Основні форми обмежень економічної свободи особи.

Економічна свобода людини, свобода повноцінно володіти майном, користуватись тим майном, яким розпоряджаєшся, розпоряджатись тим майном, яким користуєшся, продавати власну продукцію, купляти необхідні ресурси є матеріальною основою тієї "духовної" абстрактної свободи особи, яка задекларована в міжнародних документах та в Конституції України. Неодноразово доведено, як теорією, так і практикою, що свобода - це не анархія, а сукупність таких правил і обмежень, які максимально наближені до об'єктивного змісту речей, до їх руху і проявів. Тобто ні насильницькими /комуністичними/, ні стихійними /демократичними/ методами забезпечення гарантій свободи окремої людини неможливе, якщо ми не визначимось із конкретним матеріальним наповненням змісту цього поняття.

"Молимось" на т.зв. "модель ринкової економіки західних розвинених країн", не аналізуючи, що в ній, крім позитивного, є негативного, "відкараскуємось" від планово-директивної моделі економіки, не розуміючи, що ж в ній, поряд з негативним, є позитивним. Таким шляхом, без глибокого аналізу, який опирається на головне - економічну свободу окремої особи, ні до чого кращого від існуючого стану прийти неможливо. Скільки часу ще потрібно українському суспільству, щоб зрозуміти це? Одному Богу відомо. Ні перебудова, ні "реформи", ні їх результати нічому нас не навчили. Що ще потрібно, щоб зрозуміти, що необхідно жити власним розумом? Пасивно очікуєм повної і остаточної перемоги ринкових реформ /побудови "повноцінної ринкової системи"/? Може хтось доживе.

Розглянемо історичну еволюцію основних форм обмежень економічної свободи особи з позиції відношення особи до майна /власності/ в процесі його кругообігу.

Як наводилось вище, майно у вигляді цілісного комплексу існує і відтворюється як сукупність наявних, на певний момент

часу, усіх основних чотирьох його форм: ресурси, продукція, виручка, амортизація. Людина тільки тоді вважає себе і є власником, коли вона є суб'єктом власності не на одному якомусь проміжному етапі, а на усіх чотирьох, без винятку.

Основні форми економічної залежності однієї людини від іншої розглянемо схематично. Рабство вважається найдавнішою формою експлуатації, тому розглянемо спочатку його, через співвідношення прав власності раба і рабовласника у спільному і цілісному економічному комплексі рабовласницького господарства.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: