ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Державний сектор економіки. Вагоме місце в господарській діяльності промислово розвинутих країн займає суспільне (державне) підприємництвоВагоме місце в господарській діяльності промислово розвинутих країн займає суспільне (державне) підприємництво. Мається на увазі виробничо-економічна діяльність на базі державної власності. В умовах ринку це одна із важливих форм безпосереднього впливу держави на господарське життя суспільства. Вклад державного сектора в економіку західноєвропейських країн становить від 1/10 до 1/6. Основною функцією державного підприємництва є створення і підтримка з боку держави найсприятливіших умов відтворення і нагромадження капіталу. Конкретні цілі і функції такого підприємництва вписуються в діючу систему ринкового господарства, залежать від кон'юнктури ринку, особливостей ринкового механізму у кожній країні. Головною ознакою державного підприємства є те, що держава або контрольовані державою установи володіють часткою капіталу, достатньою для контролю за цим підприємством. Важлива особливість діяльності державних підприємств — функціонування в умовах ринкової економіки нарівні з іншими формами власності, тобто їхня повна комерціалізація. Відомо, що підприємства, засновані на державній власності, здебільшого низькоефективні. Тому практично в усіх економічно розвинутих і в багатьох країнах, що розвиваються, сформувалася тенденція до скорочення сфери суспільного підприємництва, ширшого використання змішаних форм власності за рахунок залучення приватного капіталу в різних його формах. У цілому можна сказати, що відбувається трансформація системи державного підприємництва. Держава обмежує свою участь або зовсім виходить із традиційних галузей, що ґрунтуються на державній власності (транспорт, зв'язок та ін.) у міру їхньої підготовки для приватизації і посилення організаційно-технічного і фінансового потенціалу. Держава почала також більше орієнтуватися на ринкові форми господарювання: на зміну чисто державним підприємствам приходять державні корпорації, які мають велику автономію в фінансово-управлінських питаннях, питаннях розпоряджень власністю; у свою чергу ці корпорації поступово замінюються акціонерними компаніями з участю державної власності. Таким чином, ця власність немовби "розчиняється" в різних формах приватної і колективної власності. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|