсотків плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату);

5) плата за використання інших природних ресурсів;

6) акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що сплачується платниками, до доходів бюджету Автономної Республіки Крим;

7) плата за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

1) 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що справляється на території сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення;

2) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що справляється відповідними районними державними адміністраціями.

До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

- податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

- плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення;

- плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

- місцеві податки і збори (крім єдиного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

- фіксований сільськогосподарський податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

- частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об' єднань, що вилучається до бюджету, відповідними місцевими радами;

- плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);

- плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

- адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

- надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності;

- плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого значення;

- концесійні платежі щодо об'єктів комунальної власності;

- кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів у частині здійснення закупівель за рахунок коштів місцевих бюджетів;

- кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів місцевих бюджетів;

- 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

- кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок, спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття), майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі;

- інші доходи, що підлягають зарахуванню до місцевих бюджетів відповідно до законодавства та є такими, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:

- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Єдиний податок. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також ставки єдиного податку (встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) визначаються ст. 291-300 Податкового кодексу

Збір за місця для паркування транспортних засобів сплачують юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності сплачують суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

- торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

- діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

- торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

- діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Бази оподаткування та ставки збору визначаються ст. 267 податкового кодексу України окремо для кожного виду підприємницької діяльності.

Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) (в готелях, кемпінгах,мотелях тощо) за вирахуванням податку на додану вартість. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору

Частка місцевих податків і зборів в структурі доходів місцевих бюджетів України є низькою (див. табл. 1.10). Як наслідок місцеві податки і збори не відіграють нині належної ролі у процесі наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, а відтак на виконують повною мірою покладені на них функції. Крім того, впродовж останніх років спостерігається зменшення частки місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів України, що розцінюється як негативна тенденція.

Натомість аналіз зарубіжного досвіду дозволяє відмітити, що роль місцевих податків у розвинених країнах світу останнім часом зростає, що пов'язано, передусім, із зростанням обсягу та складності завдань, які вирішуються на місцевому рівні. Певну роль у цьому відіграли й вимоги Європейської хартії місцевого самоврядування, якими передбачено, що частина фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування повинна надходити у вигляді місцевих податків і зборів. Так, у Франції стягується більше 50 різноманітних видів місцевих податків, в Італії - понад 70, у Бельгії - близько ста. Сума надходжень від місцевих податків у цих країнах складає від 30 до 60%, у США - 65%. У деяких країнах місцевій владі відкривається доступ до більш ефективних податкових джерел. Зокрема, оподаткування доходів компаній на користь місцевих органів влади в провінціях Канади коливається від 3% до 17%. В США оподаткування індивідуальних доходів штатами знаходиться на рівні 7%. У Данії місцевий прибутковий податок дає біля 2/3, а в Норвегії - 93% всіх місцевих податкових надходжень.

Тому, одним із найважливіших завдань, які необхідно вирішити для вдосконалення вітчизняної системи формування дохідної частини місцевих бюджетів, має стати збільшення частки власних доходів бюджетів, і, насамперед, - за рахунок підвищення фіскальної ролі місцевих податків і зборів як невід'ємної складової фінансової незалежності місцевої влади.