8 страница. 4. Особливості анамнезу захворювання і життя.

4. Особливості анамнезу захворювання і життя.

4. Загальний і детальний огляд гематологічних хворих.

5. Пальпація лімфатичних вузлів.

6. Пальпація і перкусія селезінки.

Латинськи терміни.

Agranulocytosis, is — відсутність зернистих лейкоцитів в периферії чиїй крові

Anaemia, ае — малокрів'я

Anisocytosis, is — різної величини клітини (еритроцити)

Aplasia. ае —недорозвиток, аплазія

Coagulatio, onis — зсідання

Ervthraemia, ае — істинна червона полщитемія

Haemorrhagia, ае — кровотеча

Hiatus leucaemicus — лейкемічний провал

Hiperplasia, ае — кількісне збільшення складових елементів окремих тканин шляхом розмноження їх клітин

Leucaemiа, ае — лейкемія

Leucocytosis, is — збільшення кількості лейкоцитів

Leucosis,is — лейкоз, білокрів'я

Leucopenia, ае — зменшення числа лейкоцитів

Leukos (гр.) — білий

Lymphadenitis, tidis — лімфаденіт, запалення лімфатичних вузлів

Limphocytosis, is — лімфоцитоз-патологічне збільшення числа лімфоцитів в периферичній крові

Lymphogranulomatosis, is — лімфогранулематоз, злоякісна гранульома

Myelogramma, atis — картина пунктату кісткового мозку

Myelos ( гр.) — кістковий мозок

Pancytopenia, ae — зменшення числа всіх клітинних елементів

Paraesthesia, ае — неприємні відчуття у вигляді повзання мурашок по шкірі

Poikilocytosis, is — еритроцити різної форми

Polycythaemia, ае — збільшення кількості еритроцитів в крові вище норми

Splenomegalia, ае - значне збільшення селезінки.

Література.

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 425-438.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с. 408-423.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 127-133.

ЗАНЯТТЯ 20

Тема

Стернальна пункція. Діагностичне значення клінічного аналізу крові і основних показників зсідання крові. Підсумкове заняття по методах обстеження хворих з патологією системи органів кровотворення.

Вид заняття: практичне

Навчально-виховна мета заняття:

· знати гендерні особливості констант загального аналізу крові;

· вміти інтерпретувати відхилення від норми кольорового показника, гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів, лейкоцитарної формули та ШОЕ;

· вміти оцінювати значення показників зсідання крові;

· ознайомитися з технікою проведення стернальоної пункції;

· вміти інтерпретувати дані мієлограми.

Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:

Зміст теми

1. Загальний аналіз крові, його гендерні особливості.

2. Діагностичне значення кольорового показника та рівня гемоглобіну.

3. Інтерпретація кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів у загальному аналізі крові.

4. Лейкоцитарна формула і діагностичне значення її зсуву вліво.

5. Діагностичне значення ШОЕ.

6. Показники зсідання крові в нормі і при патології системи органів кровотворення.

7. Стернальна пункція, техніка проведення.

8. Діагностичне значення мієлограми.

Організаційна структура і хід виконання заняття

Підготовчий етап (10-20% робочого часу):

· постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.

Основний етап (60-90% робочого часу):

формування професійних вмінь і навичок:

· робота студентів в палатах з хворими

· інтерпретація значень кольорового показника, рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, зсуву лейкоцитарної формули та ШОЕ за даними загального аналізу крові;

· ознайомлення з технікою проведення стернальної пункції та аналіз мієлограм;

· розбір даних, отриманих студентами при роботі з тематичними пацієнтами.

Заключний етап (10-20% робочого часу):

· контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів

Практичні навички:

· Клінічна оцінка результатів лабораторно-інструментальних досліджень у хворих з патологією системи крові.

· Клінічний розбір обстежуваних хворих.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання

1. Які методи лабораторних і інструментальних досліджень застосовуються для діагностики захворювань системи крові?

2. Яке діагностичне значення рівня гемоглобіну?

3. Що таке кольоровий показник?

4. Якими термінами окреслюють збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів?

5. Яке діагностичне значення ШОЕ?

6. Що таке лейкоцитарна формула та зсув лейкоцитарної формули вліво?

7. Що таке тромбоцитоз та тромбоцитопенія?

8. Про що свідчить подовження часу кровотечі за Дюке та часу зсідання за Лі-Уайтом?

5. Яке діагностичне значення стернальної пункції?

Матеріали методичного забезпечення заняття

Тестовий контроль

1. Назвіть незрілі клітини мієлоїдного ряду:

1) юні нейтрофіли;

2) паличкоядерні нейтрофіли:

3) мієлоцити;

4) сегментоядерні нейтрофіли;

5) базофільні лейкоцити?

2. Лейкоцитарна формула - це:

1) збільшення лейкоцитів в периферичній крові;

2) збільшення лімфоцитів в периозеричній крові;

3) збільшення паличкоядерних і поява юних нейтрофілів в периферичяній крові;

4) процентне співвідношення окремих видів лейкоцитів крові;

5) зменшення лейкоцитів в периферичній крові.

3. Зсувом лейкоцитарної формули вліво називають:

1) збільшення кількості леикоцитіз периферичної крозі;

2) збільшення лімфоцитів периферичної крові;

3) зниження кількості лейкоцитів периферичної крові;

4) збільшення палочкоядерних і поява юних нейтрофілів (в % спів відношенні?

4. Кольоровий показник в нормі:

1)0,5-0,6;

2) 0,9-1,0;

3) 1,2-1,5;

4) 0,7-0,8?

5. Як називаються клітини, що беруть участь у згортанні крові:

1) еритроцити;

2) лімфоцити;

3) еозинофіли;

4) тромбоцити;

5) базофіли?

6. Час згортання за Лі-Уайтом значно подовжується при:

1) тромбоцитопенії;

2) тромбоцитозі;

3) зниженні плазмових факторіз згортання;

4) збільшенні ШОЕ;

5)лейкоцитозі?

7. Показником гемолізує:

1) лейкоцитоз;

2) лейкопенія;

3) збільшення ШОЕ;

4) ретикулоцитоз;

5) еозинофілія.

8. Які з перечислених костей пунктують для отримання кісткового мозку:

1) лобну;

2) гомілкову;

3) ІV грудний хребець;

4) грудину;

5) ребра.

9. Хто з перечислених вчених запропонував спеціальну голку для пункції кісткового мозку:

1) І.А.Кассирський;

2) М.І.Арінкін;

3) М.І.Кончаловський;

4) Г.Ф.Ланг;

5) А.І.Воробйов?

10. Тривалість кровотечі за Дюке у здорової людини:

1)2-4 хв.;

2) 5-6 хв.;

3) 20 с;

4)10-15 хв.;

5) 1 год?

11. Тромбоцити виробляються в:

1) кістковому мозку;

2) печінці;

3) селезінці;

4) лімфатичних вузлах;

5) нирках?

12. Ретикулоцитоз в периферичній крові зустрічасться при:

1) лімфогрануломатозі;

2)гемофілії;

3) гемолітичній анемії;

4) хворобі Верльгофа;

5) мієломній хворобі?

13. Тривалість квовотечі за Дюке значно збільшується при:

1) хворобі Верльгофа;

2) хронічному лімфолейкозі;

3) гемофілії;

4) хронічному мієлолейкозі?

14. Співвідношення клітинних елементів пунктату кісткового мозку називається:

1) лейкограмою;

2) міелограмою;

3) нормограмою;

4) лімфограмою?

15. Лейкемічний провал в аналізі периферичної крові характерний для:

1) лімфогранулематозу;

2) хронічного мієлолейкозу;

3)хронічного лімфолейкозу;

4) гострого лейкозу;

5) тромбоцитопенії?

16. Який орган черевної порожнини часто збільшується при захворюваннях кровотворної системи:

1) підшлункова залоза;

2) селезінка;

3) шлунок;

4) ліва нирка;

5) права нирка?

17. Які з перечислених факторів мають найбільше значення у виникненні захворювань крові:

1) переохолодження;

2) порушення режиму харчування;

3) емоційне перенапруження;

4) променеві впливи;

5) сезонні впливи?

18. Який з факторів, що впливають на ШОЕ, визначальний:

1) співвідношення білкових фракцій у плазмі крові;

2) збільшення концентрації холестерину;

3) алкалоз;

4) макроцитоз;

5) анемія?

19. Що таке пойкілоцитоз:

1) поява в периферичній крові еритроцитів різної форми;

2) поява в периферичній крові еритроцитів різного розміру;

3) поява в периферичній крові молодих незрілих еритроцитів;

4) поява в периферичній крові великих форм еритроцитів;

5) поява в периферичній крові малих форм еритроцитів?

20. Скільки виокремлюють фаз згортання крові:

1) одну;

2) дві;

3) три;

4) чотири;

5) п’ять?

Домашня самопідготовка

1. Загальний аналіз крові, його гендерні особливості.

2. Лейкоцитарна формула і діагностичне значення її зсуву вліво.

5. Діагностичне значення ШОЕ.

6. Показники зсідання крові в нормі і при патології системи органів кровотворення.

7. Стернальна пункція, техніка проведення.

8. Діагностичне значення мієлограми.

Латинськи терміни.

Agranulocytosis, is — відсутність зернистих лейкоцитів в периферії чиїй крові

Anaemia, ае — малокрів'я

Anisocytosis, is — різної величини клітини (еритроцити)

Aplasia. ае —недорозвиток, аплазія

Coagulatio, onis — зсідання

Ervthraemia, ае — істинна червона полщитемія

Haemorrhagia, ае — кровотеча

Hiatus leucaemicus — лейкемічний провал

Hiperplasia, ае — кількісне збільшення складових елементів окремих тканин шляхом розмноження їх клітин

Leucaemiа, ае — лейкемія

Leucocytosis, is — збільшення кількості лейкоцитів

Leucosis,is — лейкоз, білокрів'я

Leucopenia, ае — зменшення числа лейкоцитів

Leukos (гр.) — білий

Lymphadenitis, tidis — лімфаденіт, запалення лімфатичних вузлів

Limphocytosis, is — лімфоцитоз-патологічне збільшення числа лімфоцитів в периферичній крові

Lymphogranulomatosis, is — лімфогранулематоз, злоякісна гранульома

Myelogramma, atis — картина пунктату кісткового мозку

Myelos ( гр.) — кістковий мозок

Pancytopenia, ae — зменшення числа всіх клітинних елементів

Paraesthesia, ае — неприємні відчуття у вигляді повзання мурашок по шкірі

Poikilocytosis, is — еритроцити різної форми

Polycythaemia, ае — збільшення кількості еритроцитів в крові вище норми

Splenomegalia, ае - значне збільшення селезінки.

Література.

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 425-438.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с. 408-423.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 127-133.

ЗАНЯТТЯ 21

Тема

Клінічні і лабораторно-інструментальні методи обстеження хворих з патологією залоз внутрішньої секреції і обміну речовин. Діагностичне значення

Вид заняття: практичне

Навчально-виховна мета заняття: ознайомитися з методикою розпитувапня, огляду і обстеження хворих з патологією ендокринної системи. Оволодіти методикою проведення пальпації щитоподібної залози.

Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:

Зміст теми.

1. Методика обстеження хворих з захворюваннями щитоподібної залози.

2. Методи обстеження щитоподібної залози:

2.1. Пальпація щитоподібної залози.

2.2. Визначення сироваткового рівня гормонів щитоподібної залози методом імуноферментного аналізу.

2.3. Радіоактивне дослідження щитоподібної залози.

2.4. УЗД дослідження щитоподібної залози.

3. Лабораторно-інструментальні методи дослідження ендокринної частини підшлункової залози:

3.1. Визначення рівня глюкози в крові та сечі.

3.2. Визначення рівня глікозильованого гемоглобіну.

3.3. Визначення рівня С- пептиду.

3.4. Визначення ацетону в сечі.

3.5. Цукровий профіль.

Організаційна структура і хід виконання заняття

Підготовчий етап (10-20% робочого часу):

· постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.

Основний етап (60-90% робочого часу):

формування професійних вмінь і навичок:

· робота студентів в палатах з хворими;

· обстеження хворих із захворюванням ендокринної системи: розпитування, загальний і детальний огляд;

· ознайомлення з результатами лабораторно-інструментальних досліджень за даними історій хвороб;

· розбір історій хвороби хворих на цукровий діабет. Аналіз даних лабораторних досліджень крові і сечі на цукор і кетонові тіла, цукровий профіль.

Заключний етап (10-20% робочого часу):

· контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів

Практичні навички:

· вміти проводити пальпацію щитоподібної залози;

· на основі даних фізичного і лабораторно-інструментального методів дослідження вміти розпізнавати захворювання ендокринної системи.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання:

1. Перерахуйте специфічні скарги при тиреотоксикозі та мікседемі.

2. Які скарги мають хворі на цукровий діабет?

3. Які зміни зі сторони серцево-судинної системи спостерігаються при тиреотоксикозі?

4. Які лабораторно-інструментальні дослідження необхідно проводити хворим з захворюваннями щитоподібної залози?

5. Як змінюється рівень вмісту йоду в плазмі крові при гіпер- і гіпофункції щитоподібної залози?

6. Які зміни зі сторони судин розвиваються при цукровому діабеті?

7. Які лабораторні дослідження необхідно провести хворому на цукровий, діабет?

8. Що таке цукрова крива і яке її діагностичне значення?

9. Які гормони виділяють прищиподібні залози?

10. Гормони кіркового і мозгового шарів наднирників.

11. Які біохімічні дослідження необхідно провести хворим для діагностики наднирникової недостатності?

Матеріали методичного забезпечення заняття

Тестовий контроль

1. Скарга на підвищену спрагу характерна для: -

1) тиреотоксикозу;

2) мікседеми;

3) цукрового діабету;

4) акромегалії?

2. Сонливість, сповільнення рухів, апатія бувають при:

1) тиреотоксикозі;

2) цукровому діабеті;

3) мікседемі;

4) акромегалії?

3. Підвищена пігментація шкіри, особливо на складках долонь, характерна для:

1) тиреотоксикозу;

2) цукрового діабету;

3) хвороби і синдрому Іценко-К ушинга;

4) акромегалії;

5) хвороби Аддісона?

4. Брадикардія буває при:

1) цукровому діабеті;

2) тиреотоксикозі;

3) мікседемі;

4) акромегалії;

5) хворобі Іценко-Кушанга?

5. При легкій формі тиреотоксикозу основний обмін:

1) в нормі;

2) не перевищує 20%;

3) не перевищуе 40%;

4) не перевищуе 60%?

6. При середній формі мікседеми основний обмін:

1) в межах норми;

2) становить від І до 20%;

3) становить від 20 до 40%;

4) становить від 40 % до 60 %.

7. Для гіперглікемічної (діабетичної) коми характерно:

1)підвищена пітливість шкіри, нормальний або підвищений тонус очних яблук, розширення зіниць, підвищення тонусу м^’язів;

2)сухість шкіри, м’які очні яблука, зіниці звужені, тонус м^’язів знижений.

8. Нормальний рівень цукру в крові:

1)2,2 - 3,3 ммоль/л;

2) 4,4 - 6,6 ммоль/л;

3) 6,6 - 8,8 ммоль/л;

4) 8,8 - 9,9 ммоль/л;

9. Нирковий поріг для цукру (при якому рівні цукру в крові виявляється гіперглікемія):

1) 3,3 ммоль/л;

2) 6,6 ммоль/л;

3) 8,8 ммоль/л;

4) 9,9 ммоль/л?

10. При ожирінні ІІІ ступеня маса тіла перевищує норму:

1. від 10% до 30%;

2. від 30% до 50%;

3. від 50% до 100%;

4. більше 100%?

11. Для якого захворювання характерний кретинізм:

1) для гіпотиреозу, що виник в дорослому віці;

2) для гіпотиреозу, що виник в ранньму віці;

3) для діабету;

4) для хвороби Аддісона;

5) для синдрому Уотерхауза-Фрідеріксена?

12. Допомога при гіпоглікемічному стані:

5. зробити промивання шлунку;

6. зробити гіпертонічну клізму;

7. ввести інсулін;

8. дати їсти і ввести в/в гіпертонічний розчин глюкози.

13. Для якого захворювання характерний гломерулосклероз Кіммельштиль- Уільсона:

1) тиреотоксикозу;

2) мікседеми;

3) діабету;

4) хвороби Аддісона;

5) ожиріння?

14. Булімія - це:

1) відсутність апетиту; знижений апетит;

2) спотворення смаку;

3)"вовчий апетит";

4) відраза до м’яса?

15. Інсулінова ліподистрофія - це:

1)ожиріння внаслідок введення інсуліну;

2)кахексія внаслідок введення інсуліну;

3)порушення травлення;

4)порушення обміну жирів при діабеті;

5)зникнення жиру в ділянках, де вводять інсулін?

16. Бронзовий колір шкіри буває при:

1) діабеті;

2) тиреотоксиозі;

3) хворобі Аддісона;

4) кретинізмі;

5) хворобі Іценко-Кшишнга?

17. Що таке кетоз:

1) збільшення рівня тиреоїдних гормлнів в крові;

2) збільшення рівші цукру в крові і сечі;

3) порушення обміну білка в крові;

4) порушення жирового обміну і накопичення в крові ацетонових тіл і кетонів;

5) накопичення в сечі ацетонових тіл і кетонів?

18. Що таке рубеоз:

1) утворення рубців і стрій на тілі;

2) потемніння шкіри у складках;

3)ніжно- рожеве забарблення шкіри обличчя у хворих діабетом;

4) засмаглість шкіри від сонця;

5) набряк підшкірноі клітковини при мікседемі?

19. Базедове обличчя буває при:

1) акромегалії;

2) мікседемі;

3) тиреотоксикозі;

4) недостатності наднирників;

5)ожирінні?

20. Коли може виникнути нанізм:

1) при синдромі Уотерхауза-Фрідерексена;

2) при хворобі Аддісона;

3) при діабетичній комі;

4) при наявності гіпотіреозу з раннього віку;

5) при виникненні гіпотиреозу в дорослому віці.?

21.Полідипсія - це:

1) посилений апетит;

2) підвищена спрага;

3)виснажливе потовиділення;

4) схильність до ожиріння?

Домашня самопідготовка

1. Розпитування та загальний огляд хворого із захворюваннями

ендокринної системи.

2. Пальпація та перкусія хворих з ендокринною патологією.

Латинські терміни

Diabetes mellitus — цукровий діабет

Glandula thyreoidea — щитовидна залоза

Glucosuria, ae —виділення цукру з сечею

Hirsutismus, i — надмірне оволосіння

Hyperglykaemia, ae — збільшення вмісту цукру в крові

Hypoglykaemia, ae — зменшення вмісту цукру в крові нище норми

Hypothyreosis, is — зниження функції щитовидної залози

Cretinismus, is — критинізм - різка вроджена недорозвинутість внаслідок випадіння функції щитовидної залози

Polidipsia, aе — спрага

Polyphagia, аe — вживання ненормально великої кількості їжі

Struma, ae — зоб, збільшення щитовидної залози

Struma basedowiana — зоб, характерний для базедової хвороби

Struma nodosa — вузловий зоб

Thyreotoxicosis, is — тиреотоксигоз

Cheilosis, is — поява тріщин, зокрема в кутах роту

Melanodermia — меланодермія

Melanosis cutis — темне забарвлення шкіри

Pellagra, ae — груба, шероховата шкіра, пелагра

Substantia corticalis — коркова речовина

Substantia medullaris — мозкова речовина

Virilismus — наявність чоловічих вторинних статевих ознак у жінок

Xerodermia, ae — сухість шкіри

Xerophthalmia, ae — сухість ока

Література

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 578-584.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., “Здоров’я”, 1998, с. 447-456.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 133-138

ЗАНЯТТЯ № 22

Тема

Клінічні і лабораторно-інструментальні методи обстеження хворих з патологією кістково-м’язової і сполучно-тканинної систем. Діагностичне значення

Вид заняття: практичне

Навчально-виховна мета заняття:

· навчитися на основі анамнезу, фізикальних і лабораторно-інструментальних методів дослідження, роспізнавати хвороби суглобів і м’язів, дифузні захворювання сполучної тканини.

Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:

Зміст теми:

1. Загальні ознаки дифузних хвороб сполучної тканини.

2. Перелік хвороб, які входять в групу дифузних (системних) захворювань сполучної тканини.

3. Розпитування, огляд і пальпація хворих із ураженнями кістково-м’язової системи та системи сполучної тканини.

4. Найбільш характерні клінічні ознаки та діагностичні критерії лабораторно-інструментальних досліджень при дифузних хворобах сполучної тканини.

Організаційна структура і хід виконання заняття

Підготовчий етап (10-20% робочого часу):

· постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.

Основний етап (60-90% робочого часу):

формування професійних вмінь і навичок:

· робота студентів в палатах з тематичними хворими (збір анамнезу, загальний та детальний огляд пацієнтів з патологією кістково-м’язової та сполучнотканиної систем);

· клінічна інтерпретація виявлених симптомів і результатів лабораторно-інструментальних досліджень;

· розбір даних, отриманих студентами при роботі з тематичними пацієнтами.

Заключний етап (10-20% робочого часу):

· контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів.

Практичні навички:

· вміти на основі розпитування, загального і детального огляду, фізичних методів обстеження і лабораторно-інструментальних досліджень розпізнавати системні захворювання сполучної тканини;

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання:

1. Які хвороби відносяться до системних уражень сполучної тканини або колагенозів?

2. Назвіть основні клінічні ознаки, які об’єднують ці хвороби.

3. Які дослідження крові необхідно провести у хворих з системною аутоімунною патологією?

4. Що таке аутоантитіла?

5. Що являє собою ревматоїдний фактор?

6. Що таке феномен LE-клітин?

7. Які лабораторні показники крові свідчать про активність ревматичного процесу?

8. Про що свідчить наявність С- реактивного протеїну в крові?

Матеріали методичного забезпечення заняття

Тестовий контроль

1. Що включає в себе поняття «дифузні захворювання сполучної тканини:

1) запальні і дегенеративні ураження суглобів;

2) захворювання в основі яких лежать аутоімунні ураження сполучної тканини;

3) захворювання по типу «помилок метаболізму» (мікрокристалічні артрити)?

2. Які основні ознаки дифузних захворювань сполучної тканини:

1) залучення в патологічний процес багатьох органів і систем;

2) прогресуюче ураження сполучної тканини з явищами системного васкуліту;

3) усе перелічене?

3. Які захворювання відносяться до дифузних захворювань сполучної тканини:

1) системний червоний вовчак, системна склерродермія, дерматоміозит;

2) вузликовий періартеріїт, дифузний еозинофільний фасциїт (синдром Шульмана);

3) синдром Шегрена, синдром Шарпа (змішане захворювання сполучної тканини);

4) усе перелічене?

4. Що таке рагоцит:

4) нейтрофіл, що фагоцитував імунний комплекс, представлений ревматоїдним фактором (IgМ + аутореактивним IgG (антиген));

5) нейтрофіл, що фагоцитував ядро зруйнованого лейкоциту (гематоксилінове тільце);

6) усе перелічене?

5. Що таке феномен LE-клітин:

1) фагоцитоз нейтрофільними гранулоцитами ядер зруйнованих лейкоцитів у периферичній крові та кістковому мозку;

2) імунний комплекс, де антитілом виступає IgМ, а антигеном – аутореактивні IgG;

3) аутоантитіла класу М до фрагменту Fc аутореактивного IgG;

4)фагоцитоз імунних комплексів нейтрофілами?

6. Хто частіше хворіє на системний червоний вовчак:

1) особи жіночої статі;

2) особи чоловічої статі;

3) однаково часто як особи жіночої статі, так і особи чоловічої статі?

7. Що таке ревматоїдний фактор:

1)антитіла класу IgМ до фрагменту Fc аутореактивного IgG, що набуває ознак антигену;

2)фагоцитоване нейтрофільним гранулоцитом гематоксилінове тільце;

3)фагоцитований нейтрофільним гранулоцитом імунний комплекс?

8. Які лабораторні показники крові свідчать про активність ревматичного процесу:

1)лейкоцитоз, прискорена ШОЕ;

2)наявність С-реактивного білка, збільшення кількості фібриногену, диспротеїнемія;

3)підвищення вмісту сіалових кислот, серомукоїду, гексозаміну;

4)підвищення титрів антистрептолізину-О, антигіалуронідази, антистрептокінази;

5)усе перелічене?

9. Які особливості підвищення температури тіла у хворих на дифузні захворюванння сполучної тканини:

1)підвищення температури тіла рідко супроводжується ознобом;

2)температури тіла не знижується під впливом антибактерійної терапії;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: