Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Провідна система серця складається із синусного і передсердно-шлуночкового вузлів, синусно-перегородкового і передсердно-шлуночкового (пучка Гіса) пучків та волокон Пуркіньє.




Тема: Фізіологія серцево-судинної системи

 

Кровообіг – рух крові по кровоносній системі, постачання кров'ю органів і тканин, що забезпечує обмін речовин між тканинами і зовнішнім середовищем.

Серце за рахунок періодичних скорочень забезпечує рух крові по замкненій системі судин. Кожну хвилину від серця в кровоносну систему потрапляє біля 6 літрів крові, за добу – більше 8 тис. літрів, протягом життя – 175 млн. літрів крові.

Властивості серцевого м'яза:

ü збудливість;

ü провідність

ü скоротливість;

ü рефрактерність;

ü автоматизм.

Автоматизм – здатність серця скорочуватись під дією імпульсів, які виникають в ньому самому.

Провідна система серця.

Між кардіоміоміоцитами розташована система клітин і відростків, які виконують функції генерації збудження і проведення його до кардіоміоцитів. Це і є провідна система серця. Вона являє собою специфічну атипову м'язову тканину, бідну міофібрилами, багату саркоплазмами, і нагадує ембріональну м'язову тканину.

Провідна система серця складається із синусного і передсердно-шлуночкового вузлів, синусно-перегородкового і передсердно-шлуночкового (пучка Гіса) пучків та волокон Пуркіньє.

Синусний вузол міститься в правому передсерді між гирлами верхньої та нижньої порожнистих вен. Цей вузол називається водієм ритму, тому що саме тут автоматично виникає збудження в серці, яке є причиною серцевих скорочень з частотою в середньому 60-70 ударів за 1 хвилину. Збудження від синусного вузла передається до лівого передсердя і до передсердно-шлуночкового вузла.

Передсердно-шлуночковий вузол (Ашоф-Тавара) розташований у товщі міжпередсердної перегородки на межі передсердь і шлуночків. Від цього вузла відходить передсердно-шлуночковий пучок Гіса, що проходить через передсердно-шлуночкову перегородку і розгалужується на праву і ліву ніжки, які йдуть уздовж міжшлуночкової перегородки. В ділянці верхівки серця ніжки пучка Гіса завертають угору і переходять у волокна Пуркіньє, що охоплюють робочий міокард шлуночків.

Кожному відділу провідної системи притаманний автоматизм. При цьому спостерігається градієнт автоматизму: зменшення здатності до автоматизму ділянок провідної системи, які більш віддалені від синусного вузла.

У звичайних умовах водієм серцевого ритму є синусний вузол. Він пригнічує автоматизм усіх ділянок провідної системи, що розташовані нижче. Однак, при ураженні цього вузла водієм ритму може стати передсердно-шлуночковий вузол, але імпульси в цьому випадку будуть виникати з частотою 40-50 за хвилину. Якщо вийде з ладу і цей вузол, водієм ритму стають волокна пучка Гіса, що генерують імпульси з частотою 30-40 за хвилину.

Серцевий цикл.

Серце, скорочуючись, виштовхує кров у артерії. Цю функцію виконують шлуночки серця.

Праве та ліве передсердя є резервуаром для крові, що надходить до них, тому вони виконують роль тимчасового депо.

Клапани серця слугують для того, щоб кров рухалася в одному напрямку.

Діяльність передсердь і шлуночків складається з їх систоли (скорочення) і діастоли (розслаблення). Циклічна зміна систоли і діастоли відділів серця називається серцевим циклом. При частоті скорочень серця 75 ударів за 1 Хвилину тривалість серцевого циклу становить 0,8 с.

Скорочення серця починаються із систоли передсердь, що триває 0,1 с. В цей час стулкові клапани відкриті в напрямку до шлуночків, і кров надходить із передсердь у шлуночки. Під час систоли передсердь кров не може повернутися назад у вени, тому що гирла вен при цьому стискаються кільцевими м'язами. За систолою передсердь настає їх діастола з одночасною систолою шлуночків, що триває 0,33 с.

Систола шлуночків поділяється на два періоди: напруження та виштовхування крові.

на початку систоли шлуночків росте їх м'язовий тонус, антріовентрикулярні клапани закриваються, а півмісяцеві клапани аорти і легеневої артерії були закриті раніше – період напруження. Тиск крові в шлуночках внаслідок цього стає вищим від тиску в аорті і легеневій артерії, тому півмісяцеві клапани відкриваються, і кров прямує в судини – період виштовхування крові.

Після систоли шлуночків починається їх діастола, яка складається з періодів розслаблення і наповнення. Під час періоду розслаблення м'язовий тонус шлуночків падає, півмісяцеві клапани закриваються (внаслідок підвищення тиску в аорті та легеневій артерії). Антріовентрикулярні клапани ще не відкрилися. Це призводить до зниження тиску в шлуночках, результатом чого є відкриття антріовентрикулярних клапанів і надходження крові з передсердь знову в шлуночки. В працюючому серці діастола передсердь частково співпадає з діастолою шлуночків. Це називається паузою. В період паузи кров надходить з порожнистих вену праве передсердя і з легеневих вен – у ліве передсердя. За паузою йде систола передсердь, під час якої у шлуночках відбувається фаза активного наповнення кров'ю.

Сувора послідовність систоли і діастоли передсердь та шлуночків і клапанний апарат серця сприяють рухові крові в одному певному напрямку.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных