VI. Домашне завдання.

ЗАНЯТТЯ 8

ТЕМА: Принципи навчання

Мета: освітня - навчити студентів застосовувати принципи навчання, керівні положення, які визначають побудову навчально-виховного процесу, а також весь хід викладання і учіння.

виховна - виховувати у студентів свідоме ставлення до навчання;

розвиваюча - розвивати у студентів пізнавальні здібності, просторову уяву

Вид заняття: лекція-бесіда

Тип: комбіноване

Наочність:

Міжпредметні зв”язки: психологія, педагогіка

Хід лекції:

І.Організаційний момент

ІІ. Вступ

Актуалізація опорних знань студентів:

Повторити із студентами системи навчання.

Мотивація пізнавальної діяльності студентів:

Які ви знаєте принципи навчання в педагогіці?

Повідомлення теми лекції: Принципи навчання

План

1. Загальні поняття про принципи виробничого навчання.

2. Принцип науковості.

3. Принцип характеру виховуючого навчання.

4. Принцип розвиваючого характеру навчання.

5. Принцип зв’язку теорії з практикою.

6. Принцип систематичності і послідовності.

7. Принцип доступності і посильності.

8. Принцип свідомості і активності учнів.

9. Принцип наочності у навчанні.

10. Принцип міцності оволодіння знаннями.

11. Політехнічний принцип.

Література:

1. Педагогічна книга майстра виробничого навчання. /За ред. Н.Г.Ничкало.- К.: Вища школа, 1992.- 333 с.
2. Тхоржевський Д.О. методика викладання загально-технічних дисциплін і трудового навчання.- К.: Вища школа, 1980.- 302 с.

ІІІ. Основна частина

Із загальної педагогіки ми знаємо, що: (розповідаємо усно)

Принципи – це керівні положення, які визначають побудову навчально-виховного процесу, а також весь хід викладання і учіння.

Принципи виробничого навчання розроблені з урахуванням знань учнів в процесі вивчення різних дисциплін та закономірностей процесу професійного навчання.

Дидактичні принципи тісно пов’язані один з одним, і вони є спільними для всіх навчальних дисциплін. Проте, їх реалізація на виробничому навчанні має свої особливості.

Які ж основні завдання професійної освіти в сучасних умовах?

1) створення умов для набуття кожною людиною професії і включення її в суспільно-корисну, продуктивну працю відповідно до її інтересів та здібностей;

2) це задоволення поточних та перспективних потреб народного господарства в кваліфікованих, конкурентноздатних робітниках, що мають широкий політичний кругозір, професійну мобільність, загальну культуру;

3) забезпечення перепідготовки робітничих кадрів, підвищення їхньої кваліфікації відповідно до сучасних вимог науково-технічного розвитку та потреб виробництва, які швидко змінюються.

Звертаємося до основних принципів професійної освіти:

- гуманізація;

- демократизація;

- науковість її змісту;

- поєднання навчання з продуктивною працею;

- наступність із загальною середньою і вищою освітою

Принцип науковості. Передбачає побудову процесу виробничого навчання з опорою на сучасні науково-технічні дані та знання учнів з основ фундаментальних і спеціальних дисциплін.

Наприклад, при вивченні на уроці виробничого навчання різних способів паяння, майстер повинен ознайомити учнів з матеріалами для паяння (матеріалознавство), їх властивостями (фізика, хімія), з інструментами та пристосуваннями. Розглядаючи будову комп’ютера, майстер повинен розповісти про досягнення в області комп’ютерної техніки. При чому, інформація може носити випереджальний характер.

Обов’язковим є дотримання наукової термінології та вимог стандарту.

Принцип виховуючого характеру навчання. Реалізація принципу здійснюється в процесі навчання в поєднанні з вихованням. На уроках виробничого навчання сам характер діяльності учнів має великі можливості для комплексного розв’язання виховних завдань (морального, розумового, естетичного, трудового), адже учні до виконання різних завдань на уроках виробничого завдання відносяться з великим інтересом та відповідальністю. В них формується психологічна, моральна готовність до будь-якої праці, корисної для суспільства. Виробляється звичка працювати відповідально і добросовісно.

Особливе значення на уроках виробничого навчання має праця учнів, яка передбачає групове чи колективне виконання завдання. Процес навчання і виховання на заняттях виробничого навчання сприяє всебічному формуванню особистості.

Принцип розвиваючого навчання. Процес виробничого навчання спрямований на оволодіння учнями професійними знаннями, уміннями та навичками, на розвиток їх особистості.

Здібність до творчого мислення і реалізація творчого підходу на практиці необхідні людині протягом всього життя, в якій би галузі виробництва вона не працювала.

Правильна організація учнів на заняттях виробничого навчання, залучення їх до порівняння і узагальнення вивчаємого матеріалу формують необхідні якості майбутнього спеціаліста.

Принцип зв’язку теорії з практикою. Особливістю виробничого навчання є те, що його неможливо поділити на тільки теоретичне і тільки практичне. Теоретичні відомості подаються на заняті і тут же закріплюються виконанням практичних завдань. Завдяки цьому теоретичні знання стають більш зрозумілими та краще усвідомлюються.

Принцип систематичності і послідовності. Програма побудована з урахуванням цього принципу і спирається на 2 положення:

- всі елементи навчального матеріалу курсу виробничого навчання знаходяться у логічній послідовності з метою формування в учнів цілісної уяви, системи загально-виробничих умінь;

- вивчаємий матеріал базується на сучасних технологічних процесах з метою формування в учнів тих умінь і навичок, які необхідні для виконання конкретної роботи.

Однією з умов принципу систематичності і послідовності є перевірка знань та вмінь і якщо є в них прогалини, то необхідно з такими учнями проводити додаткові заняття.

Принцип доступності і посильності. Знаходить відображення у змісті навчальної програми, а також в процесі навчання, оскільки вирішуються такі питання:

1) відповідність вивчає мого матеріалу за змістом і об’ємом; за рівнем складності практичних завдань, рівню підготовки учнів;

2) поступовий перехід від простих умінь та навичок до більш складних, тобто планомірне розширення знань та умінь;

3) врахування індивідуальних особливостей учнем;

4) вірний розподіл начального матеріалу по уроках;

5) використання на уроках виробничого навчання різноманітних наочних посібників.

Принцип свідомості і активності учнів. Передбачає формування в учнів творчого ставлення до праці, розвиток в них спостережливості, логічного мислення, уваги, пам’яті, уяви. При знайомстві з новою темою обов’язково на початку необхідно здійснювати мотивацію учнів.

Для поглиблення і розширення їх знань необхідно залучати учнів до самостійної роботи з технічною літературою, документацією, проводити лабораторні роботи, здійснювати проблемний підхід у навчанні, а для цього необхідно, щоб при виконанні практичних завдань учні усвідомлювали їх значимість. Всі завдання, які ставляться перед учнем повинні містити елементи творчості.

Принцип наочності у навчанні. Сприяє комплексному засвоєнню знань за допомогою слуху, зору, тактильно-рухового та чуттєвого способу запам’ятовування.

Принцип оволодіння знаннями, уміннями та навичками. Досягається за допомогою раніше перерахованих принципів. Для його реалізації використовують:

- методи закріплення знань;

- різні прийоми розвитку пам’яті учнів;

- постійна підтримка інтересу учнів до роботи.

Для цього учні виконують вправи, заучують терміни, призначення різних операцій, назви окремих елементів та інше.

Політехнічний принцип. Передбачає ознайомлення учнів з основами виробництва і вчить пов’язувати теорію з практикою.

ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Принципи навчання — це певна система вихідних, основних дидактичних положень, вимог до процесу навчання, виконання яких забезпечує необхідну його ефективність. Принципи навчання виходять з його цілей і завдань, обумовлених вимогами суспільного розвитку, об'єктивних закономірностей учбового процесу, способів використання них закономірностей в конкретних умовах. Вони обумовлюють певні вимоги до відбору змісту навчання, вибору його форм, методів і педагогічних засобів здійснення.

Принципи навчання мають характер об'єктивних законів, але на відміну від законів природних стихійно не діють. Для успіш­ного здійснення учбового процесу вони мають бути реалізовані педагогом в реальному процесі навчання і виховання учнів.

Принципи навчання мають історичний характер, деякі з них з часом втрачають своє значення, інші перебудовуються, з'являються нові принципи, що відображають сучасні вимоги суспільства, науки, техніку до навчання.

Дидактичні принципи взаємозв'язані і застосовуються в комплексі. Тому, визначаючи зміст навчання, готуючись до занять, проводячи заняття, педагог керується більшістю, а у ряді випадків практично всіма принципами одночасно.

Проте процес виробничого навчання, як отме­чалось вище, має специфічні особливості, які визначають вироблення принципів навчання, характерних лише для нього. Цю систему специфічних принципів виробничого обуче­ния можна представити таким чином.

Відповідність вимогам сучасного виробництва. Цей принцип означає перш за все необхідність всемірного підвищення науково-технічного рівня професійної подготов­ки учнів не лише з орієнтуванням на сучасний рівень відповідної техніки в технології, але і на перспективи їх розвитку. Виробниче навчання повинне здійснюватися з використанням сучасного устаткування, доступних для учнів нових і новітніх технологій, засобів електронно-розрахункової техніки. Лише за цієї умови молодь, що закінчує професійні учбові заклади, зможе бути повноцінне такою, що зажадалася, відразу включитися в сучасне виробництво, успішно управляти складними машинами і механізмами, технічними пристроями, упевнено керувати технологічними процесами.

Виробниче навчання, відповідне вимогам сучасного виробництва, передбачає також навчання учнів володінню доступними їм передовими прийомами і способами праці, що дають високий виробничий ефект в частині його якості і продуктивності, залученню їх до раціоналізації і винахідництва, конструювання, технічної творчості в широкому його розумінні.

Реалізація даного принципу вимагає не лише відповідності змісту навчання сучасним вимогам, але і використання відповідних форм, методів і засобів навчання. Для освоєння сучасної техніки і технології, перспектив їх розвитку учні повинні володіти технічними і технологичес­ким мисленням, здатністю приймати обгрунтовані рішення у виробничих ситуаціях, вільно знатися на складних електронних схемах, володіти навиками технічної диіагностики і наладки складного устаткування. Все це визначає необхідність широкого використання в учбовому процесі про­блемно-пошукових методів навчання, дослідницьких лабораторно-практичних робіт, виконання вправ творчого характеру, використання сучасних технічних засобів навчання.

Зв'язок теорії і практики. Філософське обгрунтування зв'язку тео­рії і практики відноситься не лише до процесу пізнання, але і до навчання в широкому його розумінні. Оскільки наукові знання виникають на основі потреб виробничої діяльності людей і обслуговують цю діяльність, то окрім оволодіння ними необхідно також навчитися застосовувати їх на практиці.

Зв'язок теорії і практики знаходить віддзеркалення як у змісті навчання (у учбових планах і програмах, в підручниках і навчальних посібниках), так і безпосередньо в процесі навчання.

Основними напрямами реалізації принципу зв'язку тео­рии і практики є:

1. понятійно-змістовні — зв'язки за змістом учбового матеріалу;

2. послідовно-тимчасові — зв'язки за часом і послідовності вивчення взаємозв'язаного учбового матеріалу (теорія, як правило, випереджає практику);

3. пізнавально-практичні — координація педагогічних засобів пізнавальною і наочно-практичною, трудовою, учеб­но-виробничій діяльності.

Зв'язок навчання і праці, теорії і практики — процес двусто­ронний. Учбова і трудова діяльність учнів органічно зв'язані. При вивченні теоретичних положень викладачі спираються на виробничий і життєвий досвід учнів, при­водят необхідні ілюстрації і обгрунтування, використовуючи техни­ку, технологію і т. д.; на заняттях виробничого навчання виконувані учнями трудові дії обгрунтовуються не­обхідними теоретичними положеннями і закономірностями.

Участь в продуктивній праці породжує у учнів потребность у знаннях, робить навчання більш усвідомленим і осмисленим. Вони переконуються в необхідності придбання знань як керівницьтва до дій, до діяльності. Знання, використані на прак­тиці, конкретизуються, закріплюються. Учні, застосовуючи отримані знання на практиці, осмислюють технологічні про­цеси і способи праці, вчаться їх планувати, критично аналізувати, знатися на взаємозв'язках різних трудових процесів, опановувати основи економіки виробництва.

Особливо актуальний зв'язок теорії і практики в сучасних умовах, коли в практику виробництва активно упроваджуються но­вая техніка і технологія, електронно-обчислювальна техніка, комп'ютери, в структурі трудової діяльності робітника, специа­листа на передній план виходить інтелектуальна діяльність по управлінню і наладці автоматизованих засобів виробництва.

З'єднання навчання з продуктивною працею учнів. Дан­ний принцип (його називають «навчання в процесі виробничої праці») є одним з основних в учбово-виховній роботі професійного учбового закладу, що готовить кваліфікованих робітників, фахівців.

Практично неможливо підготувати учнів до виробничої професійної трудової діяльності, не надавши йому можливості освоїти її в процесі навчання. В той же час виробнича праця учнів як основа їх професійної под­готовки має бути підпорядкована вирішенню учбово-виховних завдань. Їм підкоряється зміст, міра складності, різноманітність, послідовність виконання учнями учбово-виробничих робіт, організація і методика всього процесу виробничого навчання. В зв'язку з цим даний прин­цип слід було б сформулювати як «продуктивна праця в процесі навчання», ставлячи тим самим вирішення учбових завдань на пер­вое місце.

Вимога єдності навчання і продуктивної праці витікає також із загальнодидактичного принципу виховуючого і розвиваючого характеру навчання. Практична творча діяльність учнів створює наочну основу для формування працьовитості, стосунки до праці як до етичної цінності, стає засобом виховання культури ділових стосунків, економічної, екологічної, правової культури.

Трудова діяльність дозволяє застосувати і закріпити отримані знання, освоїти загальні орієнтовні основи будь-якої діяльності (целепокладання, планування, контроль ходу і ре­зультатов), завдяки чому забезпечуються успіхи учнів в учбово-виробничої діяльності. В процесі праці розвиваються психологічні властивості і ділові якості учня; праця ста­новится засобом виховання волі, наполегливості, старанності, самостійності, прагнення доводити почате до кінця.

Особливо слід підкреслити роль організації виробничого навчання на основі випуску продукції підвищеної складності, виконання робіт по обслуговуванню населення, випуску товарів народного вжитку і ін. Це дозволяє сформувати в учнів уміння виконувати виробничі роботи з використанням нової техніки, освоїти сучасні технології, виховати самостійність, виробничу ініціативу і інші професійно важливі якості. Важливою стороною організації виробничого навчання на основі продуктивної праці є його економічний ефект, що дозволяє успішніше вирішувати завдання економічного навчання і виховання учнів.

Професійно-політехнічна спрямованість. Научно-тех­нічний прогрес і постійні зміни, що відбуваються внаслідок цього, в характері і змісті праці сучасного робітника і фахівця вимагають такої підготовки, яка дозволяла б їм добре орієнтуватися в системі даного виробництва, вільно переходити на суміжні за технологією ділянки, аж до освоєнния нової професії, поєднувати функції роботи на устаткуванні з його обслуговуванням, тобто мати широкий профіль подготовленості. У зв'язку з цим значно розширюються і підвищуються вимоги до характеру професійно-політехнічного рівня підготовки учнів в професійних учбових закладах.

Професійно-політехнічна освіта є в певному значенні продовженням загальної політехнічної освіти, що отримується молоддю в загальноосвітній школі, його конкретизацією стосовно певної галузі виробництва, сфери обслуговування населення.

Стосовно змісту предметів загальнотехнічного і професійного циклів професійної підготовки профес­ійно-політехнічний принцип знаходить віддзеркалення у формуванні в учнів здібностей застосовувати отримувані знання і уміння у всіляких виробничих ситуаціях, бачити в кон­кретних технічних об'єктах і технологічних процесах загальні і істотні властивості і прояви, переносити загальнотехнічні знання з одного об'єкту на іншій.

Стосовно виробничого навчання даний прин­цип виявляється у виробленні в учнів загальнотрудових, загальновиробничих умінь і навиків: планування, здібностей вирішувати практичні завдання в різних нестандартних виробничих ситуаціях, виборі оптимальних режимів трудових про­цесів, користуванні і веденні виробничо-технічної документації, користуванні діагностичною апаратурою і обладнанням, веденні контролю за ходом і результатами технологічних процесів і ін.

Самостійність. Цей принцип виробничого навчання необхідно розглядати як мета і як засіб.

З одного боку, виробнича самостійність — це одна з характеристик, критеріїв основ професійного мас­терства робітника, фахівця-професіонала, формування ко­торого є одній з найважливіших цілей виробничого навчання. Професійна самостійність виявляється у звичкі і здібностях учнів самостійно знатися на вимогах, що пред'являються до роботи, в умінні самостійно спланувати трудовий процес, намітити і здійснити способи його виконання, самостійно користуватися технічною документацією, в прагненні і умінні самостійно долати скруту, що зустрічається в процесі роботи, попереджати і усувати неполадки, в умінні контролювати хід і результати своєї праці, в здатності узяти на себе відповідальність.

З іншого боку, самостійність учнів є умовою формування практичних умінь і навиків. Міцні основи професійної майстерності в учнів можна сфор­мувати лише за умови цілеспрямованого, протягом все­го процесу виробничого навчання, виховання у них здатності самостійно виконувати необхідні трудові дії, самостійно приймати необхідні виробничі рішення. Цей принцип повинен лежати в основі тактики і стратегії процесу виробничого навчання, визначати як його зміст, так і форми, методи і засоби здійснення.

Як наголошувалося вище, принципи освіти мають истори­ческий характер, вони розвиваються відповідно до змін суспільних вимог і умов їх реалізації.

У сучасних умовах переходу до ринкової економіки, коли основною рушійною силою суспільного розвитку стає кон­куренція в широкому її розумінні, виникають нові тенденції, у зв'язку з чим пропонуються відповідні принципи, концепції, ідеї розвитку освіти. Ці ідеї охоплюють чотирьох основних суб'єктів, на яких направлені цілі освіти, виражаючись мовою ринкової економіки, «споживачів» освіти: особа, суспільство, виробництво (у широкому сенсі) і сама сфера освіти. Відповідно цьому:

ідея перша (освіта — особа) — гуманізація освіти як корінний поворот від його технократичної мети як забезпечення виробництва кадрами, їх пристосування до потреб виробництва, до гуманістичних цілей становлення і розвитку особи, створення умов для її самореалізації;

ідея друга (освіта — суспільство) — демократизація освіти як перехід від жорсткої централізації і повсюдно однорідної системи організації навчання до створення умов і можливостей для кожного учбового закладу, кожного педагога і учня якнайповніше розкрити свої можливості і здібності;

ідея третя (освіта — виробництво) — випереджаюча освіта: рівень загального і професійної освіти лю­дей, рівень розвитку їх особи повинен випереджати і формувати рівень розвитку виробництва, його техніки і технології;

ідея четверта — безперервна освіта як перехід від конст­рукції «освіта на все життя» до конструкції «освіта через все життя».

Ці ідеї, принципи, концепції можуть знайти віддзеркалення в змісті і постановці професійної освіти, у важливій його складової частини — виробничому навчанні. Яка буде їх реалізація — покаже майбутнє.

ІV. Висновки.

Подумайте і приведіть приклади застосування принципів.

V. Відповіді на питання студентів

(або ж, навпаки, поставити питання студентам)

Контрольні питання:

1. Визначте співвідношення понять «закономірність», «закон», «дидакти­
чний принцип», «правило навчання».

2. Чому існує різна кількість принципів навчання?

3. Яке практичне значення має уявлення вчителя про принципи навчання
як дидактичну систему?

4. Чому правильне застосування дидактичних принципів несумісне з будь-
яким формалізмом і догматизмом в роботі?

5. У чому суть принципу свідомості й активності? Назвіть основні прави­
ла його реалізації.

6. Назвіть основні правила реалізації принципу цілеспрямованості.

7. Назвіть основні правила реалізації принципу наочності.

8. Назвіть основні правила реалізації принципу систематичності і послідо­
вності.

9. Назвіть основні правила реалізації принципу науковості.

10. Назвіть основні правила реалізації принципу доступності.

VI. Домашне завдання.

§1 Педагогічна книга майстра виробничого навчання. За ред. Н.Г.Ничкало

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: