Аналіз отриманих результатів за методикою Г.Айзенка EPI.

В результаті проведення методики Г.Айзенка EPI нами були отримані такі результати (табл. 2.2.4). За шкалою нейротизм у 48% респондентів з комп’ютерною залежністю діагностовано високий рівень нейротизму, і лише 14% мають низький рівень за цією шкалою. Можна зробити висновок, що для осіб з комп’ютерною залежністю характерні нервозність, нестійкість та погана адаптація. Високий показник нейротизму вказує на тривожність, нестабільність, емоційність досліджуваних, їх схильність болісно переживати невдачі та засмучуватися через дрібниці.

Таблиця 2.2.4.

Групові результати за методикою Г.Айзенка ЕРІ

Застосування методів математичної статистики для знаходження значимих відмінностей між групами респондентів

Для знаходження статистично значимих відмінностей між групою респондентів з комп’ютерною залежністю та контрольною групою спочатку ми встановили тип розподілу даних за допомогою непараметричного критерію Колмагорова-Смірнова (Додаток Б). Всі змінні розподілились згідно з нормальним розподілом, тому для встановлення значимих відмінностей між групами застосовуємо t-критерій Стьюдента.

Далі знаходимо відмінності між групою респондентів з комп’ютерною залежністю та контрольною групою за методикою FPI (табл. 2.3.1). Також результати порівняння двох груп наведено в додатку В.

Таблиця 2.3.1.

Результати порівняння двох груп за методикою FPI

з використанням t-критерію Стьюдента

Як зрозуміло з табл. 2.3.1, значимі відмінності між групами встановлені за такими показниками: невротичність, спонтанна агресивність, товариськість, врівноваженість та емоційна лабільність. Причому в групі респондентів з комп’ютерною залежністю значимо вищі показники невротичності, спонтанної агресивності та емоційної лабільності. А в контрольній групі значимо переважають показники товариськості та врівноваженості.

Отже, порівняння двох груп за допомогою методів математичної статистики дозволяє стверджувати, що респонденти з комп’ютерною залежністю невротичні, агресивні, емоційно лабільні, неврівноважені та мають низький рівень товариськості. Можливо, саме ці риси роблять для них таким привабливим віртуальний світ Інтернету та комп’ютерних ігор.

Наступним кроком нашого дослідження буде порівняння результатів двох груп за методикою Р.Кеттелла 16-PF. Отримані значимі відмінності зображено в табл. 2.3.2 та наведено в додатку В.

Таблиця 2.3.2.

Результати порівняння двох груп за методикою 16-PF Р.Кеттелла

з використанням t-критерію Стьюдента

Як видно з табл. 2.3.2, група респондентів з комп’ютерною залежністю значимо відрізняється від контрольної групи за такими факторами: С (емоційна стійкість), G (нормативність поведінки), N (дипломатичність), О (тривожність) та Q3 (самоконтроль). Для групи А характерна низька емоційна стійкість (фактор С), що проявляється в імпульсивності, частій зміні настрою, легкій втомлюваності, нестійкості інтересів. Досліджувані з полюсом С «-» легко дратуються, мають низьку толерантність до фрустрації, не задоволені життям, здоров’ям, крім того вони досить безвольні.

Низька нормативність поведінки (фактор G) у респондентів з комп’ютерною залежністю вказує на схильність до непостійності, податливість до впливу почуттів та емоцій, потурання власним бажанням та відсутність зусиль, спрямованих на виконання групових норм та правил. Р.Кеттелл пояснює низькі показники за цим фактором як такі, що вказують на неорганізованість, безвідповідальність, імпульсивність, гнучкість стосовно соціальних норм та правил. Фактор G нагадує фактор С, особливо в тому, що стосується ролі саморегуляції поведінки, та характеризує особливості емоційно-вольової сфери та особливості регуляції соціальної поведінки (прийняття чи ігнорування загальноприйнятих моральних норм та правил).

Низький показник дипломатичності (фактор N) вказує на відвертість, простоту, наївність, безкомпромісність, прямолінійність, безтактність, безпосередність, емоційність, недисциплінованість, невміння аналізувати мотиви партнера, відсутність проникливості у респондентів з комп’ютерною залежністю. Фактор N орієнтований на вимірювання відношення особистості до людей та оточуючого середовища. Осіб з низьким показником за цим фактором описують як таких, що схильні до сентиментальності, простоти, у них відсутня витонченість, іноді вони бути грубуватими та різкими.

Високі результати за фактором О (тривожність) вказують на підвищене хвилювання, заклопотаність, ранимість, іпохондричність, страх, невпевненість в собі, схильність до передчуттів, самоприниження, чутливість до схвалення оточуючих, почуття вини та незадоволення собою. Особистості з високими показниками за цим фактором відчувають власну нестійкість, напруженість в життєвих ситуаціях, легко втрачають присутність духу, переживають та жалкують з приводу життєвих подій.

Низькі показники за фактором Q3 (самоконтроль) вказують на низьку дисциплінованість, потурання своїм бажанням, залежність від настрою, невміння контролювати власні емоції та поведінку. Всі ці характеристики властиві комп`ютерно залежним особистостям, які не в змозі відірватися від гри чи Інтернет-спілкування та присвячують їм весь вільний час. Низькі оцінки означають слабку волю досліджуваних та поганий самоконтроль, вони можуть діяти невпорядковано та імпульсивно.

Порівняння результатів двох груп за методикою Г.Айзенка EPI.

Наступним кроком нашого дослідження буде порівняння результатів тестування за методикою Г.Айзенка ЕРІ в групі з комп`ютерною залежністю та в контрольній групі. Як видно з табл. 2.3.3, група респондентів з комп’ютерною залежністю значимо відрізняється від контрольної групи за шкалою нейротизм: середній показник в групі А становить 16,34 (високий рівень нейротизму), а в контрольній групі 10,82 (середній рівень нейротизму).

Таблиця 2.3.3.

Результати порівняння двох груп за методикою Г.Айзенка ЕРІ

з використанням t-критерію Стьюдента

Це означає, що для респондентів з комп’ютерною залежністю характерний високий рівень нейротизму, що проявляється в нервозності, нестійкості та соціальній дезадаптації. Якщо співвіднести отримані результати з класифікацією темпераментів І.Павлова, можна сказати, що серед респондентів з комп’ютерною залежністю більше холериків та меланхоліків, а серед контрольної групи – сангвініків.

Отже, застосування методів математичної статистики дозволяє зробити наступні висновки: для групи респондентів з комп’ютерною залежністю характерні висока невротичність, спонтанна агресивність, емоційна лабільність, вони менш товариські і неврівноважені (методика FPI). Комп`ютерно залежні респонденти менш емоційно стійкі, в них менше виражена нормативність поведінки та дипломатичність, їм притаманна висока тривожність та низький самоконтроль (методика 16-РF). Також серед респондентів з комп’ютерною залежністю більше особистостей з високим рівнем нейротизму (методика Г.Айзенка).

Встановлення особистісних особливостей в підгрупах респондентів з залежністю від комп’ютерних ігор та від спілкування

в Інтернет-мережах

Наступним завданням нашого дослідження було встановити, чи відрізняються респонденти з різними формами комп’ютерної залежності за своїми особистісними рисами. Для цього ми поділили респондентів з комп’ютерною залежністю на 2 підгрупи: підгрупа 1 – респонденти з комп’ютерною залежністю, що переважно грають в комп’ютерні ігри; підгрупа 2 – респонденти з комп’ютерною залежністю, що переважно спілкуються в Інтернет-мережах (Вконтакті, Однокласниках, Facebook та ін.).

Для розподілу досліджуваних на підгрупи ми застосували розроблену нами анкету (Додаток А), питання якої були спрямовані на встановлення частоти, тривалості та захопленості спілкуванням в Інтернет-мережах та грою в комп’ютерні ігри.

Порівняння підгруп респондентів здійснювалося за допомогою t-критерію Стьюдента та дало цікаві результати (табл. 2.4.1).

Таблиця 2.4.1.

Результати порівняння двох підгруп за методикою FPI

з використанням t-критерію Стьюдента

В підгрупі, яка захоплюється комп’ютерними іграми, більш виражена реактивна агресивність та маскулінність. Останнє можна пояснити більшою кількістю хлопців в цій підгрупі, ніж дівчат. А стосовно агресивності можна стверджувати, що комп’ютерні ігри приваблюють саме тих респондентів, у яких показник агресивності високий. Це дає їм змогу виплеснути свою агресію у соціально прийнятний спосіб, а саме – через комп’ютерні ігри. До того ж більшість респондентів цієї підгрупи – хлопці і найчастіше вони грають в «шуттери» та військові стратегії.

У підгрупі, респонденти якої захоплюються спілкуванням в соціальних мережах, значимо вищим виявився показник екстраверсії (p<0,05), що підтверджується й результатом за методикою Г.Айзенка (табл. 2.4.2, там також екстраверсія вища в підгрупі з залежністю від Інтернет-спілкування). Можна зробити висновок, що досліджувана група з комп’ютерною залежністю неоднорідна: у ній присутні респонденти як з екстраверсією, так і з інтроверсією, причому перші надають перевагу спілкуванню в соціальних мережах, а інтроверти більш схильні до комп’ютерних ігор.

Як зрозуміло з таблиці 2.4.2, в підгрупі респондентів з залежністю від комп’ютерних ігор значимо вища напруженість та менш виражені товариськість та інтроверсія за методикою Р.Кеттелла, що підтверджує результати методики FPI і дозволяє стверджувати, що комп’ютерні ігри приваблюють осіб менш товариських та більш інтровертованих, а спілкування в Інтернет-мережах – навпаки, екстравертів та товариських людей.

Таблиця 2.4.2.

Результати порівняння двох підгруп за методиками 16-PF Р.Кеттелла та ЕРІ Г.Айзенка з використанням t-критерію Стьюдента

Респонденти, що захоплюються комп’ютерними іграми, схильні до відчуження, замкненості, недовірливості, скритності, відособленості, мають труднощі у встановлені міжособистісних, безпосередніх контактів. Також у них більш виражений фактор напруженості (Q4), що вказує на фрустрованість, надмірну активність, енергетичне напруження, хвилювання, дратівливість, що узгоджується з показниками за тестом FPI (у респондентів з ігровою залежністю високий рівень агресивності). Такий стан можна пояснити надмірною кількістю часу, що респонденти проводять за комп’ютерними іграми, що може привести до втоми, виснаження нервової системи та надмірного збудження.

Отже, діагностика особливостей особистості респондентів з різними видами комп’ютерної залежності дозволила встановити значимі відмінності між підгрупами за такими показниками. Для досліджуваних, які захоплюються комп’ютерними іграми, характерний низький рівень товариськості, замкненість, інтровертованість. Також вони мають високий рівень напруженості, що призводить до агресивних реакцій. Це може бути наслідком значної кількості часу, що вони проводять за комп’ютерними іграми, або ж навпаки: індивідуальні особливості респондентів (високий рівень напруження та агресивності) підштовхують до проведення часу за комп’ютерними іграми, що дозволяє їм нормалізувати свій стан та зменшити агресію у соціально прийнятний спосіб.

Для респондентів, що переважно спілкуються в соціальних мережах Інтернет, характерний високий рівень товариськості та екстравертованість. Вони відкриті, безпосередні, уважні до людей, готові до сумісної роботи, їм притаманна легкість у встановлені безпосередніх, міжособистісних контактів. Виражена потреба у спілкуванні приводить до великої кількості друзів та знайомих в соціальних мережах.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В ході виконання дипломної роботи відповідно до поставлених завдань був проведений ґрунтовний теоретичний аналіз літературних джерел щодо обраної проблематики, висвітлена та обґрунтована методична база дослідження, проведено емпіричне дослідження особистісних особливостей студентської молоді з комп’ютерною залежністю, проінтерпретовано та узагальнено групові результати.

1. В результаті теоретичного аналізу наукової літератури за проблематикою комп’ютерної залежності встановлено, що комп’ютерна залежність – це патологічна пристрасть людини до занять, пов’язаних з використанням комп’ютера, що приводить до зменшення інших видів діяльності та до обмеження спілкування з людьми. Виділено основні ознаки залежності від комп'ютера: небажання відволіктися від роботи або гри за комп'ютером; роздратування при вимушеному відволіканні; нездатність спланувати закінчення сеансу; витрата значних грошей на програмне забезпечення, модернізацію, ігри; забування про домашні справи, службові обов'язки, навчання, зустрічі і домовленості; зневажання здоров'ям, гігієною, сном; зловживання кавою, стимуляторами; готовність задовольнятися нерегулярною, випадковою і одноманітною їжею, не відриваючись від комп'ютера; відчуття емоційного підйому під час роботи за комп'ютером; постійне обговорення комп'ютерної тематики.

Проаналізовано психологічні чинники формування комп’ютерної залежності: підвищена образливість, вразливість, тривожність, схильність до депресії, низька самооцінка, погана стресостійкість, нездатність вирішувати конфлікти, втеча від проблем. Як правило, молодь, що страждає на комп’ютерну залежність, не вміє будувати стосунки з однолітками та протилежною статтю, погано адаптується в колективі, що сприяє втечі від життєвих труднощів у віртуальний світ. Також у них описують труднощі у вираженні своїх емоцій, через що юнаки та дівчата уникають міжособистісного спілкування та шукають більш безпечний спосіб взаємодії з середовищем – через Інтернет. Інколи комп’ютерні ігри та Інтернет-середовище допомагають захиститися від поганого настрою, почуття болю, суму, гніву чи приниження.

2. Для проведення емпіричного дослідження особистісних особливостей студентської молоді з комп’ютерною залежністю нами було використано такі психодіагностичні методики:Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI); опитувальник 16PF Р.Кеттелла; тест EPI Г.Айзенка, метод скринінгової діагностики комп'ютерної залежності Л.Н. Юр'євої і Т.Ю. Больбот; авторська анкета. Дослідження проводилось на базі вищих навчальних закладів м. Києва: НАУ та КПІ. Вибірку склали 100 студентів 1-3 курсів різних спеціальностей.

Застосування психодіагностичних методик дозволило встановити ряд особистісних характеристик, притаманних респондентам з комп’ютерною залежністю. Так, за методикою FPI діагностовано високий рівень таких шкал: невротичність (у 38% респондентів), спонтанна та реактивна агресивність (відповідно у 40% та 38%), емоційна лабільність (42% досліджуваних). Низькі показники встановлено за такими шкалами: депресивність (44% респондентів), врівноваженість (38%). Можна стверджувати, що досліджувані з комп’ютерною залежністю характеризуються підвищеною агресивністю, невротичністю, емоційною лабільністю та низьким рівнем врівноваженості. Тестування за методикою Р.Кеттелла виявило в групі респондентів з комп’ютерною залежністю високий інтелект, емоційну нестабільність, низьку нормативність поведінки, чутливість, прямолінійність, тривожність, напруженість. За шкалою нейротизм (тест ЕРІ Г.Айзенка) у 48% респондентів з комп’ютерною залежністю діагностовано високий рівень нейротизму, і лише 14% мають низький рівень за цією шкалою. Можна зробити висновок, що для осіб з комп’ютерною залежністю характерні нервозність, емоційна нестійкість та погана адаптація.

Порівняння експериментальної та контрольної груп за допомогою методів математичної статистики дозволило встановити такі особистісні особливості респондентів з комп’ютерною залежністю: значимі відмінності між групами встановлені за такими показниками як невротичність (р<0,001), спонтанна агресивність (р<0,05), товариськість (р<0,01), врівноваженість (р<0,005) та емоційна лабільність (р<0,01) (методика FPI). Причому в групі респондентів з комп’ютерною залежністю значимо вищі показники невротичності, спонтанної агресивності та емоційної лабільності, а в контрольній групі значимо переважають показники товариськості та врівноваженості. Також група респондентів з комп’ютерною залежністю значимо відрізняється від контрольної групи за такими факторами методики Р.Кеттелла: С (емоційна стійкість) та G (нормативність поведінки), де р<0,01, N (дипломатичність), О (тривожність) та Q3 (самоконтроль), відповідно р<0,05.

За результатами методики ЕРІ Г.Айзенка, група респондентів з комп’ютерною залежністю значимо відрізняється від контрольної групи за шкалою нейротизм (р<0,001): середній показник в групі А становить 16,34 (високий рівень нейротизму), а в контрольній групі 10,82 (середній рівень нейротизму). Це означає, що для респондентів з комп’ютерною залежністю характерний високий рівень нейротизму, що проявляється в нервозності, нестійкості та соціальній дезадаптації.

Можна стверджувати, що саме особливості емоційно-вольової та комунікативної сфер особистості призводить до формування комп’ютерної залежності у студентської молоді.

3. В результаті порівняння респондентів з різними формами комп’ютерної залежності встановлено, що в підгрупі, яка переважно захоплюється комп’ютерними іграми, більш виражена реактивна агресивність та маскулінність. Останнє можна пояснити більшою кількістю хлопців в цій підгрупі, ніж дівчат. А стосовно агресивності можна стверджувати, що комп’ютерні ігри приваблюють саме тих респондентів, у яких показник агресивності високий. Це дає їм змогу виплеснути свою агресію у соціально прийнятний спосіб, а саме – через комп’ютерні ігри. До того ж більшість респондентів цієї підгрупи – хлопці і найчастіше вони грають в «шуттери» та військові стратегії.

У підгрупі, респонденти якої захоплюються спілкуванням в соціальних мережах, значимо вищим виявився показник екстраверсії (p<0,05), що підтверджується й результатом за методикою Г.Айзенка. Можна зробити висновок, що досліджувана група з комп’ютерною залежністю неоднорідна: у ній присутні респонденти як з екстраверсією, так і з інтроверсією, причому перші надають перевагу спілкуванню в соціальних мережах, а інтроверти більш схильні до комп’ютерних ігор.

Також в підгрупі респондентів з залежністю від комп’ютерних ігор значимо вища напруженість та менш виражені товариськість та інтроверсія, що підтверджує результати методики FPI і дозволяє стверджувати, що комп’ютерні ігри приваблюють осіб менш товариських та більш інтровертованих, а спілкування в Інтернет-мережах – навпаки, екстравертів та товариських людей.

Можна стверджувати, що різні форми комп’ютерної залежності приваблюють індивідів з різними особистісними особливостями.

4. Подолання комп’ютерної залежності стає можливим завдяки створенню та впровадженню профілактичних та психокорекційних заходів. Недостатня ефективність профілактичних програм зумовлена низькою обізнаністю користувачів комп’ютера та їх родичів щодо ознак, які характеризують ризик розвитку комп’ютерної залежності і через це звертаються до фахівців тільки на етапі вже сформованої комп’ютерної залежності.

Програма профілактики та психологічної допомоги особам з комп’ютерною залежністю повинна включати заходи загальнодержавного, освітньо-інформаційного, сімейного та індивідуального рівнів та полягає в комплексному впливі на адикта та його сім`ю, з урахуванням особистісних особливостей комп`ютерно залежного індивіда. Основні напрямки психологічної допомоги комп`ютерно залежним: психологічне консультування, групова психотерапія, когнітивно-біхевіоральна та сімейна психотерапія, групи «Анонімних комп’ютерних адиктів».

Додаток А

АНКЕТА

1. Чи часто Ви використовуєте соціальні мережі? (Facebook, Вконтакті, Одноклассники, Linkedin чи інші)?

а) Постійно

б) Часто

в) Рідко

г) Не використовую

2. Наскільки багато часу приділяєте спілкуванню через соціальні мережі?

а) Весь вільний час

б) Декілька годин в день

в) Декілька годин на тиждень

г) Декілька годин на місяць

3. Чи багато у Вас знайомих у соціальній мережі?

а) Так, багато

б) Середня кількість, як у всіх

в) Ні, майже немає

4. Як довго Ви користуєтесь соціальними мережами?

а) З часу їх появи

б) Декілька років

в). Менше року

г) Нещодавно зареєструвався\лася

5. Чи проводите Ви у соціальній мережі часу більше, ніж плануєте?

а) Так, постійно

б) Інколи

в) Ні, ніколи

6. Як часто ви граєте в комп'ютерні ігри?

а) кожен день

б) день через день

в) коли нічим зайнятися

7. Скільки годин зазвичай граєте?

а) більше 3 годин

б) 1-2 години

в) максимум 1 годину

8. Чи легко ви можете відірватися від гри?

а) ні, доки не дограю

б) коли як

в) так, досить легко

9. Яку роль у вашому житті відіграють комп'ютерні ігри?

а) дуже значну

б) досить важливу

в) ви легко обходитесь без них

10. Чи часто ви сідаєте за ігри відразу після приходу додому?

а) завжди або майже завжди

б) час від часу

в) як правило, ніколи

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: