Чинники попиту на землю.

Суворо визначений характер пропозиції землі означає, що попит виступає єдиним дійовим чинником, який визначає земельну ренту. До чинників, що визначають попит на землю, належать: ціна продукції, вирощеної на цій землі; продуктивність землі, яка залежить частково від кількості та якості ресурсів, у поєднанні з якими використовується земля, і ціни на них. Якщо на рис. 18.1 попит на землю зростає з П2 до П1, або падає з П2 до П3, то земельна рента повинна змінюватися від Р2 до Р1, або Р3, а кількість пропонованої землі залишається незмінною — ОПр.

Зміна величини економічної ренти ніяк не впливатиме на кількість наявної землі. Пропозиція землі просто не піддається збільшенню. Тобто на зміну попиту на землю сильно впливає ефект цін, а ефект кількості відсутній. Якщо попит на землю дорівнює П4, то земельна рента дорівнюватиме нулю, земля буде "безплатним благом".

Абсолютну нееластичність пропозиції землі треба порівняти з відносною еластичністю таких майнових ресурсів, як будови, устаткування, складські приміщення. Сукупна пропозиція цих ресурсів не фіксована. Підвищення цін спонукатиме підприємців будувати і пропонувати велику кількість цих майнових ресурсів. І навпаки, падіння цін на них призведе до того, що підприємці використовуватимуть наявні будинки, устаткування і не замінюватимуть їх аж до повного зношення.

Подібна аргументація стосується і загальної пропозиції праці. До певної міри вищий рівень заробітної плати спонукатиме більшу кількість робітників вливатися в робочу силу, а нижча заробітна плата змушуватиме їх виходити із робочої сили. Тобто крива пропозиції неземельних ресурсів плавно піднімається, або, іншими словами, ціни, сплачені за такі ресурси, виконують спонукальну функцію. Висока ціна стимулює збільшення пропозиції, а низька ціна призводить до зменшення пропозиції.

Щодо цього земля має певні особливості. Рента не виконує ніякої спонукальної функції, оскільки сукупна пропозиція землі фіксована. Якою б не була величина земельної ренти (від 1 грн до 1 млн грн за гектар), суспільство все одно матиме лише певну кількість землі, придатної для використання. Тобто рентою можна було б знехтувати, і це зовсім не вплинуло б на виробничий потенціал економіки. З цієї причини деякі економісти вважають ренту надлишком, тобто платою, яка не є необхідністю в тому розумінні, що вона не забезпечує наявності землі в економіці.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: